Ти тут

Антилімфоцитарну гаммаглобулин (алг) - рецидивуючий середній отит

Зміст
Рецидивуючий середній отит
Анатомія середнього вуха
Етіологія і патогенез рецидивуючого середнього отиту
рівні імуноглобулінів
Стан Т-лімфоцитів
Стан прохідності слухової труби
Стан слизової оболонки антрума і клітинної системи соскоподібного відростка
Клініка рецидивуючого середнього отиту
діагностика
лікування хворих
Антилімфоцитарну гаммаглобулин (Алг)
Запальний процес у слизовій оболонці антрума
фізіотерапія
ускладнення
профілактика
висновок
література


Як показали наші дослідження, в лікуванні гиперергической форми рецидивуючого середнього отиту ефективна комплексна терапія з введенням в барабанну порожнину цілеспрямовано антибактеріальних засобів, гормональних препаратів, антистафілококовий плазми. Однак значно важче завдання стоїть перед лікарем в тих випадках, коли хворі страждають гіпоергіческій формою рецидивуючого середнього отиту. Це хворі, як правило, з тривалим гноетечением з вух, яке не піддається звичайним методам лікування. У таких випадках ми використовували місцево антилімфоцитарну гаммаглобулин (Алг) з тит
ром лімфоцітотоксінов 1: 512 і лімфоагглютінінов 1: 256. Необхідність застосування даного препарату, як і інших імуномодуляторів, викликана встановленими нами раніше вираженими порушеннями функціонального стану імунної системи хворих даної клінічної формою рецидивуючого середнього отиту.
При оцінці терапевтичної ефективності Алг в лікуванні рецидивуючого середнього отиту ми використовували клініко-лабораторні показники. У процесі лікування препаратом враховувалися його переносимість, динаміка клінічного перебігу захворювання, дані гемограми, бактеріологічних досліджень ексудату з барабанної порожнини. Алг застосовували місцево в розведенні 1: 10 в фізіологічному розчині натрію хлориду. Його застосування полягало в промиванні барабанних порожнин шляхом нагнітання за розробленою нами методикою з інтервалом в 2 дні. Даний препарат використовували для лікування 35 дітей з двостороннім рецидивуючим отитом (гіпоергіческій форма захворювання). Перед початком лікування проводили бактеріологічні дослідження вмісту барабанної порожнини. У 37,1% дітей були виділені різні штами патогенного стафілокока, нечутливого до антибіотиків. У 62,9% дітей мікрофлора була виявлена. Результати лікування виявилися наступними. У 74,3% з 35 дітей після двох-трьох промивань барабанних порожнин відзначалося поліпшення загального стану. Вони ставали активніше, бадьоріше, поліпшувався апетит. При отоскопії спостерігалося швидке зникнення гнійного виділення, барабанні перетинки ставали менш інфільтрованими, з`являлися розпізнавальні контури, перфорації закривалися. Терапевтичний ефект застосування Алг у всіх дітей супроводжувався зниженням або нормалізацією ШОЕ, кількість лейкоцитів в крові змінилося незначно, кількість лімфоцитів дещо підвищився. У 25,7% дітей, за даними клініко-лабораторних досліджень, позитивний ефект від застосування Алг за даною схемою відсутній, тому їм продовжені промивання барабанних порожнин 4-5 разів з інтервалом два-три дні. Позитивна клініко-лабораторний динаміка захворювання була відзначена у 7 дітей, що характеризується тим, що поряд із загальним поліпшенням припинилося генетично з вух, нормалізувалися барабанні перетинки, закрилися перфорації. Відзначалася нормалізація ШОЕ, кількість лейкоцитів і лімфоцитів не змінилося. У двох хворих лікування виявилося неефективним, що становить 5,7%.
Під нашим спостереженням знаходилися 40 дітей, які страждають гіпоергіческій формою рецидивуючого середнього отиту, яким проведені аналогічні обстеження і лікування без місцевого застосування Алг. При бактеріологічному дослідженні вмісту з барабанної порожнини в переважній більшості випадків мікроорганізми не були висіяні. Після проведеного лікування, включаючи місцеве промивання барабанних порожнин антибіотиками під тиском, результати були наступними. У 19 хворих (47,5%) відзначено поліпшення клінічного перебігу захворювання та даних лабораторних досліджень тільки після трьох-чотирьох промивань. У цих дітей припинилося генетично, нормалізувалася барабанна перетинка, настало одужання. У 21 дитини (52,5%) настало поліпшення загального стану, проте виділення ексудату з вух хоча і зменшилася, але тривало. У зв`язку з цим промивання барабанних порожнин антибіотиками продовжено до 5-6 разів. У 13 дітей настало одужання і у 8 проведене лікування виявилося неефективним.
Наведені клінічні спостереження свідчать про те, що місцеве застосування Алг має виражений иммунотерапевтических ефект у дітей з гіпоергіческій формою рецидивуючого гострого середнього отиту. Неефективність проведеного лікування з місцевим застосуванням Алг і без нього становить відповідно 5,7 і 20,0% (Р lt; 0,02), тобто статистично достовірно менше при використанні даного препарату. Препарат не викликав ніяких побічних реакцій і ускладнень. Крім того, при місцевому застосуванні Алг потрібно меншу кількість промивань барабанних порожнин.
Таким чином, місцеве застосування Алг в стимулюючих дозах у дітей з гіпоергіческій формою рецидивуючого середнього отиту є ефективним методом лікування.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!