Ти тут

Перігепатіт, періспленіт, перісігмоідіт, періаппендіціт - хламідійна інфекція в акушерстві та гінекології

Зміст
Хламідійна інфекція в акушерстві та гінекології
Хламідії і хламідіози
Матеріали для дослідження
Методи лабораторної діагностики
імуноморфологічні методи
виділення хламідій
Молекулярно-біологічні методи
серологічні методи
Захворювання хламідійної етіології
Цервіцит, уретрит, парауретрит, проктит
ендометрит
Хламідінний сальпінгіт
Перігепатіт, періспленіт, перісігмоідіт, періаппендіціт
синдром Рейтера
наслідки
У вагітних
Вплив генітального хламідіозу
Післяабортні і післяпологові ускладнення
лікування
Чутливість С. trachomatis до антибактеріальних препаратів
Лікування неускладнених форм
Лікування С. trachomatis
Лікування ускладнених форм
Лікування хламідіозу у породіль
профілактика

Гострі запальні захворювання очеревини, пов`язані з генітальним хламідіозом: перигепатит, періспленіт, перісігмоідіт, періаппендіціт

Одним з перших захворювань, що поширюються на порожнину очеревини, був гострий перигепатит, відомий раніше як синдром Fitz-Hugh-Curtis, обумовлений гонококками. доказом причетності С. trachomatis до синдрому Fitz-Hugh-Curtis послужили прямі і непрямі лабораторні показники: прямі - виділення хламідій з капсули печінки, непрямі - наявність хламідійнихантітел в крові у високих титрах.



Відзначено, що перитоніт і перигепатит ускладнюють хламідійну інфекцію геніталій переважно у молодих жінок. Початок захворювання раптовий, з`являються різкі болі внизу живота і в правому підребер`ї. Лапароскопічно підтверджується наявність перигепатити, проте виділення С. trachomatis із цервікального каналу матки вдається не завжди, значно частіше діагноз хламідійної інфекції можна підтвердити дослідженням сироватки крові за наявністю М- або G-антитіл до хламидийному антигену.
Синдром Fitz-Hugh-Curtis може виникнути і після таких втручань як гідротубація.
Можливо приєднання запалення очеревини червоподібного відростка (періаппендіціт), селезінки (періспленіт), сигмовидної кишки (перісігмоідіт) як ускладнення хламидийного цервицита. При цих захворюваннях запально змінена очеревина, що покриває органи, кишкова поверхню (апендикса, сигмовидної кишки) залишається нормальною. Температура тіла у цих хворих не підвищується, швидкість осідання еритроцитів підвищена, відзначається наявність вагінальних виділень. За даними шведських дослідників, періаппендіціт становить 5-10% всіх випадків апендициту у молодих жінок, особливо у підлітків.



Матеріалом для діагностичних досліджень при хламідійних захворюваннях очеревини служать біоптати труб, спайок, ексудат, отримані при лапароскопії. Застосування паралельно двох діагностичних методів (зараження культури клітин і ПІФс ФИТЦ-моноклональними антитілами) збільшує число позитивних результатів завдяки високій чутливості та специфічності.

Хламідійні захворювання геніталій частіше, ніж раніше думали, протікають ускладнення у половини жінок з хламідійним цервицитом є ендометрит, у 4,5% - перигепатит, у 2,5% - перісігмоідіт і у 2% -періаппендіціт і перісігмоідіт. Диференціальний діагноз вимагає застосування спеціальних методів обстеження (лапароскопія, виділення хламідій в культурі клітин, пряма імунофлюоресценція з моноклональними антитілами).



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!