Лапароскопічна апендектомія у дітей
Дронов Анатолій Федорович,
доктор медичних наук, професор кафедри дитячої хірургії Російського державного медичного університету Котлобовскій Володимир Ігорович,
кандидат медичних наук, завідувач відділенням лапароскопічної хірургії обласної дитячої клінічної лікарні м Актюбинска.
Піддубний Ігор Віталійович,
доктор медичних наук, асистент кафедри дитячої хірургії Російського державного медичного університету.
A. F. Dronov, V. I. Kotlobovskyi, I. V. Poddoubnyi
Laparoscopic Appendectomy in Children
The experience of 1800 laparoscopic appendectomies in children aged from 7 days to 14 years is analysed.
1206 of them had uncomplicated forms of appendicitis (67,0%).
Complicated forms of appendicitis were in 594 cases (23,0%). 166 children among them had generalized peritonitis, 281 - local peritonitis, 95 - periappendicular abscess, 30 - periappendicular inflammatory mass.
Laparoscopic appendectomy was performed by F. Gotz`s method, adapted to pediatric surgery. The authors proposed optimal surgical approaches in infants and in children over 3 years old. The operation always started with diagnostic procedure using two punctures of small diameter. Laparoscopic appendectomy was performed in the cases of destructive appendicitis. All operations were completed laparoscopically. There were no intraoperative complications. Contraindications for laparoscopic operations in complicated forms of appendicitis were: solid infiltrate, appendicular abscess - 3 (S. Doletskyi), generalized peritonitis with multiple abscesses, bowel paresis demanding decompression.
The comparative analysis of post- op complications in laparoscopic and open group patients is given. In laparoscopic group the total rate of post- op complications decreased 3 times, the rate of ileus - 3, 5 times, the rate of inflammatory masses and abscesses - 2 times. Wound complications were practically absent. Post- op stay decreases 2 times. There were no intraoperative complications and mortality.
А. Ф. Дронов, В. І. Котлобовскій, І. В. Піддубний
Лапароскопічна апендектомія У ДІТЕЙ
Представлено досвід 1800 лапароскопічних апендектомія, виконаних на кафедрі дитячої хірургії Російського державного медичного університету (клінічна база - ДКБ № 13 ім. М. Ф. Філатова, м.Москва) і в відділенні лапароскопічної хірургії обласної дитячої клінічної лікарні м Актюбинска. Вік дітей від 7 діб до 14 років. Неускладнені форми гострого апендициту спостерігалися у 1206 (67,0%) хворих.
Ускладнені форми гострого апендициту виявлені у 594 (23,0%) хворих. Серед них загальний перитоніт мав місце в 166 спостереженнях, місцевий перитоніт виявлено у 281 хворого, периапендикулярний абсцес - у 95 і пухкий інфільтрат - у 30 хворих.
Лапароскопічна апендектомія проводилася при першій-ліпшій нагоді локалізації червоподібного відростка, включаючи атипові, за методикою F. Gotz, видозміненій і адаптованої нами до дитячого віку. Розроблено оптимальні доступи стосовно дітям раннього віку та дітям старше 3-х років.
У всіх випадках лапароскопічні маніпуляції при гострому апендициті починалися з діагностичного етапу шляхом двох пункцій черевної порожнини троакара малого діаметра. Апендектомія виконувалася тільки при встановленні деструктивногоапендициту.
Всі розпочаті операції були успішно завершені. Інтраопераційних ускладнень не спостерігалося.
Протипоказаннями для виконання лапароскопічних операцій при ускладнених формах гострого апендициту є:
- наявність щільного інфільтрату;
- наявність периапендикулярних абсцесу 3 (по С. Я. Долецька);
- запущені форми перитоніту з наявністю єдиного конгломерату з щільними фіброзними зрощення, великою кількістю абсцесів;
- виражений парез кишечника, що вимагає декомпресії.
При порівняльній оцінці лапароскопічної і традиційної
апендектомії доведені незаперечні переваги ендоскопічної методики: більш гладке перебіг післяопераційного періоду, зменшення кількості ускладнень, скорочення термінів госпіталізації.
Лапароскопічна апендектомія найбільш ефективна при лікуванні ускладнених форм гострого апендициту. Загальна кількість післяопераційних ускладнень у цій групі хворих зменшилася майже в 3 рази.
Такі серйозні інтраабдомінальні ускладнення, як гостра спайкова кишкова непрохідність, знизилася в 3, 5 рази-інфільтрати і абсцеси черевної порожнини - в 2 рази. Дуже рідко відмічались нагноєння лапароскопічних проколів передньої черевної стінки. Середнє перебування хворого в стаціонарі скоротилася майже в 2 рази.
Інтраопераційних ускладнень і летальності не спостерігалося.
