Введення - лапароскопічна апендектомія у дітей
Гострий апендицит у дітей так само як і у дорослих, - найпоширеніше хірургічне захворювання живота, що вимагає невідкладного оперативного втручання. Однак, на відміну від дорослих, діагностика апендициту в дитячому віці має ряд складнощів. Вони обумовлені як анатомо-фізіологічними, так і віковими особливостями психіки дитячого організму.
Очевидні успіхи, досягнуті в діагностиці та лікуванні гострого апендициту у дітей. Про це свідчить значне зниження показників летальності - до 0, 2 - 0, 4% (Ю. Ф. Ісаков з співавт., 1980, Г. А. Баїра з співавт., 1986 Л. М. Рошаль з співавт., 1988 ), проте, її показники у дітей молодшої вікової групи і в групі хворих з ускладненими формами в десятки разів перевищують середньостатистичні (С. Я. Долецький з співавт., 1982- В. Тошовскій- 1988- Г. А. Баїра і Л. М . Рошаль, 1991).
Крім того, все ще залишається високою частота гіпердіагностіческіх помилок. Так, у дітей частота видаляються червоподібний відростків без запальних явищ досягає 20 - 30% (А. Ф. Дронов з співавт., 1989- Я. Б. Юдін, 1994- L. Leape, М. Ramenofsky, 1979).
Багато дослідників намагалися поліпшити якість діагностики гострого апендициту, застосовуючи різні додаткові методи дослідження. Безумовно, їх використання підвищує якість діагностики гострого апендициту, але не вирішує проблеми в цілому через їх складності, відсутності адресності та щодо низької ефективності.
Лапароскопія - єдиний спосіб доопераційної візуальної оцінки стану червоподібного відростка. В даний час лапароскопія активно впроваджується в клінічну практику дитячих хірургічних стаціонарів країни. Розробка принципово нового медичного обладнання та інструментарію дозволяє проводити це дослідження щадяще, з високим ступенем інформативності у дітей будь-якого віку, включаючи новонароджених.
Наші клініки мають досвідом 12 000 лапапроскопіческіх досліджень і операцій у дітей у віці від 1 доби до 15 років. Застосування лапароскопії у хворих з неясною симптоматикою гострого живота дає можливість не тільки достовірно уточнити характер хірургічного захворювання, але і вибрати раціональний оперативний доступ. До того ж, при відсутності хірургічної патології, ендоскопічна ревізія органів черевної порожнини дозволяє виявити велику групу захворювань, які потребують оперативного лікування.
Лапароскопія в сумнівних випадках діагностики гострого апендициту з високою точністю встановлює наявність або відсутність запальних змін в червоподібному відростку. Якщо при традиційній діагностиці відсоток марних лапаротомий становить 25 - 30, то при лапароскопічної - рівень помилок всього 0,5 - 0,8% і всі вони носять характер гіпердіагностіческіх. Однак на практиці, навіть в клініках, широко використовують цей метод, частоту марних апендектомія вдається знизити лише до 5 - 10%. Саме з такою частотою хірург, будучи щиро переконаним у правильності поставленого діагнозу, а отже, не бачачи необхідності в лапароскопическом дослідженні, виявляє на лапаротомії або незмінений червоподібний відросток, або поверхневий, вторинний апендицит.
Що стосується методів лікування гострого апендициту, то незважаючи на те що вони є стандартними протягом багатьох десятиліть, вони не позбавлені недоліків. До таких належать: інвазивність методу, велика кількість ускладнень з боку операційної рани, відносно висока частота виникнення післяопераційних спайок черевної порожнини та інші ускладнення.
Сучасний етап розвитку хірургії характеризується істотним перерозподілом оперативної активності в бік більш широкого використання ендоскопічних методів лікування. Прогрес ендоскопічної хірургії забезпечується вдосконаленням світловолоконних і оптичної техніки, методів ендокоагуляціі, а також появою нових моделей спеціального інструментарію.
У загальній хірургії найбільшого поширення набула лапароскопічна холецистектомія. У зарубіжній і вітчизняній літературі останніх років з`явилися повідомлення про успішне виконання лапароскопічної апендектомії (К. Semm, 1983- F. Gota a. Oth., 1990 А. Ф. Дронов, В. І. Котлобовскій, 1992 A. Pier oth. , 1993). Результати застосування різних методик лапароскопічної апендектомії показали, що вона має ряд переваг перед традиційною. Це і менша травматичність операції, і менша частота післяопераційних ускладнень, і хороший косметичний ефект.
Разом з тим, залишається ряд невирішених питань. До них відносяться питання про оптимальний оперативному доступі, особливості методики лапароскопічної апендектомії для її прімнененія у пацієнтів дитячого віку. Немає спеціальних робіт, присвячених вивченню результатів застосування лапароскопічної апендектомії у дітей. Чи не уточнені показання і протипоказання для її виконання.
В останні роки в багатьох містах Росії створюються ендоскопічні центри, все більше лікарень, в тому числі і дитячих, закуповують спеціалізоване обладнання. Однак, в нашій країні досі не видано жодної монографії, присвяченій лапароскопічної хірургії в дитячому віці. Сподіваємося, що дана робота "Лапароскопічна апендектомія у дітей" буде корисна не тільки дитячим хірургам, які займаються питаннями оперативної лапароскопії, але і хірургам загального профілю.
