Лікувальне харчування при хронічному коліті

Захворювання зводиться до запально-дегенеративного ураження слизової оболонки товстої кишки. Етіологічні фактори спільні з хронічним ентеритом, в зв`язку з чим ці захворювання нерідко поєднуються (хронічний ентероколіт).

Додаткове значення в розвитку хронічного коліту мають порушення спорожнення товстої кишки (мегасігма, долихосигма, колоптозом, спайки, малорухливий спосіб життя) і зловживання клізмами (мильними, гіпертонічним і т. Д.).

За етіологічним ознакою доцільно виділяти аліментарний, інфекційний (постінфекційний), паразитарний і токсичний коліти.

Процес може захоплювати окремі ділянки (сегментарний коліт) або поширюватися на всю товсту кишку (панколит). У ряді випадків можуть утворюватися виразки (ерозії) на слизовій оболонці товстої кишки (виразковий коліт).

Лікувальне харчування передбачає щадіння кишок, підвищення регенераторних здібностей їх слизової оболонки, зменшення запальних явищ, усунення бродильних і гнильних процесів, а також порушень обміну речовин, попередження та ліквідацію можливих ускладнень (жирова дистрофія печінки, анемія і т. Д.) І підвищення захисних сил організму.
Дієтотерапію слід будувати диференційовано в залежності від стадії захворювання (загострення або ремісія), можливих етіологічних факторів, характеру змін в слизовій оболонці товстої кишки, переважання проносу або запору, бродильних або гнильних процесів у кишках, ускладнень.

При різко вираженому загостренні хронічного коліту доцільно розпочинати з призначення одного-двох «голодних» днів, коли хворому дозволяється прийом рідини у вигляді чаю або відвару шипшини в теплому вигляді по 0,5 склянки 5-6 разів на добу. Це створює функціональну розвантаження кишок і сприяє зменшенню секреції патологічно зміненої слизової оболонки. Наявність багатого білком запального секрету є сприятливим грунтом для гнильних процесів у кишках. Надалі рекомендується переходити на дієту № 4, яка забезпечує максимальне обмеження механічних та хімічних подразників слизової оболонки кишок.

Якщо загострення захворювання супроводжується вираженими бродильних процесами в кишках, слід обмежувати вміст у раціоні вуглеводів (150-200 г) і збільшувати кількість білка (120-150 г). Обмежують вживання цукру, сухарів, каш за рахунок збільшення вмісту в раціоні сиру, м`яса. Це забезпечує максимальну механічне і хімічне щадіння кишок, сприяє пригніченню в ньому бродильних процесів.

Забороняються овочі і фрукти в сирому і вареному вигляді, бобові, горіхи, родзинки, молоко, прянощі, смажені страви, житній хліб, вироби із здобного тіста, консервовані продукти, гострі і солоні страви і приправи, газовані напої, жирні сорти м`яса і риби, холодні страви і напої.

Їжу вживають у вареному або приготованому на пару, протертому або подрібненому вигляді.

Однак дієта № 4 через зниженою енергетичної цінності здатна покривати енергетичні витрати організму в основному за умови дотримання постільного режиму. Тому її можна призначати на відносно короткий Термін. Втім, деякий короткочасне обмеження енергетичної цінності раціону сприятливо впливає на кишки, так як сприяє полегшенню їх функції.

У міру ліквідації симптомів загострення (запалення) хворих необхідно поступово (східчасто) переводити на менш щадну в механічному і хімічному відношенні дієту № 4б (Колітно-протерта). Обмеження менш суворі. Вирішуються овочі та некислі сорти фруктів у вареному і протертому вигляді, борошняні страви, м`який сир, молоко в невеликих кількостях в стравах.

Поряд з вареної, приготовленої на пару, протертих і подрібненої їжею можна використовувати страви в запеченому без грубої кірки вигляді.

У стадії поліпшення стану хворого (починається ремісії) як етап до переходу на повноцінне харчування замість дієти № 4б призначають еквівалентну їй по енергетичній цінності і хімічним складом, але менш щадну дієту № 4в (колітно-раціональна). Їжу вживають у вареному, тушкованому, запеченому, але неподрібненому (непротертом) вигляді. Раціон розширюють за рахунок включення невеликої кількості сирих овочів і фруктів, що містять грубу рослинну клітковину.

Вищевказані дієти (№ 4, 4б, 4в) забезпечують достатню кількість білка, що потенціює репаративні процеси в кишках. Обмежений прийом солі надає протизапальні дію.

Вітаміни, як і інші харчові речовини, при хропіческом коліті всмоктуються краще, ніж при хронічному ентериті. Однак у зв`язку з дисбактеріозом нерідко в кишках порушується синтез за рахунок мікробної флори ряду вітамінів (тіаміну, рибофлавіну, піридоксину, філлохинон, фолацина, ніацину, паітотеновой кислоти). У зв`язку з цим слід забезпечити організм достатньою кількістю вітамінів, якими особливо багаті овочі і фрукти, При загостренні хронічного коліту досить рано дозволяється їх включення в раціон в гомогенізований вигляді або, у вигляді соків.

Щадіння кишок сприяє дробове (5-6-разове) харчування.

При наполегливому перебігу коліту інфекційної етіології позитивний вплив робить призначення у вигляді «зигзага», протягом 1-2 днів в тиждень, харчування яблуками (5 6 прийомів по 300 г тертих яблук м`яких сортів без шкірки) або ацидофільної кислим молоком (1-1, 5 л на добу).

Для ліквідації проносу доцільно вживати, чорницю, чорну смородину, гранат, кизил, груші у вигляді соків, відварів і киселів, міцного чаю, какао, слизових супів, протертих каш.
Запор минає сприяють вершки, вершкове і рослинне масло, молочнокислі продукти (одноденний кефір, кисле молоко, сметана та ін.), Мед, овочі і фрукти (особливо чорнослив, буряк, гарбуз, морква, абрикоси) в дозволеному вигляді (відварні і пюрірованние протерті і т. д.). Спорожнення кишок сприяють солі
магнію. Вони містяться у великій кількості в житньому хлібі, гречаній крупі, пшеничних висівках, пшоні, квасолі, овочах і фруктах.

Відео: коліт дієта при коліті