Ти тут

Хронічний гастрит - лікувальне харчування при хворобах шлунка

Зміст
Лікувальне харчування при хворобах шлунка
Функціональна патологія шлунка
гострий гастрит
Хронічний гастрит
Виразкова хвороба
Рак шлунку

У розвитку захворювання значне місце займають різні аліментарні порушення - зайве вживання гострої, грубої, пряної їжі, алкоголю, їжа всухом`ятку, поспішний прийом їжі і недостатнє її пережовування, вживання недоброякісних харчових продуктів, нерегулярне харчування, переїдання. Нерідко під впливом цих похибок хронічний гастрит може розвиватися з гострого. До числа інших факторів, що сприяють розвитку захворювання, відносяться: зловживання нікотином, хронічні інфекційні захворювання (туберкульоз, сифіліс, малярія і т. д.), вплив токсичних продуктів порушеного обміну (подагра, цукровий діабет, декомпенсовані ураження нирок і т. д.), рефлекторний вплив інших патологічно змінених органів, алергія (непереносимість деяких харчових продуктів і т. д.).

Дієтотерапію хронічних гастритів слід проводити диференційовано в залежності від стану секреторної функції шлунка, періоду загострення і ремісії. Вона повинна здійснюватися з урахуванням можливих супутніх уражень кишок, підшлункової залози, жовчних шляхів і печінки, а також вітамінної недостатності, анемії, стану нервової системи і т. Д.

При хронічному гастриті з нормальною та підвищеною шлунковою секрецією лікувальне харчування направлено головним чином на ліквідацію запальних змін у слизовій оболонці шлунка, нівелювання його функціональних порушень. Потрібно усунути нерідко спостерігається запор, нормалізувати діяльність нервової системи.

У період загострення захворювання необхідно максимальне механічне, хімічне і термічне щадіння шлунка з поступовим переходом (у міру усунення хворобливих симптомів) до більш розширеному раціону харчування, що досягається послідовним призначенням дієти № 1а (до 5-7 днів), № 1б (до 10 15 днів) і № 1 (до 2- 3 міс.). Ці дієти мають достатню енергетичну цінність (№ 1а та 1б за умови дотримання постільного режиму). Достатня кількість білка і жиру має стимулюючий вплив на репаративні процеси. У хворих на хронічний гастрит з підвищеною шлунковою секрецією відзначається схильність до збільшення збудливості вегетативної нервової системи. Незначна кількість вуглеводів в дієтах № 1б і № 1а викликає пригнічення нервнорефлекторной фази шлункової секреції і зниження збудливості нервової системи.

Дієти № 1а, 1б і 1 забезпечують дробове харчування до 5-6 разів на добу і зменшення обсягу введеної їжі, що також створює умови для механічного щадіння шлунка. Їжу дають теплою в рідкому, кашкоподібному або протертому вигляді, вирішуються тільки слабкі стимулятори секреції. Обмеження солі не веде до зниження шлункової секреції, не сприяє фіксації солей кальцію в тканинах, що має протизапальну дію. Вводять достатню кількість вітамінів (ретинол, рибофлавін, аскорбінову кислоту та ін.).

Виключаються сильні хімічні подразники, що збуджують секреторну діяльність шлунка і нервову систему (м`ясний бульйон, вуха, міцні овочеві навари, гострі, пряні, солоні, смажені страви, міцний чай, кава, какао, копченості, маринади, алкоголь, газовані напої, консерви, фруктові , овочеві соки). Забороняються продукти, багаті рослинною клітковиною (ріпа, редис, житній хліб, квасоля, горох, неочищені, незрілі фрукти) і сполучною тканиною (хрящі, жилаве м`ясо, шкіра птахів і т. Д.).

Примірне одноденне меню дієти № 1а. 1-й сніданок: яйця всмятку (2 шт.), молоко (1 склянка). 2-й сніданок: кисіль фруктовий (180 г), молоко (1 склянка). обід: суп слизовий рисовий молочний (400 г), м`ясне суфле парове (110 г), желе лимонне (125 г). Полудень: відвар шипшини (1 склянка), молоко (1 склянка). Вечеря: яйце всмятку (1 шт.), каша манна молочна (300 г). На ніч: молоко (1 склянка). На весь день: цукор 50 г.

Примірне одноденне меню дієти № 1б. 1-й сніданок: котлети м`ясні парові під молочним соусом (110 г), каша гречана молочна протерта (200 г), молоко (1 склянка). 2-й сніданок: кисіль фруктовий (1 склянка). обід: суп рисовий молочний протертий (400 г), м`ясні парові фрикадельки (110 г), желе фруктове (125 г). Полудень: відвар шипшини (1 склянка), сухарі (з денної норми хліба). вечеря: котлети рибні з рослинним маслом (115 г), кисіль фруктовий (180 г). На ніч: молоко (1 склянка). На весь день: сухарі пшеничні (100 г), цукор (25 г), масло вершкове (20 г).

Примірне одноденне меню дієти № 1. 1-й сніданок: яйця всмятку (2 шт.), каша гречана молочна протерта (200 г), чай з молоком (180 м). 2-й сніданок: печене яблуко (100 г). обід: суп рисовий молочний протертий (400 г), фрикадельки м`ясні парові (110 г), картопляне пюре (200 г), желе фруктове (126 г). Полудень: відвар шипшини (1 склянка), сухарики (з денної норми хліба). вечеря: риба відварна (85 г), картопляне пюре з рослинним маслом (200 г), чай з молоком (180 г). На ніч: молоко (1 склянка). На весь день: хліб пшеничний (400 г), цукор (30 г), масло вершкове (20 г).

При нерізкому загостренні можна починати з дієти № 1б. При гіперацидному гастриті з вираженими явищами роздратування шлунка (часта печія, біль), гіпоглікемією і іншими вегетативними порушеннями показано значне обмеження вуглеводів (до 150-200 г) в основному за рахунок легкозасвоюваних, що дозволяє знизити рефлекторну збудливість шлунка.

При супутньому ураженні жовчних шляхів показано призначення дієти № 5а.
Для боротьби з запором доцільно включати в дієту протерті і варені овочі (морква, буряк, цвітну капусту і т. Д.), А також молочнокислі продукти (одноденний кефір, кисле молоко). При сприятливому перебігу захворювання після дієт № 1 або 5а хворих необхідно (спочатку у вигляді «зигзага») поступово переводити на дієту № 5, а при стійкій компенсації - на дієту № 15.

При хронічному гастриті з недостатньою секрецією лікувальне харчування спрямоване на зменшення запальних змін слизової оболонки шлунка, стимуляцію його залозистого апарату, а також на підвищення компенсаторних можливостей інших органів травлення. Можливе залучення в патологічний процес жовчних шляхів і печінки (холецистит, холангіогеіатіт і ін.), Підшлункової залози (панкреатит) і кишок (ентерит, ентероколіт тощо.), Розвиток анемії.

Основний при даному стані є лікувальна дієта № 2, що забезпечує необхідне механічне і термічне щадіння шлунка зі збереженням хімічних збудників секреції. Організм при цьому отримує необхідну енергію при відносно оптимальному співвідношенні білків, жирів і вуглеводів достатню кількість солі і підвищений - вітамінів (ретинолу, ніацину, аскорбінової кислоти, рибофлавіну, піридоксину і ін.), Так як зміст їх в організмі знижений.

Позитивний вплив на слизову оболонку шлунка надає розвантаження діяльності органів травлення шляхом дробового харчування з 4-5-разовим прийомом їжі. Прийом їжі в теплому, добре проваренном і протертому вигляді забезпечує термічний і механічне щадіння шлунка і сприяє зменшенню запальних явищ.

Достатня подрібнення її покращує ферментативне перетравлення і засвоєння. Введення хімічних подразників (чай, какао, кави, м`ясний і рибний бульйон, грибний навар, фруктові та овочеві соки, овочеві навари) стимулює секретну функцію шлунка.

У зв`язку з недостатнім виробленням соляної кислоти і зниженням пептичної активності підлягають виключенню продукти, багаті грубою рослинною клітковиною (бруква, ріпа, редис, редька, агрус, виноград, фініки) і сполучною тканиною (жирне і жилаве м`ясо, хрящі, сало, шкіра птахів, риби та ін.). Забороняються копченості, гострі, занадто солоні і жирні страви, консерви, холодні напої, морозиво, вироби з тіста, перець, гірчиця, хрін. Чи не рекомендуются- копчена і в`ялена риба, незбиране молоко і вершки, розсипчасті каші з перлової, гречаної (ядриця) круп, бобові, грубий житній хліб, мариновані овочі, гриби, ягоди з грубими зернами (червона смородина, малина), халва, виноградний сік , газовані напої.

При вираженому загостренні захворювання доцільно починати з призначення дієти № 1б з подальшим переведенням, у міру поліпшення самопочуття, на дієту № 2.

Примірне одноденне меню дієти № 2. Сніданок: сирне суфле запечене (150 г), каша гречана молочна протерта (200 г), чай (180 г). обід: бульйон з яєчними пластівцями (500 г), котлети м`ясні смажені без панірування (90 г), морквяне пюре (200 г), желе малинове (125 г). Полудень: чай (180 г), сухарики (з денної норми хліба). вечеря: биточки рибні смажені без панірування (130 г), картопляне пюре (200 г), каша вівсяна молочна протерта (200 г), чай (180 г). На весь день: хліб пшеничний (400 г), цукор (25 г), масло вершкове (25 г).

При залученні в патологічний процес кишок (ентерит, ентероколіт) хворих слід переводити на дієту № 4. Нерідко доводиться виключати незбиране молоко, погано переноситься через недостатню вироблення лактази тонкою кишкою або ж ентерогенной сенсибілізації організму. При виражених бродильних процесах необхідно обмежити вуглеводи і підвищену кількість білка. При ураженні кишок особливо важливо збагачувати раціон вітамінами в зв`язку з погіршенням їх розробці. При зниженому харчуванні необхідно збільшити енергетичну цінність раціону, особливо за рахунок білка, з введенням підвищеного кількості вітамінів (в першу чергу тіаміну).

При проносі вельми ефективні кизиловий, гранатовий, грушевий, айвовий соки і киселі.
При залученні в патологічний процес підшлункової залози (панкреатит) необхідно вводити підвищену кількість білків.

При супутньому запальному ураженні жовчних шляхів і печінки доцільно в період загострення хронічного гастриту з недостатньою шлунковою секрецією призначити дієту № 5а, а при відносній компенсації - дієту № 5, вона забезпечує механічне подразнення, стимулюючий жовчовиділення.

При розвитку анемії необхідно збагачувати раціон солями заліза, міді, вітамінами (аскорбінової кислотою, тіаміном, ціанокобаламіном).



Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Поділися в соц мережах:

Схожі повідомлення