Концепція комбінованої антигіпертензивної терапії при діабеті - мікроальбумінурія, кров`яний тиск і діабетична нефропатія

Комбінована антигіпертензивна терапія досить часто використовується в клінічній практиці. З огляду на складний патогенез підвищення артеріального тиску при діабеті, це не викликає подиву. Приділяючи особливу увагу залученню нирок, представляється перспективним використання іАПФ у зв`язку з їх впливом на Гломерулярний тиск (36,239,241). Без сумніву, при цьому можуть виникати додаткові ефекти, спрямовані на фактор росту і цитокіни. З іншого боку, також може спостерігатися загальна гіперперфузія, частково викликана серцевими причинами (242), яка може бути знижена застосуванням бета-блокаторів. Ця концепція загальної судинної гіперперфузії як генезу судинних ускладнень була запропонована Parving і співавт. (243). У багатьох пацієнтів з цукровим діабетом 1 і 2 Типів спостерігаються ознаки затримки рідини, і, отже, успішної була б діуретична терапія. Дотримуючись цієї лінії, ми застосовували комбінацію бета-блокаторів, іАПФ (192,193,194) і діуретиків як базисну терапію. Цей вид лікування виявився ефективним в плані зменшення альбумінурії, а проведені в цей час дослідження показали забезпечення довготривалого захисту СКФ у пацієнтів з ранніми ознаками ураження нирок (194). Таким чином, доведено важливість цієї терапевтичної концепції також і при ранньому призначенні препаратів на тлі незначно підвищених цифр артеріального тиску. При ранньому призначенні комбінованої терапії з використанням середніх доз було помічено лише невелика кількість побічних ефектів. Концепція ця могла б бути повністю доведена після проведення довготривалих досліджень.