Клінічна хірургія. - 2014. - № 3.
Прогностичність ЗНАЧУЩІСТЬ ПОКАЗНІКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСІКАЦІЇ ТА СИСТЕМИ монооксигенази НА етап ХІРУРГІЧНОГО лікування Хворов З призводить АБДОМІНАЛЬНОГО сепсису
І. А. Криворучко, В. І. Жуков, М. С. Повеличенко, С. А. Андреєщев
реферат
Досліджені деякі показатели ендогенної інтоксікації (ЕІ) та актівності монооксигенази лімфоцитів в крови Хворов при абдомінальному сепсісі (АС), определена їх прогностична значущість. У 28 Хворов віявлені ознака АС, у 14 - тяжкого сепсису, в 11 - септічного шоку. З приводу перитонеального АС оперовані 37 Хворов, панкреатогенного - 15. Релапаротомія "на вимоги" Виконала у 12, "за програмою" - у 15 Хворов. Летальність у рядки до 30 діб при АС становила 10,7%, тяжкого - 28,6%, септічному шоку - 63,6%. При вінікненні АС у Ранні рядки віявляють Підвищення метаболічної актівності системи монооксигенази та ее Значне прігнічення - за Вкрай тяжкого стану Хворов при рефрактерності шоку. Встановлені обернені кореляційні зв`язки показніків ЕІ в крови та актівності системи монооксигенази в лімфоцітах у Хворов, Які померли.
ЗМІНИ КЛІТІННОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У Хворов,
ОПЕРОВАНІХ З призводить ПЕРІТОНІТУ
І. К. Чурпій, О. В. Піптюк, І. О. Якубовська
реферат
При оцінці стану клітінного імунітету у хворого на перітоніт встановлен залежність іменних змін від тяжкості его перебігу. За місцевого перітоніту клітінна ланка імунітету змінюється найменша, адекватно відновлюється через 3-7 діб, что є позитивною прогностичність Ознакою и Відображається на клінічному перебігу хвороби. За адекватної імунної Реакції пріскорюється одужання пацієнта. За дифузного перітоніту Зміни більш віражені, особливо на 3-тю добу, проти, відзначають тенденцію до їх Поліпшення на 7-му добу лікування. Для ефективнішого лікування таких Хворов слід застосовуваті імунокорігувальні препарати з 2 - 3-ї доби, вибір якіх Здійснює лікар. Найбільші Зміни клітінної ланки імунітету віявлені у пацієнтів за розлито перітоніту, смороду зберігаліся або погіршуваліся на 7-му добу, зумовлювало тяжкий перебіг захворювання та ускладнення. Таким Хворов слід прізначаті імунокорігувальну терапію Одразу на качана лікування.
ОЦІНКА печінкового кровотоку при цирозі печінки
М. Е. Ничитайло, В. В. Ганжа, А. С. Тугуши, С. А. Андрієнко
реферат
Проведено порівняльне дослідження печінкового кровотоку у хворих при цирозі печінки (ЦП) в стадії компенсації і декомпенсації. Виявлено характерні особливості артеріального і ворітної печінкового кровотоку, що має важливе діагностичне значення і повинно враховуватися при виборі методів хірургічного або мініінвазивного лікування хворих.
Ускладнення ПІСЛЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ фрагменти печінки ВІД ЖИВОГО ДОНОРА: РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНИХ втручань
У 600 ДОНОРІВ
С. Їлмаз, Д. Озгор, A. Дірічан, M. Атеш, Ф. Гонульташ, Ч. Ара, Ч. Kайаальп, M. Їлмаз, Н. Байрамов, В. Пашазаде, A. Гюрарас
реферат
На основі ретроспективного аналізу вивчені частота і тяжкість ускладнень (за класифікацією T92-Dindo), що виникли після резекції фрагмента печінки у 600 живих донорів за період 2007 - 2012 рр. Вік донорів від 18 до 65 років, в середньому 31 рік, жінок - 259, чоловіків - 341- індекс маси тіла (ІМТ) від 24 до 36 кг / м2, в середньому 27,4 кг / м2-тривалість спостереження від 2 до 58 міс, в середньому 39 міс. У 538 (89,6%) донорів виконана правобічна гемігепатектомія, у 19 (3,1%) - лівостороння гемігепатектомія, у 43 (7,2%) - ліва латеральна секторектомія (CII - CIII сегмент). Остаточний обсяг печінки у донорів від 26 до 87%, в середньому 37% - тривалість операції від 205 до 440 хв, в середньому 327 хв-интраоперационная крововтрата від 105 до 800 мл, в середньому 310 мл-тривалість лікування в стаціонарі від 5 до 13 днів, в середньому 7,2 дня. У 116 (19,3%) донорів виникли 187 різних ускладнень, переважно легкого ступеня, які усували консервативним шляхом. Найбільш часто - у 64 (10,6%) хворих виявляли біліарний ускладнення (желчеістеченіе, Білом, стриктура жовчних проток), у 34 - виконані повторні операції. Всі донори живі.
ЕНДОСКОПІЧНІ ТРАНСПАПІЛЯРНІ ВТРУЧАННЯ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПАНКРЕАТІТІ
І. М. Шевчук, В. І. Пилипчук, С. М. Гедзік
реферат
Проаналізовані результати лікування 12 Хворов з приводу ускладненіх форм хронічного панкреатиту (ХП) у відділенні Загальної хірургії Івано-Франківської обласної КЛІНІЧНОЇ лікарні у 2011 - 2013 рр. Чоловіків - 10 (83,3%), жінок - 2 (16,7%), вік Хворов від 22 до 57 років. З приводу Гостра некротичного панкреатиту Ранее лікувалі 6 (50%) Хворов. Зміни протоки підшлункової залоза (ППЗ) IV типу (за Кембріджською класифікацією) Встановлені у 7 Хворов, III типу - у 3, IIa типу - у 2, IIв типу - в 1. Вірсунголітоекстракція з попередня пневмоділатацією без стентування ППЗ здійснена у 4 Хворов, стентування з пневмоділатацією з приводу стриктури ППЗ - у 6, стентування при дефекті ППЗ - у 2. Хороші й задовільні результати досягнуті в усіх хвороб. Больовій синдром не спостерігалі у 10 (83,3%) хворого, 2 (16,7%) - скаржилася на періодічній помірній Біль у надчеревній ділянці. Ендоскопічні втручання на ППЗ слід вважаті дерло етапом хірургічного лікування Хворов з приводу ХП. Їм слід віддаваті предпочтение у порівнянні з відкрітімі оперативно втручаннямі через менше інвазівність. Відкрите оперативніше втручання слід розглядаті як другий етап хірургічного лікування хвороби, у якіх ендоскопічне лікування проведення невдало або виявило неефективно.
Інфільтрат жовчного міхура
К. С. Долімов, Ф. А. Ільхамом, А. Ш. Абдумажідов, З. З. Тухтамурадов
реферат
Інфільтрат жовчного міхура як ускладнення гострого холециститу представляє окрему форму захворювання. При цьому деструктивні зміни в жовчному міхурі відмежовані від навколишніх тканин. При наявності інфільтрату невеликих розмірів і сприятливого перебігу під впливом консервативної терапії необхідна вичікувальна тактика до повного розсмоктування інфільтрату з подальшим обов`язковим оперативним лікуванням в "холодному" періоді захворювання. Нерідко інфільтрат трансформується в водянку жовчного міхура, що вимагає виконання відстроченої операції, при глибокому деструктивному процесі - можливе утворення емпієми жовчного міхура і парапузирного абсцесу, що вимагає виконання невідкладного оперативного втручання.
РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО лікування ПАХВІННОЇ грижі
У Хворов РІЗНОГО ВІКУ
О. О. Воровського
реферат
Проаналізовані результати хірургічного лікування 1220 Хворов з приводу пахвінної грижі (ПГ). Віком старше 60 років Було 810 пацієнтів (основна група), від 40 до 59 років - 410 (група порівняння). Встановлен, что у пацієнтів старше 60 років внаслідок вікових атрофічно-дістрофічніх змін м`язів пахвинними каналу (ПК) частота рецидиву захворювання більша, чем у пацієнтів молодшого віку. Тому во время гріжопластікі ПК слід віддаваті предпочтение алопластічнім методам з Використання мініінвазівніх та ендоскопічніх технологій. Частота інтраопераційніх та ранніх післяопераційніх ускладнень у хворого обох груп без достовірної різниці.
ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТІВНОСТІ ПОВТОРНОГО ЗАСТОСУВАННЯ УРОКІНАЗІ Медаком ПРИ СІНДРОМІ діабетичної стопи
М. Б. Горобейко
реферат
Проаналізовані результати лікування 37 Хворов на цукровий діабет (ЦД), у 16 з них з приводу крітічної ішемії ніжніх кінцівок (НК) и гнійно-некротічної форми синдрому діабетичної стопи (СДС), Поряд з патогенетичного и симптоматично терапією, проведені 2 курси лікування з Використання урокіназі.
Повторне введення Урокіназі Медак Було ефективного як относительно Зменшення уровня фібріногену, так и Збільшення кровопостачання тканин НК, что спріяло Краще загоєнню ран. Зменшення уровня фібріногену відбувалося швидше, достовірне Поліпшення стану спостерігалі з 10-ї доби лікування як во время первого, так и іншого курсу. Підвищення парціального тиску кисня (ТсРО2) у тканинах НК Було більш трівалім, достовірне - через 20 діб як при дере, так и іншому курсі лікування. Більш високий ТсРО2 зберігався и через 3-4 міс. Позитивну дінаміку загоєння ран відзначалі и по завершенні первого курсу лікування, більшість віразок зменшувалісь. Напрікінці іншого курсу лікування ПОВНЕ загоєння або активно епітелізацію ран спостерігалі у 14 пацієнтів. Зменшення уровня фібріногену пов`язане з компенсацією ЦД, місцевім лікуванням віразок, Усунення Гостра гнійно-некротичного процесса.
Кардіоваскулярний ризик У ХВОРИХ НА
ПРИ аневризми черевної ЧАСТИНИ АОРТИ
А. А. Никоненко
реферат
Вивчено частоту кардіоваскулярних ускладнень у хворих при аневризмі черевної частини аорти (АБЧА) на основі аналізу даних їх обстеження з використанням електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіоскопії, ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС). Ознаки порушення коронарного кровообігу за даними ЕКГ виявлені у 67,7% хворих, значуще пораженіех вінцевих артерій (ВА) - у 71,5%, ураження екстракраніальних артерій, що вимагає хірургічної корекції - у 38,3%. Своєчасна оцінка кардіоваскулярного ризику дає можливість встановити послідовність виконання оперативних втручань, зокрема, визначити, яке з них здійснювати раніше - резекцію АБЧА або операцію з усунення ризику виникнення кардіоваскулярних ускладнень.
Возможности ХІРУРГІЧНОГО лікування ВІДНОСНО Поширення МУЛЬТІЗІСТЕНТНОГО туберкульоз легень
І. Д. Дужий О. В. Кравець, І. Я. Гресько
реферат
Проаналізовані результати хірургічного лікування 37 Хворов з приводу відносно Поширення форм туберкульозу (ТБ) легень. Хіміорезістентній ТБ Виявлення у 35 (94,6%) спостереження, мультирезистентного (МР) ТБ - у 30 (81,1%). Передопераційну підготовку трівалістю 2 - 3 міс проводили у двох основних напрямки: призначення антібактеріальніх препаратів ІІ ряду та накладання пневмоперитонеуму (ПП). Основний метод оперативного втручання резекційній. Другий напрямок - інтраплевральна торакопластіка у власній модіфікації, принципова при ній є обов`язкова резекція 5 ребер. Дерло всегда резекувалі V ребро на ділянці довжина 8-10 см, І ребро видалялися Повністю. Ускладнень НЕ спостерігалі. Хворов віпісувалі через 2-3 міс после оперативного втручання. ПП у 34 (91,9%) Хворов завершувалі у ЦІ Самі рядки. У віддаленому післяопераційному періоді (1-4 роки) реактівації туберкульозу НЕ Було. Всі оперовані абацільовані.
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМБІНОВАНОЇ иммунокоррекцию У ХВОРИХ НА ПРИ ВАЖКОЇ черепно-мозковою травмою
І. Ш. Магеррамбейлі, В. С. Мірзоєва
реферат
Проведена порівняльна оцінка клінічної ефективності різних схем імунокорекції при важкої черепно-мозкової травми (ЧМТ), комбінованого застосування іммунофана і внутрішньовенного лазерного опромінення крові (ВЛОК) на показники імунного статусу у 106 хворих. У 32 хворих (І група) проводили стандартну інтенсивну терапію (ЗВТ) - у 21 (ІІ група) - додатково застосовували іммунофан- у 25 (ІІІ група) - поряд з ЗВТ проводили ВЛОК- у 28 (IV група) - на тлі ЗВТ вводили розчин іммунофана і проводили сеанси ВЛОК (3 - 4 сеанси в день). Показники імунітету аналізували в 1 - 2, 5 - 6-е і 9 - 10-ту добу після травми. При оцінці ефективності комбінованої терапії встановлено, що при важкій ЧМТ вона має виражений иммунокорригирующий ефект вже на 5 - 6-е добу, на 9
10-у добу параметри імунного статусу фактично нормалізувалися, відзначено зменшення частоти ускладнень - на 26%, летальності - на 8,6%.
ЗМІНА ОБ`ЄКТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ ГОЛОСИ ПІСЛЯ реиннервации ГОРТАНІ
В. А. Паламарчук, В. В. Войтенко
реферат
Вивчено можливості і віддалені результати неселективной хірургічної реиннервации з накладенням первинного та відстроченого анастомозу поворотного горлового нерва (ВМН) з одним з периферичних нервів шиї (проксимальний фрагмент верхньої межі норми, головна галузь шийної петлі - ansa cervicalis, нерв-донор) при односторонньому паралічі гортані. Перед і після операції проводили непряму ларингоскопію, відеоларингоскоп, спектральний аналіз голосу (основна частота, інтенсивність і співвідношення гармоніка-шум - СГШ, максимальний час фонації - МВФ), суб`єктивну самооцінку пацієнтом якості голосу (VHI-30). Анастомоз ВМН сформований у 95 пацієнтів, в тому числі у 53 - з шийної петлею, у 34 - ВМН - ВМН, у 8 - ВМН - нерв донор). Тривалість спостереження після операції склала в середньому (12 ± 1,8) міс, період до появи перших непрямих ознак реиннервации гортані - (4,5 ± 2,9) міс, їх спостерігали у всіх хворих: поява тонусу голосової складки (ГС), зменшення розмірів голосової щілини при фонації (особливо при анастомозі ВМН з шийної петлею) - від (2,25 ± 0,86) до (0,35 ± 0,17) мм. За даними акустичного аналізу найбільш ефективна реіннервація при накладенні анастомозу ВМН з шийної петлею, СГШ збільшилася з (12 ± 3,7) до (24 ± 2,4) дБ, МВФ - з (7 ± 1,22) до (16 ± 3 , 52) з (рlt; 0,01). При аналізі суб`єктивної психосоціальної самооцінки голосоутворення відзначено поліпшення у всіх підгрупах основної группи.ОТДАЛЕННИЕ РЕЗУЛЬТАТИ радикальної простатектомії У ХВОРИХ НА З ПРИВОДУ локалізовані і місцевий розповсюджений раку передміхурової залози. Н. Григоренко, С. Н. Шамраев, Р. О. Данилець, А. В. Бардін, А. Ю. Гурженко, Л. В. ПеретаРефератНа підставі аналізу результатів виконання радикальної простатектомії (РПЕ) з приводу раку передміхурової залози (РПЖ) показники загальної виживаності в терміни 3, 5 і 7 років склали відповідно (95,5 ± 3,5), (84,1 ± 4,7) і (71,7 ± 6,8)% - безрецидивного виживання в ті ж терміни - (87,05 ± 3,20), (79,64 ± 3,62) і (67,11 ± 3,93)% - виживання в терміни до 5 років при локалізованому РПЖ - (97,18 ± 3,27 )%. У 48 (28,2%) хворих виявлено біохімічний рецидив, з приводу чого призначена ад`ювантна терапія. Значимими факторами, що дозволяють прогнозувати у хворого РПЖ в стадії Тgt; Т2 і біохімічний рецидив, є показники за шкалою Глісон 7 балів і більше, початковий рівень простатспецифического антигену (ПСА) 20 нг / мл і більше, а також їх поєднання. Достовірне збільшення частоти виникнення рецидивів захворювання відмічено при виявленні після операції періневральной інвазії, позитивного пухлинного краю і поразки лімфатичних вузлів. Наявність біохімічного рецидиву, позитивного пухлинного краю, періневральной інвазії і метастазів асоційоване з підвищеним ризиком смерті хворих. Проведення неоад`ювантної гормональної терапії (ГТ) не попереджає виникнення біохімічного рецидиву після РПЕ. Збільшення стадії пухлинного процесу після операції свідчить про необхідність відбору пацієнтів з несприятливим прогнозом для призначення ад`ювантної ГТ і / або опромінення, що робить істотний позитивний вплив на віддалені результати хірургічного лікування. Застосування диференційованого підходу в лікуванні РПЖ дозволяє досягти високих показників виживання в терміни до 5 років - (84,1 ± 4,7)%.
Відео: Губка Боб Гопнул Фроста! (Sky Craft) №3
РОЛЬ КОРІГУВАЛЬНОЇ ОСТЕОТОМІЇ Першої ПЛЕСНОВОЇ КІСТКІ
У ОПЕРАТИВНОМУ ЛІКУВАННІ HALLUX VALGUS
Р. М. Остапчук
реферат
Проаналізовані результати лікування з приводу hallus valgus (HV) 74 пацієнтів (109 стоп), у якіх виконан стандартна коригувальна остеотомія І плеснової кісткі (І ПК, контрольна група) i 34 пацієнтів (58 стоп), у якіх коригувальна остеотомія здійснена за вдосконалення методикою ( Основна група). Крітеріямі ОЦІНКИ були дані клініко-рентгенологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, оцінка за шкалою AOFAS, вираженість больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ). Відзначене достовірне Поліпшення Функції стопи у пацієнтів ОСНОВНОЇ групи з 52,4 до 90,9 балу (за шкалою AOFAS) у порівнянні з такою в контрольній групі - з 54 до 74,3 балу. Суб`єктивна оцінка вираженості больового синдрому до и после операции за ВАШ становила у пацієнтів ОСНОВНОЇ групи відповідно 5,3 і 0,7, у пацієнтів контрольної групи - 5,6 і 2,3.
АДАПТАЦІЯ ПОВЕРХНІ ІМПЛАНТАТІВ
До тканин реципієнта
Т. А. Алексєєва, О. В. Береговий, Д. В. Боровик, С. П. Галич, І. В. Гомоляко, О. Н. Лазаренко
реферат
Дослідження присвячене вивченню методу адаптації поверхні полімерних імплантатів на основі білків аутосивороткі крові до тканин реципієнта. Проведено порівняльний аналіз результатів гістологічних досліджень тканин навколо імплантатів після обробки адаптирующей композицією (АК) і без такої. В експерименті та клініці встановлено, що використання АК для обробки протезів забезпечує практично повну адаптацію їх поверхні до тканин реципієнта.
Відео: Експедиція SCP-432 №3. (Дані видалені)
ВИЗНАЧЕННЯ безпечного ДЛЯ КИШЕЧНИКУ рiвня ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО лещата З ПОЗІЦIЙ Збереження РЕГУЛЯЦIЇ ЛОКАЛЬНОГО КРОВООБIГУ
В. I. Сапегiн, I. Д. Сапегiн
реферат
У Гостра експеримент на кролях розроблення та застосовання метод моделювання стандартного рiвня внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) - 50, 100, 150, 200, 250, 300, 350 мм вод. ст. з Використання стенду орігінальної конструкцiї. Визначавши локальний кровотік (КТ), ділататорну (КрСО2) та констрікторная (КрО2) реактівнiсть Судін методом клiренсу водних, а такоже напругу кисня у тканинах (рО2) стiнки кишечнику методом полярографiї з Використання Електродний блокiв власної конструкцiї. Пiд Вплив модельованого рiвня ВЧТ спостерігалі уповiльнення КТ, пригнiчення КрСО2 i, ще бiльше, КрО2, та зниженя рО2. Швідкiсть Виникнення ціх змін має певнi фази, спiввiдношення якіх свiдчить про зворотнє iшемiчне пошкодження тканин при сіндромі внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ) 1 - 2-го ступенів (за класіфiкацiєю II Всесвiтнього конгресу з ВЧГ) i Виникнення прогностично несприятливим змін относительно Подальшого виживання кишечнику - при ВЧГ 3 - 4-го ступенів. Отріманi данi дозволяють рекомендуваті при ВЧГ 1 - 2-го ступенів Проводити консервативну терапiю або оперативну декомпресiю, при ВЧГ 3 - 4-го ступенів розглядаті можливiсть резекцiї кишечнику.
ПРОФІЛАКТИКА ПЕЧІНКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У Хворов
НА ОБТУРАЦІЙНУ ЖОВТЯНІЦЮ
В. І. Десятерик, Д. В. Мамчур
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ХІРУРГІЧНОГО лікування
флегмони Фурньє
М. І. Тутченко, І. В. Клюзко, Д. І. Кравцов, В. С. Андрієць, С. Ф. Марчук, В. І. Смовженко, О. А. Cіренко, І. В. Хмеляр
Борис Макарович ДАЦЕНКО
до 80-річчя від дня народження
С. Й. Рибаков
Ігор Васильович КОМІСАРЕНКО (сторінки біографії)
