Фізичні фактори і профілактика хвороб серцево-судинної системи - фізичні методи лікування в кардіології

В даний час в Радянському Союзі і за кордоном проводяться численні дослідження на великих контингентах населення в напрямку як виявлення найбільш важливих факторів ризику хвороб серцево-судинної системи, так і пошуку засобів, що впливають на ці фактори і, отже, що стримують розвиток клінічно виражених форм захворювання (первинна профілактика) Або прогресування вже наявної хвороби (вторинна профілактика). Найбільш істотними факторами ризику, на думку більшості дослідників, є артеріальна гіпертонія, гіперхолестеринемія і куріння, особливо при їх поєднанні, а також при поєднанні з малорухливим способом життя, ожиріння, цукровий діабет, гіперурекемія і ін.

Результати багатьох проспективних досліджень, проведених за кордоном і в нашій країні, виявили ймовірну роль факторів ризику в розвитку ішемічної хвороби серця, її ускладнень (інфаркт міокарда) і летальних випадків захворювання, а також можливість надавати активний вплив на фактори ризику і тим самим знижувати частоту виникнення ІХС та її ускладнень.

Профілактика хвороб серцево-судинної системи, згідно з сучасними уявленнями, грунтується на проведенні багатофакторних заходів, спрямованих на усунення несприятливих зовнішніх впливів, що впливають на вираженість факторів ризику і прогноз профілактики. До них відносяться активна боротьба з курінням, гіподинамією, переїданням, організація праці і відпочинку, раціональної дієти, зниження стресогенних емоційних впливів і нервово-психічної перевтоми, що в цілому становить виховання здорового способу життя.

У зв`язку з цим велике значення санаторно-курортного лікування в здійсненні ряду гігієнічних і лікувальних заходів, що мають істотне значення в багатофакторної профілактики хвороб серцево-судинної системи. Санаторно-курортне лікування передбачає відпочинок, виняток психічних і фізичних стресогенних впливів, адекватне, контрольоване розширення рухового режиму і спеціальні фізичні тренування. Режим харчування і спеціальна дієта, активна санітарно-освітня робота та спеціальні психотерапевтичні впливи в боротьбі зі шкідливими звичками (куріння, зловживання алкоголем, переїдання та ін.), А також лікарські рекомендації на майбутнє є хорошою школою здорового способу життя і засобом активного залучення великого контингенту людей в тривалу багатопрофільну профілактику.

Необхідно підкреслити наявну при цьому можливість патогенетичного цілеспрямованого впливу з по міццю застосування природних і преформованих лікувальних факторів на основі особливостей механізму їх дії на той чи інший фактор ризику або групу факторів, що дозволяє підвищити ефективність комплексних заходів, як при санаторно-курортному лікуванні, так і при проведенні профілактики в позакурортного умовах. Даний аспект використання фізичних методів течії є важливим, оскільки застосування багатьох лікарських препаратів для зниження факторів ризику не завжди зручно через їх побічно го дії, тривалості .теченія і невисоку ефективність.

Артеріальна гіпертонія є найважливішим фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця та мозкового інсульту.

Уже повідомлялося про досягнення гіпотензивного ефекту при лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу 1 і II А стадії. Збереження гіпотензивний ефект, згідно з результатами, отриманими більшістю авторів, спостерігається протягом 3-6 міс. Звідси випливає, що для підтримки нормального або близького до нього рівня артеріального тиску слід повторювати лікування.

Особливо важливо на етапі профілактики диспансерне спостереження за хворими, а також активну участь хворих в тривалих комплексних профілактичних заходах.

В останні роки з`явилися повідомлення, що виділяють самостійне значення повторних курсів електро-бальнеотерапії на диспансерному етапі в профілактиці прогресування ранніх форм артеріальної гіпертонії [Комарова Л. А. та ін., 1985, 1987]. Диференційоване застосування фізичних методів лікування на основі врахування механізмів їх дії і особливостей захворювання на етапі диспансерної профілактики прискорює нормалізацію рівня артеріального тиску, пролонгує періоди ремісії захворювання до 6 місяців і більше, дозволяє знизити дози або скасувати лікарські препарати, поліпшити самопочуття і якість життя хворого, знизити тимчасову непрацездатність.

Застосування природних і преформованих фізичних факторів виправдано не тільки при виражених стадіях хвороби - гіпертонії, а й на більш ранніх її стадіях - в предгіпертоніческая фазі по А. Л. Мнеснікову.

Дослідження, проведені нами на хворих на нейроциркуляторну дистопією, що протікає за гіпертонічним типом, показали зниження артеріальної гіпертонії в спокої і при фізичному навантаженні після курсу лікування електросном або радоновими ваннами, збереження нормального артеріального тиску протягом 5-6 міс [Сперанський М. І. та ін ., 1968]. Наша співробітниця М. С. Доброхотова провела в поліклініці Москви спостереження за 100 пацієнтами у віці від 35 до 50 років з гіпертонічними реакціями, що займаються напруженою розумовою працею. Виявлено пролонгування гіпотензивної ефекту поряд з поліпшенням самопочуття від повторних курсів санаторно-курортного лікування до 9-11 міс. У пацієнтів, які відмовилися від участі в програмі, нормальний рівень артеріального тиску після санаторно-курортного лікування зберігався не більше 3-4 міс.

Зі сказаного ясно, що санаторно-курортне лікування, про ведення на диспансерному етапі, подовжує періоди нормального артеріального тиску, знижує його гіперрсактівность. Це відіграє поклади вальну роль в боротьбі з артеріальною гіпертонією.

гіперхолестеринемія. У численних роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників давно відзначено зниження гіперхолестеринемії під впливом курортного лікування хворих на ішемічну хворобу серця та гіпертонічну хворобу.

В останні два десятиліття дане питання спеціально вивчався в напрямку впливу як всієї сукупності курортних факторів, так і ролі окремих лікувальних факторів Спеціальному вивченню піддана можливість використання фізичних факторів для корекції порушень ліпідного обміну в позакурортного умовах

Було показано, що курортне кліматичне лікування надає найбільший гіпохолестеринемічний ефект в теплий сезон року (літо-рання осінь), коли найбільш широко застосовують методи кліматотерапії і море, течії і рас ширяють фізичну активність, а також використовують дієту, багату овочами і фруктами [Гавриков Н . А., 1978, 1985 Устинов М. Ю., 1981- Мгеладзе Н. В., 1983 Пінка-Ніколова Р., 1982]. У наших спостереженнях за динамікою гіперхолестеринемії у хворих постінфарктним кардіосклерозом після курортного течії в Сочі, Сухумі, Ялті. Кисловодську виявлено зниження гіперхолестеринемії у 60-56% хворих на 15-18%, проте воно було нетривалим - повторне дослідження вже через 3-6 міс виявило підвищений рівень холестерину в крові у більшості хворих.

В даний час ведеться пошук шляхів оптимізації впливів курортного лікування на гіперхолестеринемію і артеріальну гіпертонію.

Про вплив фізичних тренувань в умовах курортів на фактори ризику ішемічної хвороби серця (артеріальна гіпертензія і гіперхолестеринемія) повідомляються суперечливі дані. Одні дослідники знаходили зниження артеріального тиску і гіперхолестеринемії в групах хворих, які отримували курортне лікування, в яке входили інтенсивні фізичні тренування [Богуцький Б. В., Ахмеджанов М. Ю., 1982- Архангельський В. В., 1982- Biermann,)., 1984], інші встановили зниження артеріального тиску і гіперхолестеринемії як в групі хворих, які лікувалися курортними факторами без спеціальних фізичних тренувань, так і в групі з застосуванням їх (трохи більше в другій). Однак збереження цього ефекту в найближчі 4-6 міс спостерігалося тільки у тих хворих, які продовжували фізичні тренування після курорту [La Rose Y. С. et al., 1985 Winterfeld H. et al., 1985]. Повідомляється, що обнадійливі результати можна отримати тільки у хворих відносно молодих вікових груп [Rakicka Е. et al., 1982- Kukkonen К. et al., 1982]. Мабуть, в даний час ми ще не рас вважаємо переконливими доказами сприятливого впливу фізичних тренувань, обмежених терміном курортного лікування, на головні чинники ризику атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. У всякому разі звертається увага на те, що курс курортного лікування з включенням фізичних тренувань може покласти початок зниження факторів ризику і викликати перебудову функціонування ряду систем і тим самим поліпшити перебіг захворювання. Закріпити цей результат допомагає продовження фізичних тренувань після курортного лікування.

Потенціюючу дію курортного лікування на ліпідний обмін може досягатися застосуванням питних мінеральних вод, що володіють властивістю покращувати функціональний зі стояння печінки, збільшувати перетворення холестерину в жовчні кислоти і виведення жовчі в кишечник, а також виведення холестерину з кишечника [Ткаченко А. Ф., 1969- Михно Л. Є., Волошина О. Б., 1981, і ін.].

При розгляді ймовірної ролі питних мінеральних вод заслуговує на увагу робота А. Ф. Ткаченко (1969), яка вивчала в клініці ЦНІІКіФ дію питних мінеральних вод (Єсентуки № 17, 4, боржомі і смирновська) у хворих на ішемічну хворобу серця (стабільна стенокардія).

Відео: Серцево-судинна патологія. Кардіолог МЦ Здоров`я про серцево-судинної патології

Під впливом курсового прийому питних мінеральних вод у 71% хворих настало зниження гіперхолестеринемії, причому у хворих з помірною гіперхолестеринемією па 14 мг% (з 226 ± 1,55 до 212 + 2,75, Рlt; 0,05) і на 29 мг% з вираженою гіперхолестеринемією з 282,7 ± 3,75 до 254,0 ± ± 3,94 мг%, Рlt 0,001), тоді як в контрольній групі хворих, які не отримували питні мінеральні води, зниження гіперхолестеринемії не виявлено.

Одночасно зі зниженням гіперхолестеринемії виявлялася позитивна динаміка ліполітичною активної плазми крові у 63% хворих. Сприятливі зміни функції печінки висловилися в поліпшенні процесів біосинтезу білка, синтезу гиппуровой кислоти у 83% хворих, а також у поліпшенні пігментного і вуглеводної функцій за результатами спеціальних проб (у 68-70% хворих). Дослідження вмісту жовчних кислот в жовчі міхура у хворих зі зниженням гіперхолестеринемії показали збільшення їх концентрації при застосуванні питних мінеральних вод, що може вказувати на активний вплив питних мінеральних вод на процеси перетворення холестерину в жовчні кислоти. Таким чином, дане дослідження показало, що питні мінеральні води активно впливають на порушені при атеросклерозі функції печінки, в тому числі і на ті, які здійснюють синтез холестерину. Однак гіпохолестеринемічний ефект після курсу питних мінеральних вод нетривалий - до 2 міс у 53% хворих, 5-6 міс - у 29%. Очевидно, для досягнення більш стійкого ефекту необхідно проводити повторні курси питних мінеральних вод.

В останні роки уточнено тип гиперлипопротеидемии, найбільш успішно піддається корекції при курортному лікуванні із застосуванням питних мінеральних вод. За даними В. І. Шуйський і співавт. (1983), це IIА тип.

Питання про вплив ванн різного хімічного складу на порушення ліпідного обміну залишається ще недостатньо ясним зважаючи скрутного узагальнення даних літератури з-за різноманітності комплексного лікування на різних курортах та відсутності груп порівняння (контролю).

У нашій клініці вивчалася дія штучних вуглекислих, сульфідних і радонових ванн, які застосовувались у вигляді монотерапії на тлі дієти № 10 [Комісарова І. В. та ін., 19761.

Після курсу вуглекислих ванн спостерігалося достовірне зниження холестерину з 288 + 20,2 до 240 + 14,2 мг% і рівня гексоз з 142,7 + 6,9 до 126,0 + 7,1 мг%, а також НЕЖК з 1, 29+ ± 0,12 до 0,84 ± 0,12 мг%. Концентрація бета-ліпопротеїдів як без навантаження гепарином, так і після введення гепарину в кінці курсу лікування достовірно знизилася: відповідно з 721 ± 17,8 до 590.3 ± 23,14 мг% і з 582 ± 28,3 до 527 ± ± 21,86 мг%. Як уже нами повідомлялося, вуглекислі ванни збільшують надходження кисню в кров, кисневу ємкість крові і транспорт кисню тканинам, зменшують гіпоксію тканин, ймовірно, і судинної стінки, що призводить, з одного боку, до підвищення катаболізму ліпідів і до зниження їх вмісту в крові, з іншого - до поліпшення метаболізму колагенових структур судинної стінки, про що свідчить зниження гексоз.

На відміну від вуглекислих ванн після курсу сульфідних ванн достовірних змін всіх вивчалися показників не виявлено, хоча і намітилася тенденція до позитивних зрушень.

Після курсу радонових ванн концентрації 40 і 120 нки / т виявлялося найбільш помітне зниження гіперхолестеринемії у хворих з II А типом гппербеталіпопротеідеміі - у 100% хворих па 18% від вихідного рівня, тоді як при ІІБ типі суттєвої динаміки не встановлено, при IV типі відбулося зниження тригліцеридів на 25%.

Дані, що свідчать про зниження гіперхолестері немии і гппербеталіпопротеідеміі при застосуванні штучних йодобромних ванн, представлені в роботах клініки Свердловського НІІКіФ [Оранський І. Є. та ін .. 1983: Балабанова І. А., 1984].

Таким чином, в даний час отримані дані, вка зувати на здатність деяких видів бальнеотерапії знижувати важливий фактор ризику. Однак це питання потребує подальшого вивчення відповідно до сучасних уявлень про дісліпонротеідеміях як фактори ризику.

Відео: Тест на перевірку серцево судинної системи

Сформоване уявлення про гуморально-гормональному механізмі дії фізичних факторів послужило підставою для застосування деяких з них з метою впливу на гіперхолестеринемію, зокрема факторів, які безпосередньо дію на центральну нервову систем) і гіпоталамічні центри вегетативно-ендокринної регуляції: електросон, е. п. УВЧ по трансцеребральной методикою впливу.

Після курсу електросну частотою 10-15 Гц у хворих стабільною стенокардією у 47% з них спостерігалося достовірне зниження гіперхолестеринемії [Каменська Н. С, 1976]. після курсу електросну у хворих на інфаркт міокарда в II фазі реабілітації - у 58% [Красніков В. Є., 1975] В. М. Боголюбов та Ю. І. Кривошеєв (1985), вперше примі пили е. п. УВЧ для лікування хворих стабільною стенокардією і гіперхолестеринемією, виявили чіткий гіпохолестеринемічний ефект.

Таким чином, до теперішнього часу вже накопичені наукові дані, що показують можливість шляхом застосування фізичних факторів як при санаторно-курортному, так при позакурортного лікування знизити гиперхолестеринемию. Визначено принципові підходи до застосування окремих фізичних факторів з цією метою, що слід підкреслити як важливу обставину, а саме: через нервову систему і аденогіпофіз, печінку і кровообіг (зокрема, через кіслородтранспортную систему).

куріння. Необхідність боротьби з курінням доведена результатами багатьох досліджень, які показали зростання частоти ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда і раптової смерті у курців.

Основним методом боротьби з курінням є метод переконання, роз`яснення шкоди куріння. Одночасно важливо зменшити потребу в курінні, полегшити скасування куріння, що досягається шляхом застосування засобів, що знижують збудливість нервової системи, дратівливість, поліпшують сон.

Чи виправдане застосування методів фізичної терапії переважно нейротропного, седативного дії: електросну по седативної методикою (частота імпульсного струму 10 15 Гц), електроаналгезії, гальванізації по комірцевої методикою або за методикою загального впливу. Ефективно голковколювання за спеціальною методикою. Показано застосування різного виду ванн, переважно діючих седативно: радонових, йодобромних, хлоридних натрієвих, азотних, перлинних, а також процедур гідротерапії: лікувальних душів, контрастних ванн, вологих укутування, плавання в басейні.

Найбільш сприятливим періодом для відвикання від куріння слід вважати період санаторно-курортного лікування. Весь комплекс санаторно-курортного режиму і лікування: від дих, усунення зовнішніх стресогенних впливів і нервової перевтоми, збільшення фізичної активності, включення спеціальної психотерапії, електробальнеотерапіі, голкотерапії створює оптимальні умови для відвикання від куріння, полегшує переносимість скасування куріння.

Надлишкова маса тіла. Незважаючи на різні думки про значення надлишкової маси тіла, як фактора ризику, зниження маси тіла має перебувати в центрі уваги при проведенні профілактики, тому що існує тісний зв`язок між ожирінням і іншими захворюваннями: артеріальною гіпертонією, ІХС, цукровий діабет. Взаємозв`язок між цими патологічними процесами лежить в спільності механізмів регуляції, пов`язаних з діяльністю нервової і ендокринної систем. Висловлюється думка про обов`язкове порушенні функції ендокринних залоз і вищих вегетативних центрів їх регуляції при всіх формах ожиріння, в тому числі при аліментарному, яке, як відомо, спостерігається частіше у людей старше 40 років при порушенні кореляції між надходженням в організм харчових речовин, і енергетичними витратами . Велике значення надається підвищеної збудливості харчового центру, який являє собою функціональне об`єднання нервових утворень, розташованих в корі великого мозку, підкіркових і стовбурових відділах головного мозку. Особливо велике значення мають гіпоталамус і гіпофіз.

Відео: Здоров`я водія. Як правильно сидіти за кермом автомобіля

Основними методами боротьби з ожирінням є дієта, скорочена по калорійності з пониженим вмістом хлориду натрію, і збільшення рухової активності. Саме ці умови найкраще забезпечуються при санаторно-курортному лікуванні.

Широко поширеним є комплексне лікування ожиріння, що включає дієту, фізичні тренування, бальнеотерапію. Доведено, що включення в комплексне .чеченце сульфідних ванн (концентрація 100-150 мг / л, температура 36-37СС), що стимулюють окислювальні процеси, збільшує зниження маси тіла на 1,5-2 кг в порівнянні з групою хворих, які отримували лікування (дієта , лікувальна фізична культура) без застосування сульфідних ванн [Плотущіхін К. Е., 1966]. Згідно з даними ряду дослідників [Гавриков Н. А., 1980], санаторно-курортне лікування із застосуванням морських купань збільшує втрату маси тіла на 3 4 кг у порівнянні з хворими, які отримували той же комплекс курортного лікування без застосування морських купань.

Значне зниження маси тіла досягається в процесі лікування на гірських курортах із застосуванням дієти, терренкура, лікувальної гімнастики, вуглекислих (нарзанних) ванн. Пояснюється це підвищенням окислювальних процесів при адаптації до гірської гіпоксії.

Широко поширеним є лікування із застосуванням підводного душу-масажу, що сприяє підвищенню напруги кисню в периферичних тканинах, в шкірі, підшкірній клітковині, активированию мікроциркуляції [Б. ков І. І., Тургенєв В. В., 1988] і, ймовірно, посилення внаслідок цього ліполізу, зменшення товщини підшкірного жирового шару. Схожу дію надає ручний масаж.

Встановлено, що електрична стимуляція синусоїдальні модульовані струмами областей, багатих жировою тканиною (живота і стегон) викликає активізацію ліполізу. зменшення жирових підшкірних відкладень [Ясногородський В. Г., 1979], сприяє зниженню загальних ліпідів за рахунок тригліцеридів [Мокіна М. Н. та ін .. 1983]. що дозволяє застосовувати даний метод не тільки для зменшення місцевих відкладень жиру, але і для впливу на порушений обмін ліпідів.

Для придушення збудливості харчового центру і зниження апетиту, кращої переносимості гипокалорийной дієти і розвантажувальних днів застосовують лікарський засіб (фепронон) у вигляді аерозолю або негативно зарядженого водного розчину електроаерозолі. Такий метод введення аноректіческого кошти дає можливість значно знизити дозу ліків, уникнути побічної дії препарату, проводити процедуру відразу 5-б хворим. Крім того, дія препарату поєднується з седативним і гіпотензивну дію електроаерозолі. На одну процедуру використовують 50-25 мг фепронона. Процедури проводять 2 рази на день за 60-30 хв до сніданку і обіду. Критерієм тривалості лікування служить зниження апетиту.

Ефективним засобом зниження маси тіла і гіперхолестеринемії, а також ощелачивания організму є промивання-зрошування кишечника мінеральною або водопровідною водою. Для проведення таких процедур використовують спеціальні пристрої, в тому числі субаквальні ванни, застосування яких особливо поширене на зарубіжних курортах.

Порушення вуглеводного обміну. Впливу на гіперглікемію проводять в комплексі з заходами по боротьбі з гіперхолестеринемією, артеріальною гіпертонією, ожирінням і курінням. Отже, всі фізичні фактори, що застосовуються для впливу на перелічені фактори ризику, повинні застосовуватися у хворих на цукровий діабет. Накопичений великий досвід курортного лікування хворих на цукровий діабет і результатів спеціальних досліджень показав перевагу деяких фізичних факторів в лікуванні хворих на цукровий діабет.

Широко поширене комплексне лікування, що полягає в застосуванні дієти, розширенні обсягу фізичної активності, питних мінеральних вод (Єсентуки, Боржомі, смирновська і ін.) З метою поліпшення функцій печінки, підшлункової залози і кишечника, і ін.), Бальнеотерапії переважно у вигляді вуглекислих і радонових ванн, кишкових промивань, а також деяких видів електротерапії, наприклад електросну. Рефлекторне і безпосереднє дію імпульсного струму на гіпоталамо-гіпофізарну систему призводить до зниження деяких контріісулярних факторів (катехоламіни, СТГ, АКТГ, 11-ОКС), поліпшення регуляції вуглеводного обміну, зниження гіперглікемії, схильності до гіпоглікемічних станів, що грає негативну роль в порушенні коронарного кровообігу. У розділах 5 і 6 представлені результати вивчення впливу електросну на гіперглікемію і гиперхолестеринемию, з яких випливає обгрунтованість застосування цього методу в лікуванні хворих на цукровий діабет II типу, особливо при наявності таких форм супутніх ІХС та гіпертонічної хвороби, при яких протипоказано використання інших фізичних факторів, наприклад , бальнеотерапії.

Отже, ми розглянули можливості зниження первинних факторів ризику за допомогою фізичних методів лікування. Крім того, в проведенні вторинної профілактики хвороб серцево-судинної системи потрібно мати на увазі усунення ряду порушень в стані серцево-судинної системи - вторинних факторів ризику, які визначають перебіг хвороби. У II частині монографії представлені дані літератури і власні результати досліджень, що доводять здатність багатьох фізичних методів лікування усувати або послаблювати найважливіші вторинні фактори ризику, що визначають прогноз захворювання.

Відомо, що профілактика хвороби повинна починатися якомога раніше, до того як розвинулися незворотні зміни в судинах і міокарді, бажано до виникнення клінічних симптомів захворювання при виявленні факторів ризику. Однак вплив фізичних методів лікування на фактори ризику в періоді предболезни або в доклінічному періоді, по А. Л. М`ясникову (1963), вивчено недостатньо.

Н. І. Сперанським спільно з нами і Т. М. Путіної (1968, 1972) на протязі 3-5 років спостерігалися 250 осіб чоловічої статі молодого віку (до 40 років), у яких були найважливіші фактори ризику (у всіх хворих гіперхолестеринемія, а у 105, крім того, лабільна форма артеріальної гіпертонії). У всіх хворих були клінічні ознаки неврозу з синдромом функціональних порушень серцево-судинної системи (кардіалгії, вегетативно-судинна дистонія). Вивчали вплив різних бальнеологічних факторів (вуглекислі, радонові, сульфідні ванни) і електросну на гіперхолестеринемію, артеріальну гіпертонію, прояви функціональних порушень серцево-судинної системні. Всім хворим рекомендувалося кинути курити, збільшити фізичну активність, впорядкувати робочий день і режим харчування, дотримуватися дієти. Було показано, що застосування всіх цих чинників в різному ступені сприяє зниженню гіперхолестеринемії, нормалізації артеріального тиску. Така дія спостерігалося частіше при застосуванні комплексного лікування, в основу якого було покладено принцип нейротропного (седативного) впливу (чергування через день ванн і електросну). Проведене лікування покращувало стан хворих, що виражалося в поліпшенні переносимості фізичних навантажень, зниження гіперреактивності артеріального тиску і сприятливих нейро-гуморальних зрушення. Так, після курсу лікування спостерігалося підвищення знижених резервів глюкокортикоїдної функції

наднирників і порушень функціонального стану симпатико-адреналової системи [Гігінейшвілі Г. Р., 1976- Еффендіева А. Т., 1975], у половини хворих знизилася гіперхолестеринемія на 15%. В результаті повторних курсів лікування (щорічно протягом 3 років) стійке зниження гіперхолестеринемії спостерігалося у 30% обстежених. Заперіод спостереження (3-4 роки) не виявлено випадків ІХС та стабільної артеріальної гіпертонії.

Доречно зазначити, що в силу об`єктивних причин не представляється можливим встановити період появи факторів ризику і початок розвитку атеросклерозу у людей. У той же час в століття бурхливого розвитку техніки, нервово-психічних перевантажень, зниження фізичної активності людей можна припустити наявність порушень в нейрогуморальної регуляції. Відома важлива роль гормонів в регуляції обмінних процесів, адаптаційних реакцій організму у відповідь на стресові фактори імунної реактивності. З іншого боку, імунні порушення супроводжуються зміною функції різних ланок ендокринної системи. Весь цей комплекс нейрогуморальних та імунологічних чинників зі складними взаєминами між його складовими впливає на обмінні і трофічні процеси в організмі, в тому числі в судинній системі.

Згідно аутоімунної теорії патогенезу атеросклерозу, сформованої у нас в країні А. Н. Клімовим (1974) і розвивається в наступні роки [Климов А. Н. та ін., 1981], у виникненні атерогенной діслоіпопротеідемііі підвищеної проникності артеріальної стінки важливу роль відіграють імунологічні фактори . З позицій імунної теорії представляється можливим розглядати участь імунологічних чинників в атерогенезе більш широко, ніж тільки шкідливу дію імунних комплексів, що містять аутоантигени (ліпопротеїд - антитіло). Передбачається дію різноманітних антигенів зовнішнього середовища (харчові, тютюнові, сироваток та ін.). Велике значення мають порушення в стані самої иммунокомпетентной системи і сенсибілізація до структурних антигенів судинної стінки.

Гормональні та імунні порушення можуть виникати внаслідок впливу поєднання фізичних і психоемоційних факторів. Найбільш яскравим прикладом можуть служити зміни в стані імунної системи і підвищення захворюваності в 10-15 разів у спортсменів в змагальний Період порівняно з попередніми. Виявлено зниження деяких класів імуноглобулінів до «нульового феномена» [Суздальніцкій Р. С. та ін., 1986], зниження Т-лімфоцит в крові і пригнічення їх функції [Шубік В. М., 1985].

Розглядаючи гормонально-імунні зрушення у спортсменів, взятих нами як модель здорових осіб, що знаходяться в періоді інтенсивних фізичних і психоемоційних навантажень, з позицій імунної теорії атеросклерозу можна припустити, що дисбаланс гормонів і імунні порушення в організмі, що виникають під впливом стресогенних факторів, можуть з`являтися на ранніх етапах хвороби і, що цілком допустимо, в станіпередхвороби при формуванні первинних факторів ризику або раніше передувати їм. Безсумнівно, що це припущення потребує подальшого вивчення для визначення ролі і місця змін до зазначених системах серед первинних факторів ризику атерогенезу.

Зі сказаного ясно, що великий науковий і практичний інтерес представляють методи корекції гормональних і імунних порушень, в тому числі фізичними факторами, які впливають на нейроендокринні і адаптивні системи регуляції різних систем організму.

Відео: Зміцнення серцево судинної системи

У клінічних і експериментальних роботах відзначається позитивний вплив електромагнітних полів, електричного поля ультрависокої частоти на гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної систему організму. Це вплив найбільш виражено при впливі фізичних факторів на наднирники [Сперанський М. І., 1958], гіпоталамус - гіпофіз [Боголюбов В. М. та ін., 1983, 1984], щитовидну залозу [Боголюбов В. М., Френкель І. Д. та ін., 1983], викликаючи гормональні та імунологічні зрушення в організмі.

Як приклад дії ДМВ на імунологічні зрушення у здорових осіб-спортсменів ми наводимо дані, запозичені з роботи Г. Р. Гігінейшвілі і співавт. (1987, 1988). Після курсу впливів ДМВ на «комірцеву» область, анатомічно і функціонально пов`язану з гіпота-Ламо-гіпофізарної системою, на відміну від контролю (процедури плацебо) визначалося підвищення вмісту в крові Т3 у 65% спортсменів, зниження ТТГ - у 70%., Кортизолу - у 65%, а вміст тестостерону і альдостерону підвищувався відповідно у 64 та 68%. Поліпшувалися кількісні показники стану імунної системи, що вказують на зниження її депресії: підвищився рівень вмісту Т-лімфоцитів, в тому числі з хелперной функцією, знизилася кількість В-лімфоцитів, вміст імуноглобулінів класів G, М і А підвищилося. Аналогічна динаміка імунологічних показників спостерігалася при впливі ДМВ на область проекції щитовидної залози.

Корекція імунологічних порушень є важливим завданням і при проведенні вторинної профілактики у хворих на ішемічну хворобу серця, зокрема інфаркт міокарда, так як найбільш висока летальність і частота повторного інфаркту виявлена у хворих з ознаками іммунопатологіі. За нашими даними, більш ніж у половини обстежених хворих на інфаркт міокарда давністю 30-40 днів виявлялися зміни, характерні для аутоімунних порушень, а саме підвищення імуноглобулінів класу G у 59%, А - у 40% і М - у 29% хворих-у 61 % хворих переважно з трансмуральний інфаркт виявлені антікардіальние антитіла (АКА) в високих титрах (1: 32-1: 1024). Сироватки цих хворих реагували переважно з сполучнотканинними елементами і ендотелієм судин. Курс впливу ДМВ на шийно-грудний відділ хребта надав десенсибілізуючу дію: у 60% хворих значно знизився вміст імуноглобулінів усіх класів і титру АКА (відповідно Рlt; 0,05 і lt; 0,002).

У спостереженні В. М. Боголюбова та Ю. І. Кривошеєва (1985), проведеному на хворих на хронічну форму ІХС - стабільною стенокардією, виявлено коригуючий дію е. п. УВЧ (трансцеребрального вплив) на порушене стан імунокомпетентних системи: збільшувався вміст в крові Т-лімфоцитів і знижувався вміст В-лімфоцитів, імуноглобулінів класу С.

Наприкінці даного розділу можна зазначити, що до теперішнього часу накопичені наукові дані, що показують можливість за допомогою фізичних методів лікування знизити основні фактори ризику, як первинні, так і вторинні, що визначає доцільність більш широкого їх використання в багатофакторної профілактики хвороб серцево-судинної системи.