Ти тут

Характеристики еег та індивідуально-типологічні властивості особистості - електроенцефалограма і функціональні стану людини

Зміст
Електроенцефалограма і функціональні стану людини
Методика реєстрації ЕЕГ
Загальна характеристика ЕЕГ
Методи аналізу електрограм
Природа сумарною біоелектричної активності мозку
Сучасні уявлення про природу сумарною електричної активності мозку
Роль неспецифічної таламической системи в синхронізації ритмічної активності кіркових нейронів
Взаємодія неспецифічних систем як основа формування ритмічної активності мозку
Нейрофізіологічні механізми синхронізації біопотенціалів
Дельта-ритм ЕЕГ
Тета-ритм ЕЕГ
Альфа-ритм ЕЕГ
Функціональне значення альфа-актвності
Бета-ритм ЕЕГ
Нетрадиційні коливання і ритми ЕЕГ
Генетична обумовленість ЕЕГ-характеристик
Класифікація типів ЕЕГ
Характеристики ЕЕГ та індивідуально-типологічні властивості особистості
Взаємозв`язок ЕЕГ-характеристик з рівнем неспання
ЕЕГ-характеристики спокійного неспання
Залежність КК від спектрального складу ЕЕГ
ЕЕГ-характеристики активного неспання
Нейрофізіологічні механізми десинхронизации ритмічної активності мозку при переході від стану спокійного до активного неспання
Просторово-часова організація біоелектричної активності мозку людини в стані активного неспання
Концепція М.Н.Ліванова про функціональне значення феномена просторової синхронізації біопотенціалів
Роль синхронних, асинхронних і випадкових електричних процесів в інтегративної діяльності мозку
ЕЕГ-кореляти функціональних станів
ЕЕГ-кореляти розумового стомлення
Нейрофізіологічні механізми розумового стомлення
стан монотонії
ЕЕГ-кореляти стану монотонії
Психофізіологічні механізми стану монотонії
ЕЕГ в умовах рухової активності
Електрична активність кори мозку в динаміці уявного уявлення і психомоторних дій
Обговорення результатів
Електрична активність мозку транссексуалів
Висновок і література

Зараз вже досить складно (якщо взагалі можливо) чітко встановити той момент, коли вперше була сформульована ідея про взаємозв`язок характеристик ЕЕГ з індивідуально-типологічними властивостями особистості. Останні досить виразно проявляються в поведінці і давно привертають увагу нейро- і психофізіології. Однак навіть після відкриття спонтанної біоелектричної активності мозку знадобився певний час, факти, перш ніж достатньо очевидна на перший погляд думка про взаємозв`язок психічного статусу особистості і фізіологічних процесів мозку була сформульована досить чітко.
Той факт, що люди з вираженим альфа-ритмом в ЕЕГ спокійного неспання за своїми індивідуально: типологічних особливостей істотно відрізняються від таких &ldquo-без альфа-ритму&rdquo-, послідовно зазначається в численних експериментальних дослідженнях. Так, ще в роботі A.S.Mundy-Castle (1957) зазначалося, що активність як властивість особистості негативно взаємопов`язана з рівнем локальної синхронізації біопотенціалів мозку, а саме, з амплітудою альфа-ритму. Їм була показана позитивна зв`язок показника частоти альфа-ритму з коефіцієнтом інтелектуальності (IQ). У роботах інших авторів, навпаки, відзначалася негативна зв`язок між ними. Такі відомості наводилися, зокрема, в оглядовій роботі Е.Д.Хомской (1979), в якій відзначалася позитивна зв`язок між розумовою активністю і амплітудою кортикального альфа-ритму, і негативна - з його частотою. Успішність вирішення арифметичних задач і завдань, пов`язаних зі стеженням, частіше в осіб з домінуванням в спектрі низькочастотного альфа-ритму (з частотою 8 - 9 Гц). На позитивну взаємозв`язок вираженості в ЕЕГ альфа-частот і реактивності його амплітуди з творчою діяльністю вказував
А.Н.Лебедев (1989).
Г.Ю.Волинкіной і Н.Д.Суворовим (1981), Л.П.Павловой і А.Ф.Романенко (1988) показано, що в осіб з високим рівнем тривожності альфа-ритм набагато менш виражений і стационарен, ніж у осіб менше тривожних. Така ж залежність вираженості потужності альфа-ритму від рівня особистісної тривожності продемонстрована в роботі І.Г.Калашніковой і Н.Д.Сорокіной (1995).
Взаємозв`язок між ЕЕГ і рівнем інтелектуальності, оцінюваним на основі IQ, аналізується і в ряді інших робіт (D.L.Robinson, 1982 а, б).
В цілому слід констатувати, що в літературі переважають відомості про негативну взаємозв`язку між амплітудою (виразністю) альфа-ритму ЕЕГ і такими властивостями особистості, як творче мислення, поведінкова активність та ін. Була показана позитивна зв`язок IQ з виразністю в ЕЕГ швидкого бета-ритму. У роботах В.Д.Мозгового (1973), В.М.Русаловаі С.А.Кошмана (1980) та інших авторів було показано, що для осіб з високою енергією повільних (дельта і тета) ритмів в ЕЕГ не характерна висока розумова активність . Високі швидкісні показники реакції вибору при прийнятті рішень характерні для осіб з відносно високочастотним альфа-ритмом в ЕЕГ в умовах спокійного неспання (Ю.І.Забродін, А.Н.Лебедев, 1977- Ю.І.Шпатенко, 1983- А.В. Пасинкова, 1987 і ін.) і зі значним переважанням потужності альфа-ритму в стані спокійного неспання з закритими очима в порівнянні з відкритими (В.В.Горбунов, Е.С.Воронов, 1973). У осіб з підвищеною психомоторної активністю в передніх (лобових) відділах кори домінують частоти ритму бета-2 (А.І.Крупнов, 1970). Позитивна взаємозв`язок високого рівня поведінкової активності з десинхронизированное ЕЕГ відмічається і в інших роботах. Для осіб зі слабкою нервовою системою в електричної активності мозку показано переважання дельта- і тета-частот, а для лабільних особистостей - високий рівень сумарної потужності частот ритмів бета-1 і бета-2 (Е.А.Голубева і ін., 1974).
Спроба систематизації самих ранніх уявлень про взаємозв`язок індивідуально-типологічних властивостей особистості з параметрами ЕЕГ була зроблена Gastaut (цит. За А.Н.Шеповальнікову, 1971). Нижче наводиться складена ним таблиця (ТАБЛИЦЯ 7).
Систематично досліджуючи електричну активність мозку, Г.Уолтер (1966) виділив три групи людей: Р - зі стійкою альфа-активністю, R - з реактивним альфа-ритмом, М - з відсутністю помітного альфа-ритму навіть в стані спокійного неспання з закритими очима. Він стверджував, що для осіб першого типу (Р) характерна наявність вираженого абстрактного мислення, а для осіб третього (М) - предметного (зокрема, зорового).
В останні роки увагу дослідників привертає проблема взаємозв`язку індивідуально-типологічних властивостей особистості з характеристиками дистантной синхронізації біопотенціалів неокортексу. І це не випадково. Як неодноразово зазначалося М.Н.Лівановим, просторова синхронізація біопотенціалів різних областей відображає системні властивості мозку, іншим проявом яких і є особливості особистості. У роботах В.М.Русалова (1979), зокрема, відзначається позитивна зв`язок розумової активності, швидкісних особливостей прогнозу подій в ймовірнісної середовищі з відносно високим рівнем синхронізації біопотенціалів в предстімульний період. У вийшла з тієї ж лабораторії роботі М.В.Бодунова (1980) показана позитивна зв`язок швидкого індивідуального темпу розумових дій з лабільним типом спектру когерентності. За даними Е.Р.Беляева (1981) сила нервової системи виявляється в чіткій структурі коркових зв`язків, які оцінюються за значенням КК ЕЕГ, в їх концентрації в межах лобно-центральних відділів кори. Слабкий тип нервової системи, навпаки, характеризується відсутністю чіткої структури зв`язків при більш високому в цілому рівні активації. Для осіб, стійких до нервноемоціональним навантажень, характерна висока кореляція змін біопотенціалів тім`яних і потиличних зон кори.
Все більш значну популярність набувають дослідження полезалежності як властивості особистості, в тому числі, в зв`язку з ЕЕГ. K.P.O&rsquo-Connor і J.C.Shaw показали, що Полезалежні суб`єкти мають низьку ЕЕГ-когерентність, причому як внутрішньо-, так і межполушарную. У більш пізній роботі тих же авторів (K.P.O&rsquo-Connor Е.А., 1982) проте наголошувалося, що при біполярному відведення ЕЕГ Полезалежні суб`єкти демонструють вищу межполушарную когерентність. Тим самим вони підтвердили відомості, наведені P.Zoccolotti (1978), згідно з якими більш поленезавісие суб`єкти мають більш низьку ЕЕГ когерентність, ніж Полезалежні.

Зіставлення характеристик особистості і даних ЕЕГ Цит. по А.Н.Шеповальнікову, 1971.


Характеристики записи ЕЕГ

характеристика особистості

Автор, рік

Синдром гіперзбудливості.

Нестійка, динамічна,

Saul, Н.Davis,

Повільний і швидкий альфа- ритм невеликої амплітуди, групується в короткі спалахи на тлі десинхронизированное активності.

рвучка творча особистість.

(1937, 1949)

Активна, незалежна особистість,

Gastaut Е.А.

яка прагне до керівництва.



(1961)

Бета- хвилі (15 - 20 кол / сек) в центральних областях.

Гіперчутлива, гіперемоційність, гіперреактивність, нервова особистість.

Mundy-Castle,
(1953)

Виражений ефект фотостимуляції.

Різка, імпульсивна, нестійка, сильно реактивна.

UletU
(1953)



На гіпервентиляцію не реагує

Нервова, домінує симпатичний тонус. Має тенденцію до занепокоєння.

Saul, H.Davis, P.Davis,
(1937)

Синдром гіперзбудливості. Швидкий альфа-ритм, постійний, великий амплітуди.

Методична, повільна, підпорядковується, обережна.

Saul, H.Davis, P.Davis,
(1949)

Бета-активності немає. Відсутній ефект на фотостимуляція.

Пасивна, залежна, підлеглістю, сором`язлива, покірна, яка намагається уникнути напруги, небезпеки і відповідальності.

Ralmer, Rom,
(1953)

Уповільнення ритму після гіпервентиляції.

Слухняна, без агресивних тенденцій, яка уникає небезпеки і відповідальності.

Gastaut e.a., (1951)

Повільна, спокійна, тиха. Повільна, обережна, наполеглива, одноманітна, наполеглива, темперамент стійкий.

Mundy-Castle,
(1953)

Повільна, домінує парасимпатичний тонус.
Ворожа.

Ishinose,
(1947)
H.Davis, P.Davis

Рідкісний альфа-ритм (8-11 кол / сек) дуже варіабельною амплітуди змішаний з більш повільними (тета) і швидкими (бета) хвилями або обидві ними. Безперервне проходження ритму за світловим роздратуванням. Уповільнення ритму після гіпервентиляції.

Тиха, спокійна, безбоязно, але запальна, незадоволена, афективна, лабільна.
Сильна, агресивна, нетерпима, егоїстична, нетерпляча, підозріла.

(1949)
Gastaut,
(1951)
Walter,
(1953)



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!