Генетична обумовленість еег-характеристик - електроенцефалограма і функціональні стану людини

Генетично обумовлені ЕЕГ-ХАРАКТЕРИСТИК ЛЮДИНИ

Відомо, що причини мінливості ЕЕГ-характеристик численні і різноманітні. Серед них виділяють дві основні групи. Одна з них дійсно пов`язана зі спонтанною нестабільністю, мінливістю ЕЕГ характеристик в часі. Перш за все це проявляється в нестійкості амплітудних і частотних показників ЕЕГ, зокрема, домінуючого в стані альфа-ритму. Флуктуації мають різні періоди (від кількох сотень мілісекунд до десятків секунд і хвилин), а відхилення окремих параметрів від їх середніх значень можуть досягати сотень відсотків. І все це в стані, яке досить однорідне за своїми зовнішніми проявами і характеризується, наприклад, як спокійне неспання.
Інша, не менш значна причина, полягає в тому, що, як виявилося, характеристики ЕЕГ суто індивідуальні у кожної людини. Індивідуальні відмінності іноді настільки істотні, що перевершують флуктуації параметрів у одного і того ж людини в досить далеких один від одного станах (наприклад, спокійне і активне неспання). Внаслідок цього індивідуальним особливостям ЕЕГ в електрофізіології мозку приділяється значна увага.
Уже в ранніх дослідженнях відзначалася стійкість загального типу ЕЕГ, а також її окремих параметрів (альфа-індексу, середньої частоти і ін.) У кожного конкретного індивіда (ALLoomis Е.А., 1937 М.Н.Ліванов, 1940 і ін. ). Пізніше було показано, що стійкими є не тільки окремі характеристики ЕЕГ, але і більш загальні параметри, такі, наприклад, як автокореляційна функція в цілому. Все це послужило підставою для висновку про те, що ЕЕГ одну людину в стандартних умовах обстеження змінюється досить незначно і є досить стабільним показником, що має фундаментальне фізіологічне значення (М.Бреже, 1979).
Експериментально показано, що індивідуальні особливості електричної активності мозку людини надзвичайно стійкі (N.A.Cobb, 1963- J.A.Burdick, 1968 Т.А.Мешкова, 1976, 1978 і ін.). Формуючись до 20 - 25 років, вони зберігаються згодом практично без змін протягом тривалого періоду. Це стосується як частотно-амплітудних характеристик ЕЕГ, так і особливостей їх просторової і тимчасової організації.
У роботах Т.А.Мешковой (1978), В.Г. Маркман (1981), І.В.Гавріш (1989), І.В.Гавріш з співавторами (1984) і багатьох інших показано, що стійкість частотноамплітудних характеристик ЕЕГ людини генетично обумовлена і що вони, як і безліч інших ознак, в значній мірі є успадкованими. Коефіцієнт успадкованого характеристик альфа-активності, зокрема, становить (за даними Т.А.Мешковой, 1978) 0,97. Нею показано, що успадковуються також регіональні особливості його розподілу по простору мозку. Більш жорстко успадковуються характеристики альфа-активності правої півкулі, як менш схильного змін в онтогенезі і пов`язаного з філогенетично більш давніми формами поведінки, а також потиличних областей у порівнянні з лобовими.
Найбільш прямим методом, що дозволяє експериментально показати генетичну детермінацію індивідуальних особливостей ритмічної активності мозку людини, є блізнецовий метод. У роботах, виконаних на близнюках, було показано, що у монозиготних близнюків повна ідентичність характеристик ЕЕГ спостерігається в 85% випадків, а у дизиготних - лише в 5% (W.G.Lennox, Е.А., 1945).
Слід зазначити, що успадковуються не тільки характеристики домінуючого в ЕЕГ неспання альфа-ритму (МАЛЮНОК 26). У літературі зустрічаються відомості про успадкованого параметрів повільної і швидкої бета-активності, які домінують у ЕЕГ спокійного неспання у певної групи людей (МАЛЮНОК 27), сумарної потужності дельта- і тета-частот, модальних частот і амплітуди всіх основних ритмів ЕЕГ.

Малюнок 26.
Зразок запису ЕЕГ випробуваного БЛН в стані спокійного неспання з закритими очима.

Малюнок 27.
Зразок запису ЕЕГ випробуваного ПТА в стані спокійного неспання з закритими очима.

Успадковуються не тільки амплітудно-частотні характеристики ЕЕГ. L.C.Johnson і A.Ulett (1959) з використанням автоматичного аналізатора показали, що &ldquo-профілі&rdquo- спектрів ЕЕГ (24 частоти) 50 осіб залишалися стабільними в своїх основних особливостях протягом 9 місяців, протягом яких проводилося дослідження. У ряді робіт була продемонстрована висока стійкість спектральних характеристик ЕЕГ людини в часі при реалізації подібних станів. Було показано, наприклад, що середня частота і амплітуда ЕЕГ при реєстрації у практично здорових випробовуваних з обох півкуль досить стійка протягом тижнів і місяців.
У роботі В.С.Русінова з співавторами (1976) на 6 випробовуваних були продемонстровані відмінності в рівні стабільності потужності ЕЕГ різних областей при її реєстрації з інтервалом від 6 місяців до 7 років. Найбільш стабільним спектр ЕЕГ виявився при відведенні від центральних областей обох півкуль. Більш висока стабільність відзначається у індивідів з вираженою альфа-активністю (L.C.Jonson, G.A.Ulett, 1959). Саме на цій підставі G.Berkhout і D.O.Walter (1980) висловлювали думку про те, що індивідуальна специфічність ЕЕГ визначається, головним чином, параметрами альфа-активності.
Як було показано А.П.Анохіним (1987), генетично обумовлене також відношення сумарної потужності повільних і швидких частот.