Госпитализм при шизофренії
Відео: Види і стадії шизофренії. Деградація і ремісія при шизофренії
Е. Д. Красиков, Г. В. Логвиновича
Госпіталізмі ПРИ ШИЗОФРЕНІЇ
(Клініко-реабілітаційні аспекти)
ВИДАВНИЦТВО Томський університет Томськ - 1983
Монографія присвячена одній з актуальних проблем відновного лікування хворих з безперервно-прогредиентной на шизофренію після тривалого стаціонірованія.
Вперше розкриті механізми формування госпіталізму в залежності від специфічних умов лікарняного оточення, особливостей реабілітаційної тактики і психофармакотерапії.
Запропоновано нову типологію проявів госпіталізму, розроблені та апробовані загальні і конкретні для кожного типу рекомендації щодо пом`якшення і профілактиці проявів синдрому госпіталізму.
Для лікарів - психіатрів і організаторів охорони здоров`я.
До r a s i до Е. D., L про g v i п про v i з h G. V. Schizophrenia Hospitalism (clinical rehabilitation aspects). - Tomsk: Tomsk University .Publishing House, 1983.- 1000, 4118000000.
The monograph is devoted to one of the actual problems of rehabilitating treatment of patients with continuous progredient schizophrenia after a long-term hospitalization. Hospitalism forming mechanisms in dependence on specific hospital environment, peculiarities of rehabilitation tactics and psychopharmacotherapy have been discovered for the first time.
The new typology of hospitalism manifestations has been suggested, elaborated and experienced, general and concrete recommendations for softening and prophylaxis of every type of hospitalism syndrome manifestation is given.
For psychiatrists and for organizers of the health departments.
ВСТУП
Широке застосування психофармакотерапії в психіатричній практиці по-новому висвітлило проблему затяжних несприятливих форм шизофренії. Успіхи психофармакологии змінили погляди на так звані вихідні, дефектні, кінцеві стану шизофренії як на незворотні резидуальних явища шизофренічного процесу [Амбрумова А. Г., 1962- Неврозова Т. А., 1963- Красик Е. Д., 1964- Фаворіна В. Н ., 1965- Гофман Д. Я., 1970 Зурабашвілі А. Д., 1974 Снежневский А. В., 1974 Мелехов Д. Є., 1981- Bleuler М., привели до терапевтичного патоморфозу клінічної симптоматики на віддалених етапах захворювання [Вартанян Ф.Е., 1968 Авруцкий Г. Я. ссоавт., 1974].
Відео: Як відрізнити шизофренію від неврозу, депресії і психозу. Сезонність при шизофренії
Поряд з цим в «еру психофармакології» значно зріс інтерес до вивчення проблеми різних форм і методів немедикаментозного впливу на хворих на шизофренію з тривалим перебігом захворювання і великою давністю перебування в стаціонарі. Поєднання диференційованого застосування різних психотропних препаратів з проведенням комплексних психосоціальних заходів становить суть і основу реабілітації хворих із затяжним перебігом захворювання. Це має на меті не тільки зняття або пом`якшення психопатологічної симптоматики, але і відновлення соціального і професійного статусу хворих, повернення їх в сім`ю і суспільство.
Проблемі реабілітації хворих на шизофренію з затяжним перебігом присвячена велика кількість досліджень і обсяг повідомлень з даного питання з кожним роком зростає [Кабанов М. М., 1967, 1972, 1974 Мелехов Д. Є., 1971- Вартанян Ф.Е., 1968 Шумаков В. М .. 1968 1973 1974 Красик Е. Д., 1971- Бєлов В. П., 1973- Морозов Г. В., 1974 Корабельников К. В., 1976- Wing J. К. a . Brown D. Е., 1970 Heim Е. a. Schmid В., J972- Morgan R. a. Cheadle J., 1974].
Вивчення проблеми біологічної дезадаптації на віддалених етапах шизофренічного процесу [Снежневский А. В., 1974 Наджар Р. А., 1969] в даний час поєднується з пошуками шляхів профілактики або зниження проявів так званого синдрому госпіталізму [Кабанов М. М., 1972- Гарнис В. А., 1974 Wing J. К., Brown D. Е., 1970] як чинника, що впливає на ступінь «хронізації» хворобливого процесу.
Проблема «лікарняного недоумства» тим більш актуальна, що число хронічно психічно хворих, які потребують стаціонарного лікування, все збільшується [Петраков Б. Д., 1972- Демидов Н. А., 1975]. В літературі недостатньо висвітлена клінічна структура синдрому госпіталізму, особливості його формування в залежності від умов лікарняного середовища, соціальної реабілітації та медикаментозної терапії. Чи не вивчено вплив проявів синдрому госпіталізму на перебіг і результат шизофренії у віддаленому періоді захворювання. Мало досліджень присвячено розробці диференційованих реабілітаційних програм для хворих на шизофренію з вираженими проявами госпитализма після тривалого стаціонірованія.
З метою отримання нової інформації по ряду невирішених та дискусійних питань проведено клініко-катамнестичних дослідження репрезентативної групи хворих з безперервно-прогредієнтності течією шизофренії, що перебували в стаціонарі від 10 до 30 років, які отримували лікування різними психотропними препаратами протягом 10 і більше років без перерви.
У монографії представлені результати вивчення особливостей формування віддалених етапів шизофренії після тривалого стаціонірованія в умовах багаторічної безперервної психофармакотерапії і причини, що впливають на виписку і ефективність реабілітації цієї групи хворих. Вперше дана диференціація проявів синдрому госпіталізму і обгрунтування його варіантів в залежності від їх клінічної структури та механізмів формування. Представлена нова інформація про вплив проявів синдрому госпіталізму на ефективність реабілітації в віддаленому періоді шизофренічного процесу. Викладаються розроблені та апробовані авторами конкретні диференційовані реабілітаційні програми для хворих з різними варіантами синдрому госпіталізму. Дослідження доповнювалося статистичною обробкою отриманих даних.
Здійснення диференційованих реабілітаційних програм з урахуванням клінічних проявів госпіталізму дозволило в більшості випадків добитися не тільки клінічного поліпшення, але і повернути хворих до суспільно корисної діяльності в лікувально-трудових майстерень або в індивідуально створених умовах на промислових підприємствах і в сільській місцевості.
