Гіпертонічний криз
Відео: Гіпертонічний криз
Відео: як збити давленіе.гіпертоніческій кріз.спасаем життя
Заноздра Н. С, Крищук А. А., 1987 г.
У посібнику викладено етіологія, патогенез і особливості клінічного перебігу гіпертонічних кризів при гіпертонічній хворобі і деяких симптоматичних гіпертензії. Описано класифікація гіпертонічних кризів, результати клінічного і інструментального досліджень. Велику увагу приділено методам лікування в залежності від перебігу та типу гіпертонічного кризу, а також екстреності випадку. Показана роль алкоголю у виникненні цієї патології. Для терапевтів, кардіологів, невропатологів, лікарів невідкладної допомоги.
ВІД АВТОРІВ
Найбільш актуальною проблемою охорони здоров`я є розробка заходів по боротьбі з серцево-судинними захворюваннями, які займають одне з перших місць по поширеності і несприятливого результату. Серед них висока питома вага має гіпертонічна хвороба, яка часто протікає з кризами і нерідко ускладнюється стенокардією, інфарктом міокарда або інсультом.
Симптоматология гіпертонічних кризів відображає не тільки процеси порушення гемодинаміки, а й зміни функції центральної нервової системи, гуморальної регуляції, які відбуваються в момент розвитку криза.
Гіпертонічний криз виникають частіше у хворих зі значно зниженими адаптаційними можливостями центральної нервової системи головним чином у зв`язку з порушенням механізмів регуляції функції серцево-судинної системи, в тому числі і артеріального тиску. Це підтверджується даними експериментальних досліджень В. В. Сучкова та Е. В. копліка (1974), які шляхом електричної стимуляції лимбико-ретикулярних структур, що визначають емоційну сторону поведінкових реакцій і психічної діяльності, викликали гострий гіпертонічний криз. Встановлено також, що у осіб з хронічною недостатністю мозкового кровообігу виникає гіпоксія, яка призводить до такого стану, коли при будь-якому додатковому впливі на організм розвивається гіпертонічний криз. Звідси стає зрозумілою велика роль психо-емоційного перенапруження у виникненні кризи у хворих на гіпертонічну хворобу.
Симптоми гіпертонічних кризів вивчені недостатньо. Не завжди зрозуміла зв`язок гіпертонічного кризу з давністю підвищення артеріального тиску: у одних хворих гіпертонічний криз розвивається на початкових етапах розвитку хвороби (3 5 років), у інших - в більш пізній період (через 10-15 років). У деяких хворих підвищений артеріальний тиск вперше виявляється тільки в зв`язку з розвитком гіпертонічного кризу (Е. В. Еріна, 1976).
У книзі на підставі даних літератури і клінічних спостережень авторів зроблена спроба пояснити механізм розвитку гіпертонічного кризу у хворих як з помірно, так і з різко підвищеним артеріальним тиском. Показана роль метеорологічних факторів, стресових ситуацій, гуморальних і гормональних порушень. Особливу увагу приділено стану центральної, мозкової гемодинаміки в момент появи кризу, значенням іантизсідальної систем крові в розвитку ускладнень.
Встановлено, що гіпертонічний криз при симптоматичної гіпертензії дещо відрізняються від кризів при гіпертеніческой хвороби. При захворюваннях нирок запального характеру вони виникають переважно у зв`язку зі збільшенням об`ємного фактора, при захворюваннях ендокринної системи - внаслідок різкого збільшення в крові вмісту катехоламінів (феохромоцитома), тироксину (тиреотоксикоз) або порушення електролітного балансу (синдром Кона). Лікування хворих з такими кризами має свої відмінні риси.
Особливу увагу приділено клініці, параклінічним методам дослідження, зокрема реоенцефалографії (РЕГ), які допомагають виявити порушення гемодинаміки головного мозку і встановити тяжкість і результат захворювання.
Розроблено класифікацію гіпертонічних кризів, в основу якої покладено патогенетичні, клінічні аспекти, тяжкість перебігу та варіанти порушення гемодинаміки.
При виборі методу медикаментозного лікування хворих з гіпертонічним кризом необхідно враховувати його клінічний варіант (тип), механізм виникнення, вираженість порушення гемодинаміки і біохімічних процесів, знати принцип дії застосовуваного лікарського препарату, а також можливості розвитку змін в серці і головному мозку.
У книзі наводяться різні схеми лікування гіпертонічних кризів як в період становлення, так і стабілізації артеріальної гіпертензії, з урахуванням стадій і варіанти захворювання.
Автори з вдячністю і увагою візьмуть всі критичні зауваження і побажання читачів.
