Використання інсулінових насосів - рекомендації з лікування аналогами інсуліну дітей і підлітків
5.4. ПІДБІР ДОЗ ПРИ ВСІХ РЕЖИМАХ інсулінотерапії
Зазвичай для підбору доз інсуліну використовують 10% градацію дози. Наприклад, якщо хворий отримує дози в діапазоні 0-10 ОД, то дозу підбирають з інтервалом 0,5-1 ОД, а якщо він отримує дози в діапазоні 10 - 20 ОД, то дозу підбирають з інтервалом 1 - 2 ОД і т.д . Корекцію доз дітям виробляють частіше, ніж дорослим в зв`язку з менш передбачуваним у дітей чином харчування та обсягу фізичного навантаження, а також впливом гормональних чинників в період статевого дозрівання.
5.5. ЛІКУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ інсулінових НАСОСІВ
Постійне підшкірне введення інсуліну (ППВІ) за допомогою насосів ( «насосна терапія») є одним із сучасних методів досягнення фізіологічного профілю концентрації інсуліну в крові. При правильному застосуванні такий метод дає можливість досягти належного контролю глікемії і поліпшити якість життя27`28. Цей метод можна використовувати у дітей, у яких не вдається нормалізувати глікемію різними режимами підшкірних ін`єкцій інсуліну. У той же час, використання насосів вимагає від лікаря високого ступеня кваліфікації та адаптації хворого, оскільки виникають неполадки ведуть до швидшого розвитку гіпо- або гіперглікемії. Хоча перевагою застосування насосів є використання тільки одного типу інсуліну, цей метод є найбільш дорогим з усіх режимів інсулінотерапії.
За даними обстеження 56 хворих у віці від 7 до 23 років (яким проводили моніторинг до і після початку ППВІ) рівень HbA1с знизився з 8,5% до 8,3%28. У хворих, у яких рівень HbA1с знизився як мінімум на 0,5%, середні значення знизилися достовірно з 8,6% до 7,6%. У 64% хворих, у яких рівень HbA1с був нижче 8%, після лікування ППВІ він знизився, як мінімум, на 1%. Тільки у шести хворих (11%) рівень HbA1с достовірно зріс з 8,3% до 9,6%. За період ППВІ істотно зменшилася частота виникнення гіпоглікемії і судомних нападів, тоді як індекс маси тіла не змінився.
Для оцінки ролі ППВІ в досягненні тривалого поліпшення контролю глікемії Boland і співавт. порівнювали ефективність ППВІ з лікуванням множинними щоденними ін`єкціями27. Якщо на початку поліпшення відзначалося в обох групах, то через 12 місяців, у хворих, які отримували ППВІ, рівень HbA1с став нижче, ніж у хворих, які перебували на ін`єкційної терапії (7,5% і 8,3%, відповідно). Незважаючи на поліпшення контролю глікемії в обох групах, частота випадків гіпоглікемії в групі хворих, які отримували ППВІ, була нижче на 50% (Р = 0,01). Значення психологічних показників в обох групах не розрізнялися, але хворі, з ППВІ переносили хворобу легше.
В даний час насосна терапія рідко використовується при постановці діагнозу діабету, але ця галузь швидко розвивається. Аналоги інсуліну ультракороткої дії активно з успіхом використовуються в інсулінових насосах. Поданим досліджень, які використовували інсулін аспарт і інсулін лізпро для підшкірних ін`єкцій у дорослих, рівень HbA1с не змінився, відзначалася також тенденція поліпшення постпрандиального КОНТРОЛЮ глікемії без збільшення частоти випадків гіпоглікемії в порівнянні з традиційною терапією29`30. Ці дослідження показали, що інсулін аспарт добре підходить для використання в насосах, при цьому не відбувається небажаних порушень структури інсуліну, він менше кристалізується, ніж людський інсулін.
