Шлунок - лікувальне харчування хірургічних хворих
Відео: Чага
| Зміст |
|---|
| передопераційний період |
| післяопераційний період |
| шлунок |
| Травна, різний |
| резекція кишок |
| жовчні шляхи |
| Різне |
| При цукровому діабеті |
| У разі нещасного випадку |
Після хірургічного втручання на шлунку (Резекція, пилоропластика та ін.) В перші 1-2 дні - голод. На 2 3-й день при задовільному стані хворого, відсутності здуття живота, відходження газів на 2-3 дні призначають дієту № 0А, яка забезпечує дробове введення рідкої і желеподібної їжі не менше 6-7 разів на добу. Використовуються слабкий нежирний м`ясний бульйон, фруктові соки (крім виноградного), розведені водою, відвар шипшини, чай з лимоном і цукром, фруктові желе, які спочатку дають хворому по 1-2 столові ложки через кожну годину. Надалі одноразовий об`єм їжі і інтервали між її прийомами поступово збільшують. Рекомендується поступове розширення раціону за рахунок слизових супів, рідких протертих каш, м`ясного суфле, м`яких солодких фруктів в гомогенізований вигляді, яєць всмятку, парового білкового омлету, нежирного сиру, пудингів, картопляного пюре, вершків. Таким чином здійснюється поступовий (протягом 5-6 днів) переведення хворого через дієти № 0Б і № 0в на дієту № 1 або № 1-хірургічну з підвищеним вмістом білка (130-140 г) і вітамінів, обмеженою кількістю легкозасвоюваних вуглеводів (300-350 г) і жирів (80-85 г). Білок і вітаміни сприяють підвищенню захисних сил організму і прискоренню, репаративних процесів. Обмеження кількості вуглеводів, особливо легкозасвоюваних (цукор, мед, варення і ін.), Дуже доречно в зв`язку зі здатністю шлунка до швидкого спорожнення (після його резекції або гастроентеростоміі), що супроводжується суттєвими коливаннями змісту глюкози в крові і в виражених випадках може вести до появі демпінг-синдрому.
Обмеження кількості вуглеводів дозволяє також зменшити до деякої міри обсяг раціону. Це дуже важливо у зв`язку зі зменшенням обсягу шлунка після його резекції (тяжкість і розпирання в надчеревній ділянці після їжі, нудота, відрижка і т. Д.).
Якщо хворий оперований з приводу раку шлунка, то з 2-3-го тижня дозволяється включення збудників секреції (м`ясні бульйони, овочеві та грибні навари, вуха, холодець, кави, какао).
Дієта № 1 більш показана для хворих, оперованих з приводу виразкової хвороби, а дієта № 1-хірургічна для хворих, оперованих з приводу раку або поліпозу шлунка, при поганій переносимості молока.
Харчування здійснюється невеликими порціями не менше 6 разів на добу. Лише один раз дозволяється приймати не більше двох страв. Рекомендується вживати їжу в горизонтальному положенні, що дозволяє трохи знизити евакуаторну функцію шлунка. Не слід вживати продукти, багаті грубою рослинною клітковиною, і інші продукти, які посилюють перистальтику кишок (чорнослив, свіжий кефір, холодні страви та ін.).
На дієті № 1 хворий повинен знаходитися не менше 2 3 міс., Т. Е. Поки не настануть стабілізація пов`язаних з операцією функцій органів травлення і пристосування організму до нових умов. При хорошому самопочутті дієту можна розширювати за рахунок прийому тієї ж їжі в непротертом вигляді, додаткового включення м`яких овочів і фруктів з поступовим переходом (протягом 1,5-2 міс.) До надмірного раціональному харчуванню. Слід дотримуватися 4-5-разового прийому їжі з обмеженням її обсягу.
Після резекції шлунка, як правило, встановлюється стійке гіпо і анацидного стан у більшості хворих. Якщо воно супроводжується хворобливими проявами (тяжкість, розпирання в надчеревній ділянці, пронос і т. Д.), То слід дотримуватися дієтотерапії, рекомендованої при хронічних гастритах з недостатньою секрецією.
Після хірургічних втручань, істотно не змінюють шлункову секрецію (ушивання виразки, економна резекція воротаря, пилоропластика та ін.), У деяких хворих залишається небезпека рецидиву виразкової хвороби. Ця категорія хворих потребує тривалого систематичному профілактичному противиразковий лікуванні, в тому числі і дієтичному.
Після резекції шлунка і гастроентеростоміі можуть розвинутися ускладнення, які вимагають диференційованої дієтотерапії.
Уповільнена евакуація зі шлунка може розвиватися в результаті зниження його тонусу, при виразці і запальних змінах в області анастомозу або як наслідок звуження анастомозу на грунті технічних погрішностей під час операції. Дієтотерапія анастомозита проводиться з урахуванням шлункової секреції за аналогією з лікувальним харчуванням при хронічному гастриті.
Наявність виразки диктує необхідність відповідної противиразкової дієти. При зниженні тонусу шлунка і звуження анастомозу показані ті ж дієтичні рекомендації, що і при стенозі воротаря (див. Виразкова хвороба). При відсутності протипоказань можуть використовуватися харчові продукти, що збуджують моторну діяльність кукси шлунка (м`ясний і рибний бульйони, томатний, вишневий, чорносмородиновий соки, настій ревеню, капустяний розсіл).
Надмірно швидке випорожнення шлунка нерідко супроводжується різними кишковими проявами. При цьому рекомендується частий і дрібний (невеликими порціями) режим харчування. З метою профілактики різких коливань глюкози в крові (гіпер- і гіпоглікемічних симптомів) слід зменшити в дієті кількість легкозасвоюваних вуглеводів. Підлягають обмеження продукти, багаті грубою рослинною клітковиною, сполучною тканиною, і незбиране молоко.
