Електропунктурних показники при пухлинах грудної залози - комплементарная медицина

3.4.4.3. Електропунктурних показники при пухлинних і передпухлинних захворюваннях грудної залози
Виходячи з того що вже доведені феноменологічні закономірності зміни електрофізіологічних властивостей акупунктурних точок, розроблені критерії оцінки даних вимірювань і в той же час практично відсутні дослідження електропровідності БАТ у онкологічних хворих [332]. У зв`язку з цим було доцільним вивчити ЕПП у жінок з пухлинними і передпухлинними захворюваннями грудної залози.
Вимірювання електропровідності БАТ проводили при якому тестують напрузі 1 В і силі струму 1,2 мкА- результати вимірювання висловлювали в умовних одиницях. Топографію вимірювальних точок визначали відповідно до загальноприйнятих посібникам, користувалися способом послідовних триразових коротких вимірювань [247].
Електропунктурна обстеження проводили на базі відділення захворювань молочної залози Українського НДІ онкології та радіології М3 у 146 жінок, які страждають захворюваннями грудної залози з верифікованим діагнозами: у 23 пацієнток було діагностовано рак (1-я група), у 66 -фіброаденома (2-я група) , у 57 дифузно фіброаденоматозом (3-я група), 20 пацієнток не мали патології грудної залози і служили контролем (4-я група). У кожної пацієнтки вимірювали ЕПП в 54 точках кистей рук і стопи, теоретично мають відношення до даної патології, з тим, щоб вже на конкретних результатах зміни ЕПП визначити серед них найбільш інформативні, т. Е. Точки, в яких спостерігається найбільше відхилення від нормальних показників .
З огляду на можливість різних патогенетичних форм раку грудної залози (тиреоїдна, яєчникова, надниркова, інволютивних), для аналізу було взято весь ендокринний меридіан (по 7 точок симетрично справа і зліва). ЕПП також визначали в точках грудної залози на меридіані шлунка (Е-11), статевих залоз і органів - на меридіані сечового міхура (V-7, V-8), наднирників - на меридіані нирки (R-7), ВНС - на меридіані нервової дегенерації (НД-3), в ряді точок СПЕД і СТД, а також в точках, що відображають функцію лімфатичної та імунної системи: ЛOP-3, (КВП лімфатичного меридіана), АВЛ-6 і АВЛ-7 (грудну лімфатичну протоку), AЛ-4 (КВП меридіана алергії і імунної системи), RP-2 (КВП меридіана селезінки) і в ряді інших.
Аналізуючи отримані результати електропунктурної діагностики у жінок із захворюваннями грудної залози, перш за все зупинимося на аналізі ЕПП ендокринного меридіана (Енд).

Тут і в табл. 12 - відмінності з контролем статистично значущі (Р lt; 0,05).
Хворі на рак грудної залози мали найнижчі ЕПП, достовірні відмінності від таких в контрольній групі зареєстровані у всіх точках меридіана, за винятком Енд-1. ЕПП хворих фіброаденоми або дифузним фиброаденоматозом відрізнялися від показників здорових осіб в меншій кількості точок, а саме в Енд-4, Енд-5, Енд-6, що відображають стан ендокринної системи в цілому, стан підшлункової і грудних залоз. Важливо підкреслити, що виявлялися значущі відмінності ЕПП в точках Енд-7 і Енд-8 між хворими 1-й і 2-ї груп. В цілому при патології грудної залози найнижчі ЕПП у всіх групах хворих відзначалися саме в точці Енд-6 (28,6- 33,7- 37,6 ум. Од. В 1-й і 3-й групах відповідно).
У більшості пацієнток із захворюваннями грудної залози спостерігалося дисбаланс ЕПП в однакових точках меридіана між правою і лівою сторонами, причому частота дисбалансів ЕПП в окремих точках була неоднаковою: найчастіше в точці Енд-1 (дисбаланси склали 23,5% всіх дисбалансів на меридіані), потім в Енд-5 (18,3%), Енд-8 (16,1%) і Енд-6 (15,5%). Дисбаланси ЕПП свідчать про порушення функції органу або системи, що супроводжується зміною вегетативного енергетичної рівноваги, при цьому чим важче захворювання, тим більше різко виражений дисбаланс ЕПП [332].

Мал. 23. Середні мінімальні ЕПП (ум. Од.) На ендокринній меридіані (А) і в точках грудної залози (Б) у жінок (%) із захворюваннями грудної залози:
1 - рак, 2 - фіброаденома, 3 - дифузний фіброаденоматозом, 4 - контроль-I - структура групи в залежності від величини ЕПП: а - більше 40, б - 31 - 40, в - 21 - 30, г - 11 - 20, д - 0 - 10 ум. ед.- II- середні значення мінімальних ЕПП
У хворих на рак грудної залози дисбаланс ЕПП на меридіані зустрічається в 1,5 - 2 рази частіше, ніж при інших патологіях, і в 4 рази частіше в порівнянні з контролем. Дисбаланс ЕПП у них найчастіше реєструвався в точці Енд-4, рідше - в точці Енд-3, тоді як при дифузному фіброаденоматозі і в контролі спостерігаються дисбаланси ЕПП домінували саме в точці Енд-3.

У жінок із захворюваннями грудної залози найнижчі ЕПП на меридіані частіше визначаються в точці Енд-6, що відбиває стан даного органу (у 32,9 і 38,7% обстежених відповідно праворуч і ліворуч), потім в точках Енд-3 і Енд-5 і вкрай рідко - в Енд-1, Енд-7, Енд-8. Особливо часто мінімальні ЕПП локалізувалися в точці Енд-6 при раку грудної залози (62,5%). У контролі ж подібного не спостерігалося зовсім. При доброякісних пухлинах мінімальні ЕПП крім точки Енд-6 часто зустрічалися також в Енд-3 і Енд-5.
Наведені дані дають уявлення про переважних зміни в тих чи інших ендокринних органах, однак не дозволяють судити про ступінь і характер патологічних змін, тому ми зробили аналіз величини мінімального ЕПП на Енд (рис. 23, А). Виявлено значущі відмінності величини зазначеного показника як між пацієнтками з патологією грудної залози і здоровими жінками, так і між окремими захворюваннями цієї локалізації. Так, у хворих на рак він склав усього 21,2 ± ± 1,8 ум. од. що, відповідно до загальноприйнятої інтерпретації результатів за методикою Р. Фолля, свідчить про деструктивні зміни органу [247]. У 2-й і 3-й групах він становив відповідно 27,2 ± ± 1,0 і 30,7 ± 1,1 ум. од., а в контролі - 43,0 ± 3,9 ум. од. При аналізі структури груп в залежності від величини даного показника виявилося, що в контролі ні в одному випадку не реєструвався ЕПП нижче 30 ум. од., тоді як при раку це спостерігалося у 87,5%, при фиброаденоме - у 78,7%, при дифузному фіброаденоматозі - у 50,0%. Тільки у хворих на рак спостерігали мінімальний ЕПП в точках нижче 10 ум. од.
Результати підрахунку середніх мінімальних ЕПП в точках грудної залози (Енд-6 і Е-11) свідчать про суттєві відмінності як між хворими та контрольною групою, так і між групами з окремими патологіями грудної залози (рис. 23, Б). Найнижчі показники зареєстровані у хворих на рак грудної залози (25,4 ± 2,3 ум. Од.). 70,7% з них мали ЕПП нижче 30 ум. од., тоді як в контрольній групі мінімальний ЕПП в точках грудної залози був вище 45 ум. од., т. е. одним із критеріїв, що дозволяє запідозрити несприятливі зміни в грудній залозі, є мінімальний ЕПП в точках Енд-6 і Е-11 нижче 45 ум. од.
Таким чином, в результаті проведеного аналізу розподілу розбалансованих і мінімальних ЕПП в окремих точках Енд, оцінки тяжкості загальних порушень на меридіані, ступеня зниження ЕПП отримані дані, що свідчать про виражених відмінності між показниками пацієнток з патологією грудної залози, а також між хворими на злоякісні і доброякісними пухлинами . Потрібно відзначити, що патологічні зміни ЕПП при захворюваннях грудної залози не тільки відображаються на Енд, але спостерігаються і в ряді інших активних точок (табл. 12).

Перш за все це стосується точки грудної залози на меридіані шлунка (Е-11), дисбаланси ЕПП в якій саме при раку грудної залози зустрічалися з найбільшою частотою, а середні значення ЕПП при всіх досліджуваних патологіях грудної залози достовірно відрізнялися від показників у контрольній групі. У точці СПЕД-4 також виявлялося виражене зниження ЕПП в порівнянні з контролем як у пацієнток, які страждають на рак грудної залози, так і при фіброаденомах і дифузному фіброаденоматозі. Слід підкреслити факт зниження ЕПП у жінок з патологією даного органу і в точках ВНС (НД-3), статевих залоз і органів (V-7, V-8), а також - в точках, які характеризують функцію лімфатичної та імунної системи: ABЛ- 6, ABЛ-7, ABЛ-9, ЛOP-3, АЛ-4, АЛ-6, RP-2, RP-6. У всіх перерахованих точках у хворих на рак грудної залози відзначалися найнижчі серед досліджуваних груп показники, причому найбільш виражені зміни в порівнянні з фізіологічною нормою стосувалися точок АВЛ-6, АВЛ-7, V-7, V-8, СПЕД-4, ал 6, Е-11. Відповідні ЕПП у хворих фіброаденоми і дифузним фиброаденоматозом були близькі між собою, однак у останніх відмінності з контролем реєструвалися в меншій кількості точок.
Отримані нами дані дозволяють в значній мірі розширити список активних точок, які мають значення в діагностиці патології грудної залози, що проводяться іншими авторами [247]. Пропоновані для цієї мети точки СТД-6 і СПЕД-7 в наших дослідженнях виявилися слабоінформатівнимі, так само як і RP-1, RP-4 (зліва). Серед ЕПП в точках, що вказують на патологічні зміни в певній половині тіла, при патології грудної залози потрібно підкреслити виражене зміни таких в АЛ-6.
Таким чином, вивчення ЕПП на ендокринній меридіані і в точках інших меридіанів дозволило виявити суттєві відмінності між пацієнтками із захворюваннями грудної залози, а в деяких випадках і між окремими патологіями грудної залози і з контролем, що обґрунтовує застосування методики Р. Фолля в скринінгу-діагностики захворювань даної локалізації. Отримані результати можуть в повній мірі використовуватися в діагностиці зазначених патологій, однак перелік інформативних точок досить громіздкий і не дозволяє швидко робити висновки. Тому нами була розроблена система термінового аналізу показників з метою первинного відбору групи ризику, яка потребує надання спеціалізованої діагностичної та терапевтичної допомоги. У ролі ведучих були відібрані чотири мінімальних показника: на Енд, в точках грудної залози, в точках грудної лімфатичної протоки і в точці СПЕД-4, підсумовуючи які, отримуємо інтегрований показник-1 (ІП-1), що дає уявлення про ймовірність ступеня вираженості патології грудної залози (рис. 24). Середній ІП-1 у хворих на рак склав 105,1 ± 7,0, що з високим ступенем достовірності відрізняється від ІП-1 контролю (204,8 ± 9,1 ум. Од.), А також від таких у хворих доброякісними пухлинами. При аналізі структури досліджуваних груп залежно від величини ІП-1 виявлено, що у більшості хворих на рак грудної залози вказаний показник склав нижче 125 ум. од. ІП-1 вище 150 ум. од. спостерігали у 4,2- 29,5- 39,1 і 100% в 1 -4-й групах відповідно, т. е. кордон в 150 ум. од. можна вважати орієнтовним між нормою і патологією грудної залози, коли необхідна консультація фахівця.

Мал. 24. Інтегрований показник-1 (А, ум. Од.) І інтегрований показник-2 (Б, ум. Од.) У жінок (%), які страждають захворюваннями грудної залози:
1 - рак, 2 - фіброаденома, 3 - дифузний фіброаденоматозом, 4 - контроль-I - середні значення: II - структура групи в залежності від величини інтегрованого показника: а - більше 200, б-150 - 200, в - 125 - 150, г - 101 - 125, д - 100 і менше ум. од.
Що стосується неоднорідності ІП-1 у хворих на рак, то ІП-1 вище 125 ум. од. були характерні для найбільш сприятливих в прогностичному відношенні випадків - у радикально прооперованих хворих. У запущених випадках ІП-1 опускався нижче 75 ум. од.
Для оцінки функції лімфатичної та імунної систем нами запропонований ІП-2, який обчислюють підсумовуванням ЕПП в точках ЛOP-3, АЛ-6, RP-6 (рис. 24). ІП-2 може розглядатися як додатковий до ІП-1, схематично відображає прогноз перебігу захворювання. Ймовірно, його можна використовувати для встановлення термінів повторних курсів терапії, проте дане питання передбачає проведення спеціальних досліджень.
Отримані результати дозволяють зробити висновок про доцільність використання електропунктурної діагностики по Р. Фоллю як для первинної скринінгу-діагностики захворювань грудної залози, так і у хворих з уже встановленим діагнозом з метою формування тактики лікування захворювання з урахуванням переважного зміни в тих чи інших органах.