Склад і структура курсу променевої терапії - гамма-терапія злоякісних пухлин
2.2 СКЛАД І СТРУКТУРА КУРСУ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ
Поняття курсу променевої терапії багато ширше те, що зазвичай розуміють під курсом опромінення хворого. Курс променевої терапії складається з трьох періодів: передпроменевої, променевого і послелучевого. Суть кожного періоду чітко визначена його назвою. Зміст і взаємний зв`язок цих періодів видно з рис. 4.
У передпроменевої (першому) періоді ведуть підготовку до курсу опромінення хворого та підготовку самого хворого до опромінення.
В променевому (другому) періоді здійснюють курс опромінення.
У послелучевом (третьому) періоді спостерігають за хворим і проводять додаткові лікувальні і профілактичні заходи.
Мал. 4. Схема курсу променевої терапії.
Б - хворий.
Мал. 5. Структура передпроменевої періоду.
Б -больной- Л-променевої терапевт- Р-рентгеноднагност- Ф - фізик.
Всі три періоди розділені певними часовими межами та мають внутрішні зворотні зв`язки. Протягом променевого періоду ведуть контрольні дослідження хворого і в разі необхідності коригують і навіть істотно змінюють план лікування і програму облученія- останнім вимагає повторної підготовки до опромінення хворого.
Такий зворотній зв`язок другого і першого періодів може виникати кілька разів. Зв`язок третього періоду з першим виникає при появі необхідності повторного променевого лікування.
Розглянемо структуру передпроменевої і променевого періодів при самостійній дистанційної гамма-терапії (при використанні додаткових лікувальних заходів вона залишається незмінною). Аналіз цієї структури важливий для раціональної організації всієї роботи у відділенні променевої терапії.
Передпроменевої період має три етапи (рис. 5): клінічний, клініко-дозиметричний і технологічний.
На першому етапі променевої терапевт проводить уточнену діагностику захворювання і детально досліджує загальний стан хворого. Спираючись на отримані при цьому дані, він починає складати план променевого лікування і оформляти на хворого опис променевого лікування, що є головним лікувальним документом.
Другий етап пов`язаний з вибором методу і програми опромінення. Необхідну для цього інформацію про хворого отримують засобами клінічної топометріі. Вони дозволяють проводити уточнене визначення топографо-анатомічних характеристик патологічного вогнища і його сінтопіі з оточуючими органами і тканинами і таким чином отримувати достатньо повний опис (будова, форми, розміри) підлягає опроміненню частини тіла. При цьому використовують головним чином рентгенодіагностичні методи дослідження, тому тут основним помічником променевого терапевта є лікар-рентгенодіагности.
Одержану інформацію подають як індивідуальних топографо-анатомічсскіх карт в плоских перетинах тіла хворого. На такій карті показують контур перетину тіла, опромінюється мішень і органи, особливо потребують захисту від дії іонізуючого випромінювання (С. А. Бальтер, 1971).
Користуючись топографо-анатомічної картою (або декількома картами), а також засобами клінічної дозиметрії (атласами, картотеками типових дозное полів, програмами розрахунку дозное полів на ЕОМ), променевий терапевт спільно з фізиком вирішує завдання раціонального вибору методу і програми опромінення хворого на наявному дистанційному гамма -терапевтичне апараті.
У разі необхідності для хворого розраховують індивідуальну програму опромінення.
Для деяких спеціальних методів променевої терапії, наприклад для крупнопольного опромінення за радикальною програмою хворих на лімфогранулематоз, крім топографо-анатомічних карт, на основі топометричної інформації складають схему екранування підлягає опроміненню частини тіла (у фронтальній проекції), на якій показують контури тіла і критичних органів, центр поля опромінення, а також контури ділянок, які потребують екранування типовими і індивідуальними захисними блоками.
Вибором методу і програми опромінення завершується складання плану променевого лікування. Таким чином, перший і другий етапи передпроменевої періоду повністю вирішують задачу планування в курсі променевої терапії.
Завдання третього етапу передпроменевої періоду полягає в фізико-технічному забезпеченні процедур опромінення хворого. Під керівництвом фізика для обраної програми опромінення, індивідуально для даного хворого, складають технологію опромінення, виконують дозиметричний розрахунок кожної процедури опромінення і готують за допомогою технічного персоналу необхідне технічне оснащення (наприклад, спеціальні захисні блоки) для роботи на даному гамма-терапевтичному апараті.
Протягом усього передпроменевої періоду хворий знаходиться під постійною опікою променевого терапевта, який поряд із зазначеними вище завданнями займається ще підготовкою самого хворого до опромінення. Ця підготовка ведеться в чисто клінічному і психологічному планах і утворює як би фон, на якому проводяться всі діагностичні, дозиметричні і інші заходи з підготовки до опромінення.
Структура променевого періоду схематично показана на рис. 6.
В курс опромінення входить ряд циклів опромінення. Кожен цикл складається з декількох одиничних процедур опромінення і відрізняється тим, що відповідає повній програмі опромінення, обраної для хворого. Це означає, що після закінчення кожного циклу в опромінюється тілі має реалізуватися заданий дозное поле. Угруповання декількох процедур в цикл опромінення дуже корисна при багатопільно статичному або Багатозонне ротаційному опроміненні, бо дає змогу лікарю стежити за відтворенням у даного хворого запланованого для нього дозного поля.
Процедури, що становлять цикл опромінення, можна виконувати в одному або декількох послідовних сеансах опромінення. Під сеансом опромінення розуміється одне відвідування хворим гамма-терапевтичного кабінету. Порядок виконання циклів опромінення і окремих процедур опромінення в циклі, а також розподіл процедур по сеансах опромінення визначаються загальним планом променевого лікування. Проведення всього курсу опромінення здійснює променевої терапевт, залучаючи в разі потреби для його контролю і коригування фізика і лікаря-рентгенодіагности.
Мал. 6. Структура променевого періоду.
Б - больной- JI - променевої терапевт- Р - рентгенодіагност- Ф - фізик.
На рис. 5 і 6, крім структури лікувального процесу, схематично показані рух хворого, взаємозв`язок різних фахівців, а також рух документації та технічного оснащення процедур опромінення. Після закінчення курсу опромінення документація і технічне оснащення сільськогосподарського направляються на зберігання.
Передпроменевої і променевої періоди курсу дистанційної гамма-терапії можуть здійснюватися як в стаціонарі, так і амбулаторно (в залежності від стану хворого).
Послелучевой період, як правило, протікає в звичайних для хворого побутових умовах, під періодичним контролем променевого терапевта. Паралельно із завершенням реалізації терапевтичного ефекту поступово ліквідуються безпосередні променеві ускладнення. Тривалість послелучевого періоду не має певної межі. Послелучевие пошкодження окремих тканин, органів і систем можуть з`являтися в дуже віддалені терміни. Однак при успішних безпосередніх результатах курсу опромінення послелучевой період можна вважати завершеним після затихання променевих реакцій.
На закінчення слід звернути увагу на одну спільну обставину. У тривалій роботі з хворим беруть участь кілька фахівців, використовується складна апаратура, застосовуються спеціальна технологія і документація. В таких умовах доводиться зважати на можливість порушень нормального порядку і ритму роботи і появою обумовлених цим випадкових помилок. При будь-яких обставинах необхідно керуватися в першу чергу інтересами хворого і вимагати повного дотримання технологічної і виробничої дисципліни. Всі учасники лікувального процесу повинні дотримуватися взаємну відповідальність, акуратність, бути уважними до виконання своїх функцій, не допускати того, щоб об`єктивні і суб`єктивні труднощі впливали на якість лікування і психологічний стан хворого.
У конкретних умовах кожного лікувального закладу в розглянуті схеми можна вносити деякі зміни з урахуванням місцевих можливостей, але при цьому слід завжди прагнути до повної реалізації закладених в них загальних принципів.
