Клінічна реоенцефалографія

Відео: Санаторій Загір`я - теплолікування, Санаторії Білорусі

Яруллин Х.Х.

У монографії викладаються теоретичні питання клінічної реоенцефалографії та її практичне значення в неврології і нейрохірургії. Обговорюються існуючі методики загальної (глобальної) і регіонарної реоенцефалографії, що дозволяють судити про інтенсивність кровонаповнення, стан еластичності і тонусу мозкових судин і їх склеротичних змінах, а також стані колатерального і венозного кровообігу в мозку. Велике місце приділяється практичному значенню реоенцефалограми, особливо регіонарних, для діагностики судинних поразок і пухлин головного мозку, для з`ясування ролі судинного фактора при закритій черепно-мозковій травмі, при деяких хронічних прогресуючих захворюваннях центральної нервової системи і нейроінфекціях.

Theoretical problems of clinical rheoencephalogaphy and its practical importance for neurology and neurosurgery are reviewed. Modern methods of general (global) and regional rheoencephalography are considered allowing to judge of the intensity of blood supply, elastic properties and tone of cerebral vessels and their sclerotic changes, as well as collateral and venous circulation in the brain.
Considerable attention is paid to practical value of rheoencephalography, especially to the regional record, for the diagnosis of vascular lesions and brain tumors, for the evaluation of the role of the vascular factor in cases of closed craniocerebral trauma, for certain chronic progressive diseases of the central nervous system and neuroinfections.
The book is addressed to scientists - physiologists, pathophysiologists and clinicians, as well as to practitioners - neuropathologists, neurosurgeons and psychiatrists.

Розвиток медицини в наші дні неможливо без використання методів дослідження, заснованих на новітніх досягненнях фізики і техніки.
Серед сучасних методів дослідження серцево-судинної системи важливе місце займає реографія - метод, заснований на реєстрації змін змінної величини електричного опору (імпедансу) органів, обумовлених пульсовими коливаннями їх кровонаповнення при кожному серцевому скороченні. Реографія має ряд переваг в порівнянні з іншими безкровними методами дослідження гемодинаміки. Вона дозволяє отримувати надійні показники про відносну інтенсивності кровонаповнення, стан судинного тонусу в різних областях тіла в умовах абсолютно нешкідливого дослідження. Особливо цінна реографія із застосуванням різних функціональних проб і фармакологічних тестів, так як вона допомагає ранній діагностиці захворювань серцево-судинної системи.
Реографія виявилася не менш перспективною для вивчення кровообігу головного мозку, важко доступного для дослідження іншими методиками. Однак не можна не погодитися з В. В. Парінов і Е. Б. бабський (1965), що до цих пір цього методу при дослідженні мозкового кровообігу в клініці приділяється мало уваги. У вітчизняній літературі немає монографій, узагальнюючих досвід реоенцефалографіческіх досліджень.
Тим часом відчувається велика потреба у висвітленні низки принципових і методичних питань, особливо в аналізі та узагальненні накопичених результатів реоенцефалографіческіх досліджень при різних захворюваннях нервової системи з теоретичних позицій сучасної фізіології.
Розгляд цих питань і є завданням цієї роботи. В основу її покладено результати реоенцефалографіческіх досліджень, які проводилися нами в Інституті неврології АМН СРСР з 1961 р, а також дані, опубліковані у вітчизняній і зарубіжній літературі.
сердечно дякую співробітників лабораторії клінічної нейрофізіології Інституту неврології за дружню допомогу і товариську критику, які сприяли завершенню цієї роботи.
Вельми вдячний інженерам А. Л. Арнаутову і С. І. Єлисєєва, які вклали чималий працю в нашу спільну роботу над створенням багатоканального портативного реографа на транзисторах.
Цінні зауваження при оформленні рукописи були зроблені професором Н. Н. Аносова, доктором біологічних наук Ю. А. Васильєвим і старшим науковим співробітником Т. П. Ролич, за що приношу їм глибоку подяку.
Порівняльне вивчення даних реоенцефалограми і ангиограмм при різних судинних ураженнях головного мозку проведено спільно з кандидатом медичних наук Л. К. Брагиной, реоенцефалограми і електроенцефалограм - спільно з професором В. Е. Майорчик, яким висловлюю щиру вдячність.
Висловлюю сердечну подяку дійсному члену АМН СРСР професора Є. В. Шмідту, а також професору О. А. Хондкарьяну і доценту Г. А. Максудову за постійну увагу до моєї роботи і цінні поради, які допомогли здійснити цю працю.
Працюючи в Інституті неврології, я постійно відчував вплив сміливих ідей, який передчасно пішов від нас дійсного члена АМН СРСР професора М. В. Коновалова, вельми цінні поради якого направляли мою роботу протягом багатьох років. Я назавжди збережу в пам`яті глибоку вдячність йому - не тільки як виключно обдарованій вченому, а й як людині з великим серцем.