Ти тут

Відведення, що застосовуються при реоенцефалографії - клінічна реоенцефалографія

Зміст
клінічна реоенцефалографія
Особливості кровообігу в головному мозку
Основні принципи методу реоенцефалографії
Розвиток методу реоенцефалографії
основи реоенцефалографії
Методика дослідження
реографічні установки
Відведення, що застосовуються при реоенцефалографії
артефакти
Характеристика нормальних реоенцефалограми великих півкуль
Диференціальна реоенцефалографія
Частотно-амплітудний аналіз реоенцефалограми
Зміни венозного кровообігу в мозку
гіпервентиляція
Підвищення напруги вуглекислоти в крові
наркоз
Динаміка РЕГ під час ангіографії
Вплив зміни положення тіла на РЕГ
Функціональні проби, що виявляють стан колатерального кровообігу
Реоенцефалографія при гіпертонічній хворобі і атеросклерозі судин головного мозку
Особливості РЕГ при гіпертонічній хворобі і гіпертонічних церебральних кризах
Зміни РЕГ при закупорці внутрішньої сонної артерії
Зміни РЕГ при стенозі внутрішньої сонної артерії
Зміни РЕГ при патологічної звивистості внутрішньої сонної артерії
Зміни РЕГ при порушеннях кровообігу в системі хребетних і основний артерій
Зміни РЕГ при поєднаних ураженнях сонної і хребетної артерій
Відображення на РЕГ оперативного відновлення кровотоку в сонних і хребетних артеріях при їх оклюзії
Зміни РЕГ при окклюзирующих ураженнях середньої мозкової артерії
Зміни РЕГ при ураженні передньої мозкової артерії
Зміни РЕГ при крововиливах в мозок
Зміни реоенцефалограми при пухлинах головного мозку
Зміни реоенцефалограми при закритих травмах мозку
Зміни реоенцефалограми при інфекційних і хронічно прогресуючих захворюваннях ЦНС
Зміни реоенцефалограми при гепато-церебральної дистрофії
Зміни реоенцефалограми при епілепсії і мігрені
Питання регуляції мозкового кровообігу
висновок

В останні роки ряд авторів (Kanert, 1961- AHgelino, 1961- Ascione, 1962- Garbini, 1963- Poilici, Sotirescu a. Nas, 1964), поряд зі звичайним глобальним фронт-мастоідальной (F-М) відведенням, застосовували біфронтальное (F2 -F3), бітемпоральное (Т-Т1), бімастоідальное (М-М {) і біокціпітальное (О-O1) розташування електродів (рис. 11, а) з метою виявлення залежності сумарного кровонаповнення досліджуваних областей від стану внутрішньої сонної і хребетної артерій. Однак при такій поперечної реоенцефалографії дефіцит кровонаповнення на одній стороні може маскуватися, згладжуватися хорошим кровопостачанням на протилежному боці.
В цьому відношенні більш перспективна і цінна поздовжня реоенцефалографія з симетричних ділянок різних областей голови (Lechner, Rodler, 1962- Martin, Vaney, Karbowski, 1963a, b- XX Яруллин, 1964-1965), так як вона дає і уявлення про гемодинаміці в симетричних областях мозку. Martin з співавт. застосовував фронтальне, Роландо-темпоральні та окціпіто-париетальная відведення для оцінки кровонаповнення в басейнах передньої, середньої і задньої мозкових артерій.
При використанні змінного струму високої частоти (100- 200 кГц) шкіра і кістка не є перешкодою для проходження струму (Kunert, 1961) - тому можна записати РЕГ практично з будь-якої області конвекситальних, відділів великих півкуль головного мозку.
У нашій роботі для дослідження сумарного кровонаповнення великих півкуль застосовувалося фронт-мастоідальной »(F-М) розташування електродів. Для оцінки стану кровопостачання переважно в басейні передньої мозкової артеріі- лобне (F-F1), лобно-центральне (F-С) і лобно-скроневої (F-Т) відведення, для оцінки стану гемодинаміки в басейні середньої мозкової артерій - тім`яно-скроневої (Р - Т), Роланд-скроневе (Р-Т), тім`яно-центральне (Р-С) і скронево-скроневе відведення (Тх-Т2). Крім того, застосовувалися окціпіто-мастоідальной (О-М) і окціпіто-парієтальної (О - Р) відведення, що відображають стан гемодинаміки переважно в системі хребетної артерії (рис. 11, в, г).
Схема розташування електродів
Мал. 11. Схема розташування електродів.
а - при поперечної реоенцефалографіі- б - при запису реограми шкірно-м`язового покриву скроні і в, г - при поздовжньої реоенцефалографії симетричних ділянок головного мозку-д - приблизна схема розподілу високочастотного струму між глобальними, а також регіонарними (F1 - F2, С - F2 , R - Т, Р - С, О - Р, О - М) електродами.






Мал. 12. Потиличні (О - М) і полушарние (F - М) РЕГ хворого Б., 58 років, з повною закупоркою лівої хребетної артерії.
d - справа-s - зліва. d1 і s1 - перші похідні кривих (поясн. в тексті).
Для вивчення перерозподілу крові між внутрішньою і зовнішньою сонними артеріями, що має особливо велике значення при ураженні магістральних судин голови, ми одночасно з фронт-мастоідальной відведенням записували реограми шкірно-м`язового покриву скроневої області голови з розташуванням одного електрода наперед від слухового проходу (рис. 11, 6), іншого - у зовнішнього краю надбрівної дуги (Т-T1). Використана нами синхронний запис реоенцефалограми відразу з чотирьох областей голови розширила можливості дослідження регіонарного кровообігу мозку і дозволила порівнювати гемодинамічні зрушення, що відбуваються в один і той же час в декількох областях мозку.
Приблизна схема розподілу струму між двома глобальними, а також регіонарними електродами представлена на рис. 11, д.
Неоднозначні зміни регіонарних і полушарних РЕГ під впливом функціональних і фармакологічних проб переконливо показують правомірність синхронного запису РЕГ-хвиль. відразу з чотирьох областей мозку без ризику взаємовпливу реографічного каналів один на одного і одного відведення на інше. Така можливість може бути зокрема доведена при порівнянні синхронно записаних РЕГ в декількох відведеннях з кривими, записаними окремо в одному з цих відведень.
Як видно на рис. 12, потиличні РЕГ 1, записані синхронно з кривими в фронт-мастоідальной відведенні, нічим не відрізняються від РЕГ-хвиль, записаних окремо тільки в окціпіто-мастоідальной відведенні 2-3. Крім того, одна сторона окціпіто-мастоідальной відведення не робить якого-небудь впливу на криві протилежного боку в цьому ж відведенні: РЕГ-хвилі правої потиличної області, записані окремо (4), залишилися такими ж, якими були і при синхронної записи потиличних РЕГ з двох сторін (3).
Після ретельного огляду (перевірка правильності накладення електродів і підключення реографа в електроенцефалограф) прилад перемикається на калібровку- послідовно проводиться балансування всіх чотирьох каналів (вирівнювання плечей моста по індикаторної стрілкою), а потім включається запис каліброваного сигналу, який реєструється шляхом разбаланса моста при включенні еталонного опору в 0,1 ом. Після вирівнювання величини каліброваного сигналу всіх каналів реограф перемикається на пацієнта. Знову балансуються всі канали, і після цього проводиться запис реоенцефалограми. Калібрувальний сигнал, як правило, подається і під час запису реоенцефалограми.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!