Екг високого дозволу - діагностика і лікування порушень ритму серця
Відео: "Сучасна електроенцефалографія: проблеми і перспективи" , Зубов П.Г., Терещенко Г. М
В основу методу покладено реєстрація 3 ортогональних відведень по Франку з використанням нізкошумящіх підсилювачів, накопичення і усереднення сигналу з подальшою його обробкою за допомогою різних програмних засобів. За допомогою цього методу можна виявляти потенціали сповільненій реполяризації міокарда, так звані пізні потенціали шлуночків (ППШ).
ППШ рідко (0-7%) спостерігаються у осіб без органічної патології серцево-судинної системи. У хворих із захворюваннями серця частота реєстрації ППШ різна і залежить від характеру захворювання, шлуночкової ектопічної активності: у хворих на ІХС, які не мають ШЕ, ППШ реєструються в 10-39% випадків, з стійкими пароксизмами ШТ - у 60-100%, з аневризмою серця (навіть при відсутності у них ШЕ) - в 50%.
Наявність ППШ визнається самостоятёдьним фактором ризику раптової смерті, хоча це положення в даний час поділяється не всіма дослідниками.
Відмінною рисою методу є висока негативна прогностична значимість (95%), т. Е. Відсутність ППШ дозволяє стверджувати, що у даного хворого малоймовірно розвиток небезпечних для життя шлуночкових аритмій.
При аналізі ППШ розрізняють тимчасові, амплітудні і частотні параметри ЕКГ.
Дослідження показано хворим:
які перенесли інфаркт міокарда з низькою фракцією викиду лівого шлуночка, шлуночковими аритміями складних градацій-
з синкопальними станами неясного походження-
які отримують ААП.
Рекомендації Американської асоціації кардіологів з використання ЕКГ високого дозволу (цит. За В. А. Сулімова і В. Ю. Калашникову, 2002):
клас I
виявлення ризику розвитку стійких шлуночкових аритмій у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, за наявності синусового ритму і з нормальним внутрішньо шлуночкових проведеніем-
хворі ІХС, які мають синкопальні стани.
клас IIа
виявлення ризику розвитку стійких шлуночкових аритмій у хворих з неішемічної кардіоміопатіямі-
оцінка ефективності оперативного лікування стійких ШТ.
клас IIб
виявлення гострого відторгнення серця після пересадки серця-
оцінка антиаритмічної терапії у хворих з шлуночковими арітміямі-
Виявлення ризику розвитку стійких шлуночкових арітмій-
оцінка ефективності лікарського або хірургічного відновлення коронарного кровотоку.
клас III
хворі з ІХС та доведеною стійкою ЖТ-
виявлення ризику розвитку стійких шлуночкових аритмій у осіб без доведеного захворювання серця-
оцінка ймовірності розвитку проаритмічної ефекту.
