Ти тут

Ведення дитини в посленаркозном періоді - знеболювання при лікуванні і видаленні зубів у дітей

Зміст
Знеболювання при лікуванні і видаленні зубів у дітей
Рецепторний апарат і аферентні провідники зубного болю
Цитоархітектоніка ядер трійчастого нерва
Висхідні проекції ядер трійчастого нерва і аферентів пульпи зуба
Ендогенні системи і механізми регуляції зубного болю
Структура больовий реакції і гемодинамічні зрушення, що виникають при подразненні пульпи зуба
Зміна больової чутливості і стресу під впливом транквілізаторів
Модуляція ендогенних болезаспокійливих систем мозку
Вплив транквілізаторів на психоемоційний стан, викликаний очікуванням болю
Зміна больової чутливості і емоційно-больового стресу під впливом комбінацій транквілізаторів з анальгетиками
Поведінка дітей під час лікування зубів
Фактори, що впливають на поведінку дітей під час лікування зубів
Прогнозування поведінки дітей під час лікування зубів
Клінічна оцінка ефективності деяких психотропних фармакологічних засобів
Комплексне планування заходів по обезболиванию при лікуванні і видаленні зубів у дітей
Прийоми знеболювання і корекції психоемоційного стану у дітей при лікуванні і видаленні зубів
Підвищення порогу больової чутливості
Зменшення інтенсивності сумарного аверсивного впливу на дитину
Електроодонтоаналгезія
Аплікаційна анестезія твердих тканин зуба і пульпи
Аплікаційна анестезія слизової оболонки порожнини рота
ін`єкційне знеболення
інфільтраційне знеболювання
безголкові ін`єктори
провідникове знеболювання
Загальне знеболювання при лікуванні і видаленні зубів
Показання до застосування загального знеболювання
Підготовка дітей до лікування зубів під загальним знеболенням
Проведення загального знеболювання
Ведення дитини в посленаркозном періоді
Можливі ускладнення при проведенні загального знеболювання у дітей
Список літератури

ВЕДЕННЯ ДИТИНИ В посленаркозний ПЕРІОДІ
Після закінчення стоматологічного втручання ще на «виході» з наркозу витягується тампонується матеріал, проводиться ретельний туалет порожнини рота. При появі перших ознак свідомості у дитини можна зняти маску або прибрати назофарингеального трубку, катетер. Міжзубних розпірку краще не видаляти до пробудження. До повного пробудження дитина знаходиться в стоматологічному кріслі в напівгоризонтального положення або в положенні сидячи.
При появі (накапливании) в порожнині рота слизу і крові необхідно їх видалення за допомогою відсмоктування, а при можливості вже самостійних дій з боку дитини слід змушувати його спльовувати. Ми підкреслюємо ці моменти в зв`язку з тим, що саме при пробудженні подразнюючу вплив будь-яких сторонніх предметів, в тому числі і слизу, може провокувати блювоту і інші ускладнення.
У посленаркозний кімнаті дитини слід покласти на кушетку в положенні на боці, укрити ковдрою.
Період пробудження є одним з відповідальних моментів анестезії, оскільки в цей період можуть спостерігатися найбільш часто такі ускладнення, як блювота з наступною аспірацією, ларинго- і бронхиолоспазм і т. П.
Після закінчення періоду пробудження настає наступний етап, так званий період посленаркозний депресії. Посленаркозний депресія триваліша при анестезії з використанням фторотана, поєднаного застосування седуксену і сомбревина, варіантів атаралгезії, мононаркоза кетаміном і менш тривала при аналгезії закису азоту, пентраном, внутрішньовенних наркозах пропанідідом, альтезіном. Чим Коротше наркоз і стоматологічне втручання, тим коротший період посленаркозний депресії.
Для посленаркозний депресії характерно поступове відновлення всіх показників гомеостазу, і в першу чергу психофізіологічних функцій. Під впливом загальних анестетиків спостерігаються зміни розумової діяльності, інтеграційних процесів мислення, пам`яті, уваги, погіршення пам`яті та дискоординація рухових реакцій, зорово моторної реакції і т. П. Вивчення відновлення зазначених показників у дорослих дозволяє відносно точно розрахувати час закінчення посленаркозний депресії і дати рекомендації про поведінці пацієнта поза медичною установою.
Так, наприклад, Г. І. Ермілін (1972) зазначає, що після 30-хвилинного інгаляційного наркозу сумішшю фторотана, закису азоту і кисню ясне свідомість відновлюється через 6-10 хв після відключення подачі фторотан і закису азоту-функціональні показники уваги, пам`яті і розумової працездатності - через 30 хв після пробужденія- час психомоторних реакцій - не раніше, ніж через 60 хв від початку пробудження. Останній показник в цілому і визначає термін перебування пацієнта після наркозу в стоматологічній поліклініці.
В.Н. Александров (1973) вказує, що після масочного наркозу сумішшю фторотана, закису азоту і кисню тривалістю 20-25 хв пацієнт повинен перебувати в поліклініці не менше 60 хв. При наркозі тієї ж сумішшю у дітей Е. В. Басманова (1969) рекомендує спостереження в поліклініці після пробудження протягом 30-60 хв.
Відновлення часу психомоторних реакцій, пам`яті і загальної психічної працездатності у пацієнтів після моноанестезии сомбревином відбувається через 20-30 хв після пробудження, при використанні збалансованої анестезії седуксеном і сомбревином - протягом 30-60 хв. Однак в останньому випадку, як зазначає В. Н. Александров (1973), довгострокова (відстрочена) пам`ять відновлюється тільки через 90-120 хв.
Більш короткий час (40-50 хв) потрібна для посленаркозний спостереження в тому випадку, якщо застосовується нетривала анестезія кетаміном в поєднанні з сомбревином. Найбільш тривалою є посленаркозний депресія при внутрішньовенному наркозі кетаміном (до декількох годин).
У клінічній практиці найбільш часто питання про можливість відходу дитини з поліклініки вирішується на підставі оцінки його стану (клінічного огляду), адекватності поведінки, включаючи правильну реакцію на ситуаційні зміни навколишнього оточення, стійкості ходи при пересуванні з відкритими і закритими очима.
Е. А. Дамір (1982) вказує, що виписка хворого додому з поліклініки є найбільш відповідальним етапом в роботі анестезіолога, який повинен прийняти персональне рішення з цього питання або, в іншому випадку, госпіталізувати хворого при будь-яких ускладненнях операційного та післяопераційного періоду.
Необхідно інформувати дорослих, які супроводжують дитину, про симптоми, при розвитку яких слід звернутися за медичною допомогою. Годувати дитину при відсутності нудоти і блювоти можна через 1,5 години після пробудження. Спочатку дають воду, потім напіврідку їжу і на наступний день - звичайний стіл.








Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!