Ведення дитини в посленаркозном періоді - знеболювання при лікуванні і видаленні зубів у дітей

ВЕДЕННЯ ДИТИНИ В посленаркозний ПЕРІОДІ
Після закінчення стоматологічного втручання ще на «виході» з наркозу витягується тампонується матеріал, проводиться ретельний туалет порожнини рота. При появі перших ознак свідомості у дитини можна зняти маску або прибрати назофарингеального трубку, катетер. Міжзубних розпірку краще не видаляти до пробудження. До повного пробудження дитина знаходиться в стоматологічному кріслі в напівгоризонтального положення або в положенні сидячи.
При появі (накапливании) в порожнині рота слизу і крові необхідно їх видалення за допомогою відсмоктування, а при можливості вже самостійних дій з боку дитини слід змушувати його спльовувати. Ми підкреслюємо ці моменти в зв`язку з тим, що саме при пробудженні подразнюючу вплив будь-яких сторонніх предметів, в тому числі і слизу, може провокувати блювоту і інші ускладнення.
У посленаркозний кімнаті дитини слід покласти на кушетку в положенні на боці, укрити ковдрою.
Період пробудження є одним з відповідальних моментів анестезії, оскільки в цей період можуть спостерігатися найбільш часто такі ускладнення, як блювота з наступною аспірацією, ларинго- і бронхиолоспазм і т. П.
Після закінчення періоду пробудження настає наступний етап, так званий період посленаркозний депресії. Посленаркозний депресія триваліша при анестезії з використанням фторотана, поєднаного застосування седуксену і сомбревина, варіантів атаралгезії, мононаркоза кетаміном і менш тривала при аналгезії закису азоту, пентраном, внутрішньовенних наркозах пропанідідом, альтезіном. Чим Коротше наркоз і стоматологічне втручання, тим коротший період посленаркозний депресії.
Для посленаркозний депресії характерно поступове відновлення всіх показників гомеостазу, і в першу чергу психофізіологічних функцій. Під впливом загальних анестетиків спостерігаються зміни розумової діяльності, інтеграційних процесів мислення, пам`яті, уваги, погіршення пам`яті та дискоординація рухових реакцій, зорово моторної реакції і т. П. Вивчення відновлення зазначених показників у дорослих дозволяє відносно точно розрахувати час закінчення посленаркозний депресії і дати рекомендації про поведінці пацієнта поза медичною установою.
Так, наприклад, Г. І. Ермілін (1972) зазначає, що після 30-хвилинного інгаляційного наркозу сумішшю фторотана, закису азоту і кисню ясне свідомість відновлюється через 6-10 хв після відключення подачі фторотан і закису азоту-функціональні показники уваги, пам`яті і розумової працездатності - через 30 хв після пробужденія- час психомоторних реакцій - не раніше, ніж через 60 хв від початку пробудження. Останній показник в цілому і визначає термін перебування пацієнта після наркозу в стоматологічній поліклініці.
В.Н. Александров (1973) вказує, що після масочного наркозу сумішшю фторотана, закису азоту і кисню тривалістю 20-25 хв пацієнт повинен перебувати в поліклініці не менше 60 хв. При наркозі тієї ж сумішшю у дітей Е. В. Басманова (1969) рекомендує спостереження в поліклініці після пробудження протягом 30-60 хв.
Відновлення часу психомоторних реакцій, пам`яті і загальної психічної працездатності у пацієнтів після моноанестезии сомбревином відбувається через 20-30 хв після пробудження, при використанні збалансованої анестезії седуксеном і сомбревином - протягом 30-60 хв. Однак в останньому випадку, як зазначає В. Н. Александров (1973), довгострокова (відстрочена) пам`ять відновлюється тільки через 90-120 хв.
Більш короткий час (40-50 хв) потрібна для посленаркозний спостереження в тому випадку, якщо застосовується нетривала анестезія кетаміном в поєднанні з сомбревином. Найбільш тривалою є посленаркозний депресія при внутрішньовенному наркозі кетаміном (до декількох годин).
У клінічній практиці найбільш часто питання про можливість відходу дитини з поліклініки вирішується на підставі оцінки його стану (клінічного огляду), адекватності поведінки, включаючи правильну реакцію на ситуаційні зміни навколишнього оточення, стійкості ходи при пересуванні з відкритими і закритими очима.
Е. А. Дамір (1982) вказує, що виписка хворого додому з поліклініки є найбільш відповідальним етапом в роботі анестезіолога, який повинен прийняти персональне рішення з цього питання або, в іншому випадку, госпіталізувати хворого при будь-яких ускладненнях операційного та післяопераційного періоду.
Необхідно інформувати дорослих, які супроводжують дитину, про симптоми, при розвитку яких слід звернутися за медичною допомогою. Годувати дитину при відсутності нудоти і блювоти можна через 1,5 години після пробудження. Спочатку дають воду, потім напіврідку їжу і на наступний день - звичайний стіл.