Ти тут

Труднощі діагностики захворювань серцево-судинної системи

Зміст
Труднощі діагностики захворювань серцево-судинної системи
Системні артеріальні гіпертензії
Методика і тактика обстеження хворих з артеріальною гіпертензією
Артеріальні гіпертензії при захворюваннях паренхіми нирок
реноваскулярні гіпертензії
Артеріальні гіпертензії, пов`язані з порушенням відтоку сечі
Артеріальні гіпертензії ендокринного генезу
гемодинамічні гіпертензії
Артеріальні гіпертензії, пов`язані з ураженням нервової системи
Ішемічна хвороба серця
стенокардія напруги
стенокардія спокою
нестабільна стенокардія
Деякі помилки діагностики інфаркту міокарда
Помилки при діагностиці атипових болів в лівій половині грудної клітини
Про роль коронарографії в діагностиці ішемічної хвороби серця
Роль дистанційних центрів у вдосконаленні діагностики ІХС
міокардити
перикардити
гострі перикардити
хронічні перикардити
Особливості перикардитов в залежності від їх етіології
кардіоміопатії
гіпертрофічні кардіоміопатії
Обструктивні гипертрофические кардіоміопатії
Необструктивний гипертрофические кардіоміопатії
дилатаційних кардіоміопатії
рестриктивні кардіоміопатії
інфекційні ендокардити
Скорочення і література

Алмазов В.А., Чірейкін Л. В. Труднощі і помилки діагностики захворювань серцево-судинної системи. Медицина, 1985.



У монографії на сучасному рівні на підставі особистого клінічного досвіду викладено матеріал, що стосується диференціальної діагностики ряду захворювань серцево-судинної системи. Особливу увагу звернуто на ранню діагностику гіпертонічної хвороби та симптоматичних артеріальних гіпертензій, різних форм ішемічної хвороби серця, міокардитів, перикардитів, кардіоміопатій і інфекційних ендокардитів на догоспітальному етапі, в загальнотерапевтичних і спеціалізованих відділеннях. Представлений аналіз основних причин діагностичних помилок і дані схеми розпізнавання зазначених захворювань з використанням клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження. Монографія розрахована на терапевтів, кардіологів.

Відео: Артеріальна гіпотензія (гіпотонія), що робити?



ПЕРЕДМОВА
Своєчасність постановки діагнозу нерідко є основним чинником, що визначає прогноз хворого. В останні роки в кардіології значно збільшилася точність діагностики завдяки широкому застосуванню як інструментальних, так і лабораторних методів досліджень. Проте і в наші дні відсоток діагностичних помилок в кардіології досить високий, особливо у хворих з початковими стадіями захворювань. Значною мірою це обумовлено зміною клінічної картини деяких патологічних процесів в останні роки (інфекційний ендокардит), рідкістю зустрічальності деяких з них (перикардити, кардіоміопатії), відсутністю яскравих клінічних та лабораторних змін (неревматичних міокардиту). Нерідко основою помилок діагностики є прагнення деяких лікарів виходити при постановці діагнозу переважно з результатів лабораторного та інструментального обстеження хворого. Переоцінка даних спеціальних досліджень, особливо електрокардіографічного, - одна з основних причин діагностичних помилок при ішемічній хворобі серця.
Не менше значення серед причин діагностичних помилок має «стандартне» мислення лікаря, що приводить до того, що констатація одного з основних синдромів (АГ) трактується як прояв найбільш часто зустрічається патологічного процесу (ГБ).
У даній монографії основну увагу приділено аналізу та причин діагностичних помилок, найбільш часто допускаються у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи. Автори монографії на підставі аналізу власних спостережень і даних літератури виділяють головні диференційно-діагностичні ознаки.


Попередня сторінка - Наступна сторінка "

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!