Гострий живіт і шлунково-кишкові кровотечі

Відео: Кровотеча струмінь

БІБЛІОТЕКА ПРАКТИЧНОГО ЛІКАРЯ
Гострий живіт і шлунково-кишкові кровотечі в практиці терапевта і хірурга
Ф. І. КОМАРОВ, В. А. ЛІСОВСЬКИЙ, О Р БОРИСОВ

  У монографії представлені власні і літературні дані про частоту, структуру і причини діагностичних помилок при гострому животі і шлунково-кишкових кровотечах.
Перша глава присвячена викладу питань клініки, діагностики та тактики лікаря при клінічній картині істинного «гострого живота». У другому розділі містяться дані по диференціальної діагностики терапевтичних, неврологічних і інфекційних захворювань, що симулюють клінічну картину «гострого живота». Третій розділ містить відомості про клініку та диференціальної діагностики атипично протікають гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини і, на закінчення, в розділі четвертої обговорюються питання диференціальної діагностики кровотеч з шлунково-кишкового тракту як виразкового, так і невиразкового характеру
Наводяться диференційно-діагностичні таблиці та міркування щодо обсягу лабораторно-інструментальних методів дослідження і лікарської тактики на різних етапах медичної евакуації.

Відео: Захворювання шлунково-кишкового тракту. Лікування в центрі реабілітації УДП РФ

Однією з найбільш складних і відповідальних проблем клінічної медицини є диференціальна діагностика так званих прикордонних захворювань органів черевної порожнини, зокрема захворювань, що супроводжуються симптоми-комплексом «гострого живота».
Термін «гострий живіт» є збірним поняттям, що характеризує гострий черевної синдром, який виникає внаслідок найрізноманітніших причин. Особливо складно проводити диференційну діагностику між терапевтичними захворюваннями, що симулюють «гострий живіт», і гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини. Певні діагностичні труднощі також виникають і при розпізнаванні причин шлунково-кишкових кровотеч. Правильна діагностика в цих випадках зумовлює вибір методу лікування хірургічного або консервативного. Навпаки, невиправдане оперативне втручання, наприклад при нерозпізнані інфаркті міокарда або пневмонії, так само, як тривала вичікувальна тактика при гострих хірургічних захворюваннях органів черевної порожнини, можуть з`явитися причинами загибелі хворих.

Клінічний досвід і відповідні літературні дані свідчать про те, що діагностичні помилки подібного роду зустрічаються досить часто не тільки в практиці поліклінічних лікарів, а й в умовах стаціонарних лікувальних установ. Так, наприклад, за даними Н. Н. Самаріна (1952), лікарі позалікарняної мережі помилково ставлять діагноз «гострого живота» в 15% випадків. Л. І. Гарвин (1960) вказує, що число діагностичних помилок при гострому апендициті досягає 25-35%. Згідно з даними Б. С. Розанова (1950), серед +1134 хворих з профузними шлунково-кишковими кровотечами у 828 кровотеча виникло на грунті деструктивних змін слизової шлунка і у 306 хворих були встановлені кровотечі невиразкового характеру.

Відео: Гострий апендицит

Складність диференціальної діагностики терапевтичних захворювань, симулюють клінічну картину «гострого живота» і гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини, полягає в тому, що можливо атиповий перебіг захворювань, а також є схожість деяких симптомів терапевтичних та хірургічних захворювань. Відомо, що гострий апендицит і гострий холецистит у людей похилого віку характеризуються стертим клінічним перебігом, недостатньо вираженими місцевими і загальними симптомами захворювання, причому на перший план нерідко виступають симптоми захворювань, властивих цьому віку (атеросклероз, стенокардія, гіпертонічна хвороба та ін.). З іншого боку, такі класичні симптоми «гострого живота», як болі, напруга черевної стінки, подразнення очеревини, можуть виникати при пневмонії, діафрагмальном плеврит, інфаркті міокарда та інших захворюваннях.
Н. Н. Петров вказує на наступні основні причини діагностичних помилок: а) помилки від недосконалості знань (19%) - б) помилки від недотримання правил клінічного дослідження (50%) і в) помилки, які залежать від важкого стану хворих (30%) .
Однією з причин діагностичних помилок є недостатня поінформованість терапевтів з клінікою гострих хірургічних захворювань, а хірургів - з атиповим перебігом нервових, внутрішніх і інфекційних захворювань, що симулюють клінічну картину «гострого живота» або виявляються шлунково-кишковими кровотечами.
Можна повністю погодитися з думкою М. М. Віккері (1936) про те, що необхідна однакова компетентність терапевтів і хірургів в питанні діагностики і лікування так званих прикордонних захворювань, умовно об`єднаних в синдром «гострого живота».
Питання диференційної діагностики терапевтичних захворювань, симулюють клінічну картину «гострого живота» і шлунково-кишкових кровотеч невиразкового характеру, недостатньо висвітлені в медичній літературі. Окремі спостереження діагностичних помилок опубліковані у вигляді статей в періодичній літературі або в збірниках робіт, присвячених помилок клінічної діагностики. У роботах М. М. Віккері (1939), Г. Мондора (1939, 1940), Н. Н. Самаріна (1952), Н. Н. Прокоф`єва (1950), Н. І. Гуревича (1951), В. А . Баташева (1957), Н. І. Краківського і Ю. Я. Гріцман (1959), Н. І. Блінова і Г. А. Гомзякова (1962), Д. Ф. Скрипниченко (1966), А. П. Подоненко -Богдановой (1968), Thorek (1943) та інших диференціальна діагностика гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини обговорюється переважно з хірургічних позицій, питань же диференціальної діагностики терапевтичних захворювань, симулюють «гострий живіт» або що є причиною шлунково-кишкових кровотеч невиразкового характеру, відведено порівняно мало місця, а багато хто з захворювань зовсім не згадуються.
Ця книга призначається для лікарів швидкої і невідкладної допомоги, а також для терапевтів і хірургів поліклінічних і лікарняних установ.
Матеріалом для монографії з`явилися історії хвороби двох великих клінічних лікарень Ленінграда, а також багаторічний досвід роботи авторів в терапевтичних та хірургічних клініках, розташованих на базах цих лікарняних установ.
Автори вважали за доцільне першу главу монографії присвятити викладу питань клініки та діагностики «гострого живота» при гострих хірургічних захворюваннях органів черевної порожнини. Наступна глава монографії містить дані по диференціальної діагностики терапевтичних, неврологічних і інфекційних захворювань, що симулюють клінічну картину «гострого живота». У третьому розділі обговорюються питання диференціальної діагностики кровотеч з шлунково-кишкового тракту виразкового і невиразкового характеру.
Питання етіології і патогенезу даних захворювань висвітлюються лише остільки, оскільки вони є необхідними для з`ясування причин атипового перебігу захворювань і діагностичних труднощів. Ось чому справжня монографія ні в якій мірі не може замінити капітальних праць Н. Н. Самаріна, Н. І. Блінова, Г. А. Гомзякова, Б. С. Розанова та інших, присвячених детальному розбору різних аспектів даної проблеми.
Нарешті, в заключній главі монографії наводиться аналіз причин діагностичних помилок, а також міркування щодо диференціальної діагностики, обсягу лабораторно-інструментальних методів дослідження і лікарської тактики при захворюваннях, що протікають з синдромом «гострого живота» або з шлунково-кишковими кровотечами.
Головною метою даної монографії є підвищення якості діагностики захворювань, що проявляються картиною «гострого живота» і шлунково-кишковими кровотечами, - захворювань, від своєчасної діагностики яких в значній мірі залежить зниження летальності при них.