Програма забезпечення якості при автоматичній фотообробки плівок, рентгеногістологіческіе зіставлення при звапнінні артерій - діагностична радіологія 1979
Програма забезпечення якості при автоматичній фотообробки плівок - її вплив на роботу рентгенологічного відділення (Automatic Processing Quality Assurance Program: Impact on a Radiology Department). Аналіз рентгенограм грудної клітини, виконаних у зв`язку з програмою виявлення пневмокониоза, показав, що автоматичні машини для фотообробки плівок можуть бути важливим джерелом поганої якості зображення на рентгенограмах. Вирішити цю проблему можна шляхом застосування різних способів забезпечення якості (ОК), які виявляють і виправляють труднощі, до того як вони стають клінічно явними. Lee Goldman і James J. Vucich з Бюро радіаційної гігієни, ФДА, Роквілл штату Меріленд, Scott Beech і W. Linell Murphy з госпіталю в Балтіморі [Radiology, 125, 591-595, December, 1977] запропонували метод для оцінки варіабельності процесу фотообробки і визначення кількісних даних, який увійшов в програму ОК, апробовану в рентгенологічному відділенні. Через 6 тижнів початку роботи за програмою ОК методика відбору рентгенограм для присмак була переглянута і рентгенолаборант по «контролю за якістю» став єдиною особою, що визначав якість знімка. В результаті збільшилася кількість рентгенограм, що підлягають перезйомці. Контроль за основною машиною для фотообробки плівок було розпочато приблизно через 6 місяців після початку збору плівок, які підлягають переробці.
Серед плівок, які підлягають переробці, 30% були відібрані у зв`язку з неправильною загальної щільністю, яку відносили за рахунок мінливості параметрів процесу фотообробки. Не було зауважень з приводу автоматизованої фотообробки в машині повторно виконаних рентгенограм. Після введення за програмою ОК автоматизованої фотообробки рентгенограм значно зменшилася загальна кількість повторних знімків, покращилася якість зображення і зменшилася променеве навантаження на хворих. Було підраховано, що застосування програми ОК дало економію в 3,5 долара на кожен знімок.
Це дослідження показало, що є виражена залежність між рівнем роботи машини для фотообробки плівок і розподілом «занадто темних» і «занадто світлих» знімків, які підлягають переробці. Число повторних знімків внаслідок неправильної щільності почорніння плівок збільшувалася у міру того, як параметри режиму роботи машини все далі відхилялися від оптимального рівня. Програма ОК автоматизованої фотообробки плівок може значно зменшити число знімків, які підлягають переробці, і вигідна як з економічної точки зору, так і в плані зниження променевого навантаження на досліджуваних.
Рентгеногістологіческіе зіставлення при звапнінні артерій
(Correlation of Radiographic and Histologic Findings in Arterial Calcification). У хворих, яким проводиться діасітета [Invest. Radiol., 13, 110-114, Mar. - Apr., 1978] визначати, чи є у них звапніння внутрішнього або середнього шару стінки артерій. Donald P. Orr, Richard L. Муегоwitz, David J. Herbert і Peter Friday з Пітсбурзькому університету [Invest. Radiol., 13, 110-114, Mar. - Apr., 1978] визначили, чи можна надійно відрізнити звапніння внутрішнього шару стінки артерій від звапнінь середнього її шару по рентгенологічним критеріям, використовуваним в даний час, і особливо в тих випадках, коли звапніння розташовані в обох шарах. Були досліджені артерії, взяті в 28 випадках під час патологоанатомічного розтину і з ампутованих нижніх кінцівок у хворих із захворюваннями периферичних кровоносних судин. Розсічені артерії були піддані рентгенографії на установці «Факсітрон» при використанні низьковольтного випромінювання. Поперечні перерізи препаратів були гістологічно досліджені з орієнтацією на рентгенограми.
Всього проаналізовано результати дослідження 39 артерій від 11 хворих.
Рентгенологічні дані збіглися з результатами гістологічного дослідження при розташуванні звапнінь тільки у внутрішній оболонці стінки артерії. У 1 з 11 випадків розташування звапнінь в середній оболонці стінки артерії інтерпретація рентгенологічної картини була неправильною і розцінена, як звапніння внутрішньої оболонки.
У 2 з 8 спостережень змішаного звапніння внутрішньої і середньої оболонок стінки артерії були також неправильно визначені. В одному з них поширені звапніння середньої оболонки маскували звапніння у внутрішній оболонці. В іншому спостереженні була зворотна ситуація. Загальна кількість розбіжностей склало 3 на 39 (8%) спостережень. У 4 контрольних спостереженнях на рентгенограмах не було виявлено звапнінь і вони не визначалися гістологічно.
За прийнятим рентгенологічним критеріям можна з великою точністю визначити місце звапніння в стінці артерії. Ця методика повинна стати простим неінвазивним способом визначення звапніння інтими у хворих, яким проводиться гемодіаліз, і при інших захворюваннях. Виявлення тільки звапніння внутрішньої оболонки артерії ще необов`язково вказує на фізіологічно значуще звуження її просвіту, також як відсутність звапнінь ще не є доказом того, що просвіт артерії не звужений фіброзними пластинками.
