Біопсія під контролем комп`ютерної томографії, планування променевого лікування - діагностична радіологія тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять

Біопсія під контролем комп`ютерної томографії (CT-Guided Biopsy)

Черезшкірна біопсія, виконана під контролем просвічування або ультразвукового дослідження, має як переваги, так і недоліки. John R. Haaka, Norbert Е. Reich, Thomas R. Havrilla, Ralph J. Alfidi і Thomas F. Meaney з клініки Клівленда [Cleve. Clin. Q., 44, 27-33, Spring, 1977] обговорюють якість зображення, одержуваного при КТ, визначають можливість його використання для проведення чрескожних процедур і показання до біопсії під контролем КТ. При КТ отримують зображення хорошої якості. Інструменти для біопсії можуть бути введені з великою точністю з певне патологічне утворення. На рис. 3, А показаний приклад використання цього методу). При використанні двуігловой методики (рис. 3, Б і В) застосовується зовнішня канюля, через яку до ураженої ділянки направляють аспирационную голку. Зазвичай при одноігловой методикою пункційної біопсії використовують голки більшого діаметра, наприклад, № 18 для спинномозкової пункції або голку Менгіні № 14. З двох зазначених методик найбільш точна і безпечна двуігловая методика. Дослідження за вказаними методиками при пункційної біопсії не викликали будь-яких ускладнень.
КТ легенів дає можливість виявити зміни плеври і патологічні утворення в області реберно-хребетних заглиблень. КТ показана при необхідності отримати за допомогою біопсії пункції тканину з ізольованої ділянки ураженої печінки. При дифузному ураженні печінки показана сліпа чрескожная пункція до біопсії під контролем КТ. При механічній жовтяниці пункція жовчовивідних шляхів під контролем КТ проводиться з метою діагностичної холангиографии і одночасно терапевтичного дренування для зменшення жовтяниці. Однак, з огляду на ефективність пункційної біопсії жовчовивідних шляхів тонкою голкою під контролем рентгенівського просвічування, не обов`язково проводити це дослідження під контролем КТ. Методика двуігловой пункції повинна використовуватися для аспірації вмісту при патологічних змінах в підшлунковій залозі. Пункційна біопсія проводиться також при об`ємних утвореннях в нирках, що мають кілька підвищену щільність, яка не характерна для злоякісного новоутворення. Жирова клітковина, розташована в заочеревинному просторі, легко виявляється при КТ. Внутрішньочеревні абсцеси можуть бути легко виявлені і піддані пункції під контролем КТ.
Створюється враження, що біопсія під контролем КТ є перспективний метод, однак необхідні подальші дослідження, щоб визначити ті клінічні ситуації, при яких ця методика краща, і встановити її дійсну роль.

Використання комп`ютерного томографа для всього тіла при плануванні променевого лікування

 (Use of Body Scanner in Radiotherapy Treatment Planning). John E. Munzenrider, Miljenko Pilepich, Juan B. Rene-Ferrero, Ivanka Tchakarova і Barbara L. Carter з Тафті-Нью англійської медичного центру [Cancer, 40, 170-179, July, 1977] виконали комп`ютерні томограми (КТ) 98 хворим до, під час і після променевого лікування. Для первинного діагнозу було зроблено 20 КТ 56 КТ були використані для планування променевого лікування і 19 - проаналізовані при спостереженні за хворими після закінчення курсу опромінення. Троє хворих були досліджені для визначення можливостей методу.

Мал. 4. Медіальне і латеральне тангенціальні поля позначені на хворий з місцево поширеним раком молочної залози. Визначається пухлина в молочній залозі і виражене потовщення шкіри над нею [з дозволу Munzenrider J. Е. et al, Cancer, 40, 170-179, July, 1977].

У 22 хворих протяжність пухлини можна було встановити при фізикальному дослідженні. У 16 хворих під час операції були поміщені кліпси для того, щоб обмежити обсяг пухлини. КТ були отримані за допомогою сканера з матрицею 256X256 елементів. До дослідження хворих, яким КТ проводилася для планування променевого лікування, на шкіру накладали пасту з барію. Ця методика показана на рис. 4.
У 11 з 22 хворих при КТ показана активність пухлини або її прогресування після закінчення курсу лікування. Відсутність активності або прогресування пухлини відзначено у 6 хворих. У 4 хворих додаткове лікування було скасовано. Протяжність пухлини була чітко обмежена за даними КТ в 63% з 79 сканограмм, виконаних для планування опромінення. Передбачувані, але не вирішальні дані були отримані
в 33% випадків. Результати КТ були визнані істотними більш ніж в половині спостережень і корисними в 1 3. Поширення пухлини, що не виявлене іншими методами дослідження, було встановлено при КТ у 32 хворих. Дані КТ сприяли зменшенню обсягу опромінюються нормальних тканин в 1 4 спостережень і збільшення його в 20% випадків.
Використання КТ для планування опромінення сприяє розрахунку більш точної програми з урахуванням впливу неоднорідностей на дозное розподіл. Необхідно вивчити можливість використання даних КТ для розрахунку доз при коротко дистанційної променевої терапії. Для того щоб стандартизувати маркування на шкірі полів опромінення у хворих, досліджуваних на КТ, слід розробити певну методику, можна використовувати нескладна і недорогий пристрій, щоб за даними КТ копіювати контур перетину тіла хворого і вводити дані в комп`ютер для планування променевого лікування.
Мал. 5. Зображення відкритого серця собаки, отримане за допомогою комп`ютерної томографії, для того щоб оглянути внутрішні структури в порожнині шлуночка [з дозволу Herman G. Т., Liu Н. К.-J. Comput. Assist. Tomogr., I, 155-160, January, 1977].

Подальше вдосконалення цієї проблеми міститься в статті S. David Rockoff «The Evolving Role of Computerized Tomography in Radiation Oncology» (Cancer, 39, 694, 1 077) .- W. M. W.

Подання тривимірної інформації при комп`ютерної томографії

(Display of Three-Dimensional Information in Computed Tomography). Отримання інформації при комп`ютерної томографії (КТ), за допомогою якої відновлюється зображення поперечного перерізу тіла людини, здійснюється за допомогою чисел, кожне з яких відображає середню величину ряду параметрів в одному з елементів обсягу - вокселов, що представляють коефіцієнт лінійного ослаблення рентгенівського випромінювання. Спостерігаються такі ситуації, при яких ряд прилеглих один до одного поперечних перерізів далеко не оптимальний. Gabor Т. Herman і Н. К. Liu з університету штату Нью-Йорк, Буффало [J. Comput. Assist. Tomogr., 1, 155-160, January, 1977], описують два методи передачі інформації про повну тривимірної морфологічної структурі області тіла, через яку проведено поперечним перерізом.
Можна отримати ізольоване зображення у вигляді тривимірної перспективи певного органу або пухлини, який може бути повернений, для того щоб візуалізувати всі поверхні. Комп`ютерна техніка виявляє поверхню органу і потім відображає її на екрані. При цьому видно весь тривимірний ряд вокселов. Алгоритм виділення кордонів генерує частину вокселов поверхонь, що утворюють кордону органу. Шляхом комбінування затемнення і видалення прихованих поверхонь досягається ілюзія тривимірності зображення (рис. 5). При відповідних маніпуляціях з тривимірною інформацією можна отримати двомірне зображення, довільно обраного в об`єкті поперечного перерізу. Таке уявлення об`єкта може сприяти діагностиці, так як на одному зображенні показано взаєморозташування органів. Ці два методи обробки інформації та представлення зображень були здійснені в ряді комп`ютерних томографів. Для отримання зображення в довільній поперечній площині необхідно зберігати тільки два поперечних перетину в оперативній пам`яті. Представляється можливим отримати і представити трехмерно орган, що цікавить нас, обчислити і відобразити перетину в довільно обраних площинах, проведених через тривимірний об`єкт.