Кіноангіографіческій діагноз залучення сосочкового м`яза в ревматичний мітральний стеноз - діагностична радіологія тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять
Кіноангіографіческій діагноз залучення сосочкового м`яза в ревматичний мітральний стеноз (Cineangiographic Diagnosis of Papillary Muscle Involvement in Rheumatic Mitral Stenosis). Alfred Szamosi зі Стокгольма [Acta radiol. (Diagn.), Stockh., 18, 561-569, 1977, September, 1977] аналізує рентгенологічні ознаки залучення сосочкового м`яза у 46 хворих, яким проводилася Кардіоангіографія і надалі оперовані з приводу ревматичного ураження мітрального клапана. Трьом іншим хворим ангіографію проводили в іншій установі. Були проаналізовані кіноангіограмми 25 хворих без ознак ураження мітрального клапана- 21 хворий мав ішемічну хворобу міокарда, 4 страждали тільки стенозом клапанів аорти. У жодного з контрольної групи хворих не було збільшення розмірів серця або обсягу лівого шлуночка до кінця діастоли. Кіноангіографію виробляли після введення в порожнину лівого шлуночка, а у 3 хворих - в основний стовбур легеневої артерії 50-60 мл 60% розчину урографіну. У хворих контрольної групи виявлявся контрастувати проміжок між краєм закритого мітрального клапана і верхівкою сосочкових м`язів (рис. 20). Істинне зрощення верхівок однієї або декількох сосочкових м`язів з тканиною клапана виявлено в правому косому положенні у 24 хворих (рис. 21). Цей симптом підтвердився під час операції у всіх хворих, крім одного з ознаками часткового або повного зрощення сосочкових м`язів з тканиною стулок клапана або значно вираженим укороченням хорди. 
Мал. 20 (зліва). Рентгенокінематоангіограмма лівого шлуночка. Середина систоли. Не виявлено клінічних, фізіологічних або рентгенологічних ознак захворювання мітрального клапана (хворий з ураженням вінцевих артерій, зміщення стінки лівого шлуночка нормальні). Проміжки між головками сосочкових м`язів і краями закритого мітрального клапана заповнені контрастною речовиною.
Мал. 21 (праворуч). Рентгенокінематоангіограмма. Середина діастоли. Чітко визначається струм контрастувало крові між куполообразним стенозованих атріовентрикулярним отвором і сосочковими м`язами [з дозволу Szamosi A.- Acta Radiol. (Diagn.) Stockh-, 18, 561-569, September, 19771.
У 5 хворих був відзначений проміжок при наявності значного потовщення стулок і їх повного зрощення з сосочковими м`язами. У 3 з цих хворих до операції було помилково визначено відсутність зрощення. Нормальні співвідношення між сосочковими м`язами і стулками мітрального клапана, виявлені при ангіографії, були підтверджені під час операції у 18 хворих. Великі освіти неправильної форми, вовлекавшие принаймні одну папілярну м`яз, було видно у 5 хворих і представляли повне зрощення м`язи і стулок, а також зливання заднього виступу і сосочковой м`язи в області коміссури зі стінкою лівого шлуночка. Чітко окреслений дефект контрастування між верхівками заднемедіальном папілярних м`язів і стулками клапана був звичайним симптомом в групі хворих мітральнимстенозом і могло представляти потовщення хорд.
Ревматичний процес може вражати сухожильні хорди, викликаючи їх потовщення, укорочення і зрощення. У далеко зайшла стадії сосочкові м`язи можуть зрости зі стулками клапана або прирости до стінки шлуночка. Ці зміни в деяких випадках перешкоджають кровотоку з лівого передсердя в шлуночок і ускладнюють операцію. Доопераційне розпізнавання ураження папілярних м`язів має велике практичне значення.
Автором зроблено важливе повідомлення. Спостереження, що стосуються папілярних м`язів і сухожильних хорд, становлять великий інтерес для хірургів, але вони часто не включаються в опис результатів кінокардіографіі.
-
