Періартеріальная симпатектомія - гострі порушення мезентериального кровообігу

Операція має на меті зняти артеріальний спазм. Принцип операції заснований на перетині нервових волокон, що йдуть по поверхні судини. Періартеріальная симпатектомія верхньої брижової артерії усуває в основному дію симпатичноїіннервації. Настає превалювання вагальних відцентрових волокон (Т. Стоянов, 1961). Деякі автори рекомендують проводити епідуральну анестезію або резекцію чревного ганглія (Jackson, Lukins, 1965- Berger et al., 1965 Williams, Anastesia, 1967).
Періартеріальная симпатектомія призводить до посилення перистальтики, тому цю операцію Т. Стоянов пропонує застосовувати при паралітичної (лікувальна дія) і механічною (лікувальний і профілактичний) непрохідності, а також після операцій, які можуть ускладнитися парезом кишечника (профілактичну дію).
Hivet, Bognel (1964) виробляли періартеріального симпатектомію при неповному тромбозі верхньої брижової артерії. Операція показана при венозній тромбозі, так як при ньому завжди спостерігається артеріальна ангіоспазм (Friedenberg et al., 1965).
При неокклюзіонном порушення мезентериального кровообігу періартеріальная симпатектомія як основний вид судинного оперативного втручання застосовувалася Fogarty з співавт. (1966).
Нами ця операція виконана у 3 хворих з неокклюзіонним порушенням мезентериального кровотоку і у 11 з емболією і тромбозом верхньої брижової артерія в якості додаткової міри.
Необхідно підкреслити, що оголення судини само по собі вже є своєрідною симпатектомію, так як при цьому порушуються нервові зв`язки. Таку ж дію, але з більш коротким ефектом досягається введенням новокаїну в корінь брижі або під адвентіцію судини.
Адвентіцію видаляють протягом 3-4 см або в області гирла, або дистальніше його на 2-3 см. При виконанні операції в якості основного втручання періартеріального симпатектомію зручно проводити з заднього доступу до верхньої брижової артерії. Артерію визначають по її пульсації і оголюють па протягом 4 5 см. Адвентіціей розсікають вздовж артерії, потім отслаивают дисектор, після чого видаляють за допомогою судинних ножиць (рис. 68).
Мал. 68. періартеріального симпатектомія.

Тромбектомія з ворітної і верхньої брижової вен

У 1963 р Fontaine повідомив про 3 хворих, яким він справив тромбектомію з верхньої брижової вени з успішним результатом і збереженням цілості кишечника. Про вдалою тромбектоміі з верхньої брижової вени повідомили також Mergenthaler і з- авт. (1968), Inahara (1971).
Про необхідність тромбектоміі з ворітної і верхньої брижової вен при гострих тромбозах пишуть багато авторів (Т. В. Нарцисів та ін., 1970 М. І. Литкін і ін., 1974 Inahara, 1971).
Тромбектомія показана при тромбозі ворітної вени з переходом на стовбур верхньої брижової (спадний шлях тромбування) або при оклюзії стовбура верхньої брижової вени при висхідному тромбозі. При оклюзії венозний русло тромбируются на значному протязі, операція спрямована головним чином на запобігання тромбозу ворітної вени.
Стовбур верхньої брижової вени оголюють нижче брижі поперечної ободової кишки на протязі 5-6 см, роблять поперечну венотомію і видаляють тромботичнімаси за допомогою венозного зонда Фогарті. У момент тракцій зонда для контролю оператор охоплює комірну вену великим і вказівним пальцями лівої руки.
При різкому набряку брижі, коли утруднено оголення стовбура верхньої брижової вени, тромбектомію можна виконати через велику интестинальную гілка після резекціі-, кишки. Подібним чином була проведена тромбектомія з ворітної і верхньої брижової вен з успішним результатом у 2 хворих М. І. Литкіна і співавт. (1974).