Етіологія вад - пороки серця
Етіологія ПОРОКІВ. ЕНДОКАРДИТ
Придбані пороки серця найчастіше є наслідком перенесеного ендокардиту.
Таблиця 2
Статистика набутих вад серця у відсотках
Порок серця | І. Н. Рибкін (1Е55) Відео: Школа здоров`я 07/12/2013 Лікування вад серця | Б. А. Зимницкий | С. С. Черногубов - (1950) | (1922) | Б. П. | В. Йонаш (I960) | Romberg | Hens- chem | Brugsch | |||
випадки | ||||||||||
клінічні (300) | секційні | секційні (729) | клінічні (259) | секційні (750) | секційні (1200) | клінічні (3000) | клінічні (393) | не вказано | клінічні (1164) | |
мітральний | 70.6 | 33,3 | 25,9 | 73,3 | 25,0 | 45,0 | 55,0 | 59,0 | 49,0 | 53,0 |
аортальний | 8,6 | 10,0 | 3,3 | 8,8 * | 8,5 | 13,1 | 17,0 | 9,0 | 6,0 Відео: Діагноз порок серця. Лікування в Аджибадем | 27,0 |
трикуспідального | _ | _ | 0,2 | _ | 0,5 | _ | 15,0 ** | 5,0 9,0 | ||
Аортальному-мітральний | 13,3 | 32,4 | 37,7 | 17,9 | 35,4 | 27,2 | 27,0 | 29.0 | 30,0 | |
Мітральний з трікуспідаль- ним | 4,3 | 6,3 | 8.4 | 8,6 | 4,7 | |||||
Мітральний, трікуспідаль- ний і аортальний | 1,6 | 12,0 | 24,5 | 22,5 | 7,7 | 1,0 | 3,0 | |||
Мітральний, аортальний, трікуспідаль- ний іпуль- гормональної | 1,3 | |||||||||
решта | 1,6 | 3,0 | - | - | - | 0,5 | - | - | - | 6,0 |
Недостатність клапана аорти.
У поєднанні з іншими вадами.
ендокардит (endocarditis) - Запалення ендокарда. Найчастіше вражаються клапани (вульвіт), іноді пристінковий ендокард порожнин серця, сухожильних ниток, папілярних м`язів, trabeculae carneae. У клінічному відношенні ендокардит - прояв загального захворювання організму (як, наприклад, ревматизм або сепсис), в якому ураження ендокарда домінує або грає істотну роль.
Ендокардити визначаються по тяжкості хвороби або прогнозом (доброякісний або злоякісний), течією (гострий, підгострий, хронічний, заживається), етіології (ревматичний, септичний, травматичний, токсичний і ін.), Морфології (бородавчастий, поліпозний, виразковий, фіброзний), локалізації (клапанний, пристінковий, хордальний).
Патологоанатомічна, клінічна та етіологічна характеристика двох основних типів ендокардиту (бородавчастий, ревматичний, доброякісний, виразковий, септичний, злоякісний) в головних рисах збігаються.
Деякі кардіологи (Н. Д. Стражеско, 1930 Luisada, 1930, і ін.) Дотримуються поділу ендокардиту на доброякісні та злоякісні форми. Термін «endocarditis septica» ввели А. А. Остроумов і А. П. Ланговой в 1884 році.
На XII з`їзді терапевтів СРСР (1935) була прийнята класифікація ендокардиту, запропонована Г. Ф. Лангом: гострий септичний ендокардит, підгострий септичний, ревматичний і ендокардит неясної етіології.
В даний час всі ендокардити можна розділити на наступні групи:
- Ревматичний (endocarditis rheumatica): 1) гострий первічний- 2) возвратний- 3) латентний- 4) заживається рубцевий.
- Септичний (бактеріальний-endocarditis septicaseu bacterialis): 1) острий- 2) підгострий (lenta).
- Ендокардити різної етіології: 1) сіфілітіческій- 2) туберкулезний- 3) травматичний (післяопераційний) - 4) тромбоендокардіт паріетальний (інфаркт міокарда, міокардит) - 5) клапанний абактеріальний тромботіческій- 6) атиповий веррукозний- 7) Фібропластичний паріетальний, ендоміокардіофіброз, фібробластоз паріетальний , ендокардіофіброз паріетальний.
