Пороки серця
Василенко В. X, - академік АМН СРСР, професор, зав. кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб 1-го лікувального факультету I МОЛМІ ім. І. М. Сеченова- Фельдман С. В.- професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб 2-го лікувального факультету того ж інстітута- Могилевський Е. Б.- старший науковий співробітник Інституту хірургії ім. А. В. Вишневського АМН СРСР.
Пороки серця / В. X. Василенко, С. Б. Фельдман, Е. Б. Могилевський. - Т .: Медицина, 1983.
У керівництві, побудованому за типом довідника, детально викладені відомості про всіх вадах серця. Великий досвід авторів дозволив дати гранично точну характеристику хвороби при описі симптомів і перебігу її. При аналізі захворювання і розшифровці даних електрокардіограм, електрокімограмм, фонокардіограм і інших методів дослідження наводяться особливості, які допомагають діагностувати той чи інший порок. Даються рекомендації щодо медикаментозного і хірургічного лікування хворих, дієті, режиму.
Розраховано на широке коло лікарів, буде корисно студентам медичних навчальних закладів.
Містить 106 ілюстрацій, 8 таблиць, бібліографію - 138 назв.
В даний час пороки серця (придбані і вроджені) займають одне з центральних місць в кардіології щодо зниження працездатності і інвалідизації хворих, особливо молодого віку.
Відсоток розбіжності клінічного та патологоанатомічного діагнозу залишається ще високим. Це пояснюється нетщательное обстеженням хворого, недостатнім умінням аналізувати результати інструментального дослідження і безсумнівною труднощами самої діагностики вад серця.
Труднощі діагностики вад серця ускладнюється ще й тим фактом, що значний відсоток хворих становлять особи середнього та похилого віку, коли можливе приєднання атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, дифузного і постінфарктного кардіосклерозу, легенево-серцевої недостатності, різного роду кардиопатии і т. Д. При всіх цих захворюваннях спостерігаються зміни перкуторних розмірів серця і аускультативной картини, подібної пороку серця.
Крім того, широке впровадження в практику хірургічних методів лікування хворих з вадами серця від лікаря зажадало знання не тільки клінічної діагностики виду пороку, але й ступеня вираженості його, виявлення комбінованого ураження, гіпертензії малого кола кровообігу і інші ускладнення.
До компетенції терапевта, крім топічної діагностики вад і визначення функціонального стану міокарда, відносяться визначення показання до операції, підготовка хворого до неї, участь в післяопераційному веденні хворого, оцінка результатів хірургічного лікування та вирішення питань профілактики та реабілітації.
Для успішного вирішення цих завдань лікар повинен не тільки володіти основними клінічними методами дослідження, а й вміти аналізувати дані найважливіших інструментальних методів дослідження, а також мати уявлення про новітні методи гемодинамического дослідження.
У керівництві компактно на підставі великого досвіду авторів і аналізу літератури на сучасному методичному рівні викладені дані клініки, гемодинаміки і результати інструментальних методів дослідження у хворих з набутими і вродженими вадами серця.
Значний розділ керівництва присвячений вроджених вад серця. Для правильного розуміння цієї проблеми коротко викладено ембріологічні і анатомічні дані, наведені класифікація вроджених вад серця і великих судин, а також характеристика сучасних методів дослідження хворих з цією патологією.
В останні роки чітко виявляється тенденція до усунення вроджених вад серця у ранньому дитячому віці, до розвитку вторинних, іноді незворотних змін в різних органах і системах. У зв`язку з цим особливу увагу приділено питанням ранньої діагностики вродженої серцевої патології. Це завдання до теперішнього часу представляє великі труднощі, її успішне рішення пов`язане не тільки з медичними проблемами, а й з питаннями організації спеціалізованої допомоги.
