Набуті вади серця - вади серця
ЗАГАЛЬНА СТАТИСТИКА НАБУТИХ ВАД СЕРЦЯ ЗА ДАНИМИ КЛІНІКИ І СЕКЦІЇ
Пороки серця - поширена хвороба. Захворювання ревматичного етіології складають майже 25% від усіх хвороб серця, а серед осіб молодого віку - 90% - в країнах з помірним кліматом вони зустрічаються майже у 1% дітей і підлітків (В. Йонаш, 1960). Найчастішою причиною вад клапанного апарату серця є ревматизм. Так, Б. А. Черногубов (1950) вказує, що з тисячу вісімдесят вісім секційних випадків вад серця у 89,3% причиною їх був ревматизм.
Ревматичні пороки серця становлять понад 4/5 всіх захворювань серця у осіб у віці 10-20 років а приблизно 1 / 5-1 / 4 - у дорослих (В. Йонаш, I960). За даними І. С. Богословського (1939), в терапевтичних стаціонарах хворі з клапанними вадами серця становлять до 5,7-6,2% від усіх хворих.
У США кожен четвертий хворий помирає від захворювання серцево-судинної системи, причому 20% припадає на ревматичні хвороби серця (цит. За В. Ф. Зеленін, 1952).
Точне уявлення про частоту вад серця в порівнянні з іншими захворюваннями внутрішніх органів можна отримати по секційним даними. Так, по І. В. Давидовського (1923-1927), пороки серця зустрічалися в 4,1% випадків (50259 розтинів), по Н. Н. Анічков `/ (1935) - в 3,5% (17172), І . В. Давидовського (1940) - в 5,6% (7274), по І. Н. Рибкіна (1947) - в 7,2% (4151), по Б. П. Соколову (1963) - в 10,7 % (7243), по І. А. Кассирський (1964) -в 8,3% (2299).
Найбільш часто відзначаються ураження мітрального клапана і комбіновані митрально-аортальні пороки (табл. 1). Ізольована недостатність двостулкового клапана - найбільш рідкісний порок.
Прижиттєва діагностика вад серця, за даними клініко-анатомічних зіставлень, незважаючи на значний успіх діагностичних методів дослідження, не може вважатися досконалою (табл. 2). На 1 088 розтинів осіб, які померли від вад серця, тільки в 63% випадків діагноз пороку була правильним, в 33% не визначений, в 0,5% діагностовано як атеросклероз, в 10,5% -як ендокардит (Б. А. Черногубов , 1950).
Таблиця 1
Частота окремих видів пороків серця за даними секції
Автор, рік | В процентах | від числа пороків | всіх клапанних | ||
мітральна недостатність | мітральний стеноз | комбини-ваний мітральний порок | аортальна недостатність | аортальнийстеноз | |
Б. А. Черногубов | |||||
(1950) | - | 0,4 | 76,1 | 14,0 | 0,7 |
І. Н. Рибкін | |||||
(1947) | 2,0 | 5,0 | 29,3 | - | - |
С. Е. Лапіна (1959) | - | - | 30,4 | - | - |
Б. П. Соколов | |||||
(1963) | - | - | 89,3 | - | 23,0 |
І. А. Кассирский і | |||||
Г. І. Кассирский | 3,6 | ||||
(1964) | 1,5 | 4,1 | 19,2 | 0,5 | |
Найбільш часто залишаються нерозпізнаними пороки аортальних клапанів. Так, за даними В. X. Василенко (1934), на 152 випадки недостатності аортальних клапанів розбіжність в діагнозах відзначається в 48%, за матеріалами І. Н. Рибкіна (1955), - в 37%.
Недостатність аортального клапана в клініці діагностована в 62,8%, а стеноз гирла аорти - тільки в 36,6% випадків (Б. П. Соколов, 1963).
Наведені дані свідчать про те, що, незважаючи на прогресуюче вдосконалення діагностичних методів, багато пороків залишаються клінічно розпізнаними і виявляються тільки на секції.
