Рецидивуючий варіант алкогольного галлюциноза - інтоксикаційні психози

Поряд з вищеописаними варіантами зустрічається рецидивуючий варіант алкогольного галлюциноза, який є як би сполучною ланкою між гострим і хронічним алкогольним галлюцинозом. Напади алкогольного галлюциноза з`являються тільки після алкогольних ексцесів і тривають 6 - 7 днів, причому поступово тривалість цих нападів збільшується. Буває до 10 нападів на рік, однак вони можуть виникати і більш рідко. При цьому галюциноз буває досить яскравим, з химерним напливом галюцинацій, в основному голосів загрозливого характеру. Хворі чують непристойні розмови з сексуальним забарвленням, лайка, погрози, коментарі своєї поведінки.
Іноді під впливом страхітливих галюцинацій може виникнути значне психомоторне збудження. Часом у хворих дещо змінюється свідомість, але ніколи не відзначається таких розладів свідомості, які спостерігаються при білій гарячці.
Напади алкогольного галлюциноза виникають після загострення хронічного алкоголізму, в періоди, коли хворі припиняють пити, в похмільний стані (на 2-3-й день). У спостерігався нами одного великого за 3 роки було 18 нападів гострого алкогольного галлюциноза, причому тривалість їх поступово видовжувалася від 3-4 до 7-9 днів.
У іншого хворого напади галлюциноза з`являлися в похмільний стані - на інший день, навіть після одноденного Абузус. Після кількох нападів алкогольного галлюциноза, що наступали в зв`язку з Абузус, у хворого почав виникати галюциноз після хвилювань. Незабаром він перейшов в хронічну форму.
Отже, і при цій формі галлюциноза є відомі варіанти захворювання. Деградації особистості, за винятком властивих хронічного алкоголізму нервово-психічних порушень, у хворих не відзначається. Працездатність у деяких хворих мало порушується і під час нападів алкогольного галлюциноза. Наприклад, один хворий під час 18 нападів знаходився в лікарні, а під час інших, не менш важких, продовжував працювати на виробництві.
* * *
Відомий інтерес представляє комбінація таких двох захворювань, як хронічний алкогольний галюциноз і генуинная епілепсія. Старі автори вказували, що якщо біла гарячка дебютує в одній третині випадків епілептиформними припадками, то алкогольний галюциноз ніколи ними не починається, і такі захворювання, як алкогольний галюциноз і епілепсія, на їхню думку, несумісні.
Один з спостерігалися нами хворих страждав генуинной епілепсію. Інтерес цього випадку в тому, що відзначалися до захворювання на хронічний алкогольним галлюцинозом епілецтіформние припадки, що з`являлися. 2-3 рази на місяць і частіше, з 1935 р (т. Е. З року захворювання галлюцинозом), спостерігалися дуже рідко, не частіше 1 разу на рік. У хворого відзначалися лише малі припадки, зниження пам`яті, розлад сну. Бред у нього був відсутній, відзначалася повна критика до свого стану і велика сугестивність галюцинацій. До 1941 р хворий працював слюсарем, після нападу на нашу країну фашистської Німеччини пішов добровольцем до армії, приховавши своє захворювання, і протягом півроку перебував на фронті.