Штучна вентиляція легенів в інтенсивній терапії
Відео: Наркозно-дихальні апарати ШВЛ 3/30 переносний
Кассіль В. Л. Штучна вентиляція легенів в інтенсивній терапії. - Москва, 1987.
Висвітлено загальні і приватні питання застосування штучної вентиляції легенів (ШВЛ) у практиці інтенсивної терапії Викладено основні відомості про етіологію, патогенез і клініці гострої дихальної недостатності. Представлені свідчення до ШВЛ. Описано методики проведення штучного дихання при різних захворюваннях і травмах, спеціальні та допоміжні методи ШВЛ. Проаналізовано причини розвитку ускладнень, розглянуто шляхи їх профілактики і лікування. Для реаніматологів, анестезіологів, хірургів.
Відео: Наркозно-дихальний апарат ШВЛ 4/40
ПЕРЕДМОВА
Інтенсивна терапія - це система заходів, спрямованих на профілактику порушень і нормалізацію порушених вітальних функцій організму. Ця система включає в себе три основних напрямки або комплексу: інтенсивне спостереження за хворим, інтенсивне лікування та інтенсивний догляд. Успіх в лікуванні важкохворого може бути досягнутий тільки при одночасному застосуванні всіх трьох комплексів. Прорахунки та недоліки в одному з них негайно позначаться на інших і можуть звести нанівець всі зусилля лікарів і медичних сестер. Поняття «інтенсивна терапія» дуже близька до поняття «реанімація». Під останнім розуміють систему заходів, спрямованих на відновлення або тимчасове заміщення втрачених або грубо порушених вітальних функцій організму [Неговский В. А., 1986]. На відміну від реанімації основне завдання інтенсивної терапії - профілактика термінальних станів при важких захворюваннях і травмах.
В системі інтенсивного лікування поряд з такими найважливішими методами, як інфузійна терапія, парентеральне харчування, Відень і ін., Дуже велике значення має штучна вентиляція легенів (ШВЛ). При проведенні термінових реанімаційних заходів ШВЛ є їх неодмінною складовою частиною. Але в цих умовах використовують, як правило, екстрені методи штучного дихання, часто не потребують складної апаратури. Відмітна риса ШВЛ при інтенсивній терапії - необхідність в спеціальному технічному забезпеченні. Це відноситься не тільки до апаратів ШВЛ (респіраторів), а й до іншого обладнання, яке необхідно для грамотного і повноцінного застосування як самого методу, так і різних його модифікацій.
Областю, в якій ШВЛ знайшла найбільш широке повсякденне застосування, є анестезіологія. Існує тенденція механічно переносити досвід, отриманий під час проведення загального знеболювання з повною м`язовою релаксацією, в практику інтенсивної терапії. З цим важко погодитися з наступних причин.
По-перше, проводячи інтенсивну терапію, ШВЛ зазвичай починають при дуже важкому стані хворого, на тлі наростаючої або глибокої гіпоксії, коли істотно порушені життєво важливі функції організму і в першу чергу дихання. Завдання анестезіолога - не допустити розвитку небезпечних для життя ускладнень. Завдання ж реаніматолога - надати допомогу хворому, коли ці ускладнення вже виникли. При цьому великого значення набувають спеціальні та допоміжні методи ШВЛ, непотрібні в анестезіології. Крім того, деякі негативні ефекти ШВЛ, які ускладнюють перебіг наркозу, можуть бути успішно використані з лікувальною метою.
По-друге, при проведенні анестезії ШВЛ, як правило, триває відносно недовго. У практиці інтенсивної терапії тривалість ШВЛ обчислюється добами, тижнями, іноді місяцями, а у окремих хворих і роками. Таке тривале «протезування дихання» має ряд істотних особливостей, пред`являє високі вимоги не тільки до апаратури, але і до лікарів та медичних сестер, вимагає приділяти велику увагу ряду організаційних питань.
Що стосується терміну «тривала ШВЛ», то, на нашу думку, про тривалу ШВЛ можна говорити, якщо вона триває більше 6-7 ч, так як цього часу достатньо для прояву деяких несприятливих ефектів, профілактику яких необхідно в цьому випадку передбачити.
Штучна вентиляція легенів широко використовується в хірургічній і травматологічної клініках, в акушерстві та гінекології, неврології. В останні роки значно розширилася сфера її застосування в клініці внутрішніх і інфекційних хвороб. Без сучасних методів ШВЛ неможлива робота швидкої медичної допомоги, санітарної авіації. Впровадження та вдосконалення штучного дихання в значній мірі сприяла організація мережі відділень реанімації та інтенсивної терапії, відділення анестезіології та реанімації, спеціалізованих реанімаційних центрів. Вітчизняна промисловість випускає апарати, які дозволяють підтримувати життя хворого протягом тривалого часу.
За останні роки в нашій країні опубліковано ряд монографій, посібників і методичних рекомендацій, у тому йди іншою мірою зачіпають або докладно висвітлюють багато проблем ШВЛ. Однак деякі питання практичного застосування ШВЛ залишаються, на наш погляд, спірними або неясними. Окремі автори наводять суперечливі дані, іноді дають рекомендації, з якими важко погодитися.
Дана монографія написана на підставі 25-річного досвіду роботи автора в клініці Науково-дослідної лабораторії (нині університету) загальною реаніматології АМН СРСР під керівництвом академіка АМН СРСР В. А. Неговського. Під наглядом автора було понад тисячу хворих з гострою дихальною недостатністю, яким застосовували ШВЛ як у відділенні реанімації Московської клінічної ордена Леніна лікарні ім. С. П. Боткіна (база НДІ загальної реаніматології), так і в ряді лікувальних установ Москви і країни. Це дозволило автору не тільки набути певних навичок в проведенні ШВЛ, а й оцінити багато труднощів і складності застосування методу в різних умовах.
Віддаючи собі звіт, що багато питань (наприклад ШВЛ в педіатрії, неврології, токсикології, нейрохірургії, кардіохірургії та ін.) Не знайшли відображення в книзі, автор все ж сподівається, що дана робота в якійсь мірі допоможе лікарям різних спеціальностей в лікуванні тяжкохворих , які перебувають у загрозливому їх життя стані.
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ
Р - тиск (напруга, парціальний тиск)
F - фракція
V - об`єм
V `- обсяг за хвилину або секунду (об`ємна швидкість) S - насичення
С - вміст а - артеріальна кров v - змішана венозна кров I - вдихаємо газ Е - видихається газ А - альвеолярний газ D - різниця, градієнт МОД, Ve - хвилинний об`єм дихання, виміряний на видиху VT - дихальний обсяг yD - обсяг мертвого простору V а - хвилинна альвеолярна вентиляція Qt - серцевий викид в хвилину у ОС - ударний обсяг серця Vo, - споживання кисню в хвилину Vco- - виділення вуглекислоти в хвилину
