Інструментальна оцінка тяжкості гострої дихальної недостатності - штучна вентиляція легенів в інтенсивній терапії
Інструментальне обстеження хворого при гострій дихальній недостатності може бути ускладнене через важкість його стану і відсутності контакту з ним. З іншого боку, оснащення сучасного відділення реанімації та інтенсивної терапії дозволяє отримати багато об`єктивні дані, що дозволяють досить і повно оцінити стан систем дихання і кровообігу навіть при вкрай тяжкому стані хворого.
Показники вентиляції і резервів дихання. Найбільш простим і надійним методом їх визначення є спірографія. Якщо ж спирография неможлива через крайню тяжкості або коматозного стану хворого, то вона може бути замінена відкритою спірометрії по Дугласу - Холдену [ХасісГ. JI., 1975- Фрейдин Б. JI., 1984, і ін.] З використанням лицьової маски, забезпеченою нереверсивними клапанами вдиху і видиху. Повітря, що видихається збирають в мішок Дугласа протягом 3-5 хв. Потім за допомогою спірометру або вентілометра (волюметр) вимірюють його обсяг.
У літературі для позначення МОД часто використовують символ Ve- Ми будемо користуватися ним в розрахункових формулах.
Дихальний обсяг = МОД / Частота дихання
Для перекладу в систему BTPS до отриманих даних додають 10%, для перекладу в систему STPD з них віднімають 10%. Системою BTPS користуються для визначення ємностей і обсягів легких, системою STPD - при визначенні VO2 і VcO2. При наявності свідомості у хворого за допомогою вентілометра можна досліджувати також ЖЕЛ. Для правильної оцінки резервів дихання важлива не стільки сама ЖЕЛ, скільки її ставлення до належної величиною (ДЖЕЛ). ДЖЕЛ можна визначити за таблицями або за формулами [Канаєв Н. Н., 1980].
ДЖЕЛ (л) для чоловіків = 0,052 X зростання - 0,028 X X вік - 3,20
ДЖЕЛ (л) для жінок = 0,036 X зростання -0,031 X X вік - 1,41.
Крім того, ЖЕЛ у здорової людини повинна бути не менше 45-50 см3 на 1 кг маси тіла і перевищувати дихальний об`єм не менше ніж в 6 разів.
Якщо дозволяє стан хворого, бажано визначити за допомогою спірометру максимальну вентиляцію легенів, форсовану ЖЄЛ, обсяг форсованого видиху за першу секунду і пробу Вотчала - Тиффно. Однак при гострій дихальній недостатності це, як правило, неможливо.
Показники газів крові. Бажано одночасно досліджувати артеріальну, венозну і капілярну кров. Дослідження РO2 і РсO2 проводять за допомогою аналізаторів мікрометодом Аструпа. Вміст кисню обчислюють за формулами:
де 1,39 - константа Гюффнера- 0,031 - коефіцієнт розчинності кисню.
Зазвичай орієнтуються на такі нормальні показники газів крові (табл. 1).
Показники газообміну в легенях. Для визначення цих показників необхідно знати газовий склад повітря, що видихається.
1 Наведені дані стосуються осіб молодого і середнього віку. З віком PaO2 і SaO2 знижуються.
З цією метою можна використовувати спеціальні газоаналізатори (капнограф, аналізатор кисню, газовий хроматограф і т.д.). Без них може бути використаний електрод Кларка в апараті для аналізів газів крові Аструпа [Зільбер А. П., 1977], калібрований не по дистильованої воді, а по напрузі кисню в атмосферному повітрі (Fi0, = 0,2093). При цьому
Р, 02 = (Рм - 47) х 0,2093,
де Рм - барометричний тиск-47 - тиск парів ВОДО&
Нагадаємо, що в звичайних умовах (при Рв = = 760 мм рт. Ст.) Pio = 149,2 мм рт. ст., PiC02 = -0,02 мм рт. ст., т. е. може бути прийнято за нуль. Хвилинну альвеолярну вентиляцію (V а) обчислюють за формулою
де / С - коефіцієнт переведення з системи STPD в систему BTPS (зазвичай його приймають рівним 0,863) [JeretinN. et al., 1971].
Дуже важливим показником ефективності легеневої вентиляції є ставлення Vd / Vt:
У здорової людини Vd / Vt не перевищує 0,3.
Побічно про збільшення шунтування можна також судити по пробі з диханням 100% киснем [РогацкійГ. Г. та ін., 1982]: якщо при диханні киснем протягом 10 хв РаO2 залишається нижче 100 мм рт. ст., то величина шунта не менше 35%.
