Ти тут

Операція ребейна при хворобі гіршпрунга - хірургія вад розвитку товстої кишки у дітей

Зміст
Хірургія вад розвитку товстої кишки у дітей
Ембріологічної розвиток товстої кишки
Вікова анатомія товстої кишки і органів таза
Функція товстої кишки
Загальна симптоматологія вад розвитку товстої кишки
Рентгенодіагностика вад розвитку товстої кишки
Лабораторні дослідження вад розвитку товстої кишки
Особливості проктологічних операцій у дітей
Знеболювання проктологічних операцій у дітей
Організація проктологічній операції і оперативна техніка
Післяопераційний догляд і доліковування в післяопераційному періоді
мегаколон
хвороба Гіршпрунга
Патологічна анатомія хвороби Гіршпрунга
Симптоматология, клінічна картина і діагностика хвороби Гіршпрунга
Рентгенодіагностика хвороби Гіршпрунга
Диференціальний діагноз хвороби Гіршпрунга
Лікування хвороби Гіршпрунга
Техніка радикальної операції по Свенсон-Хіату-Ісакову
Техніка радикальної операції по Дюамелю-Баірова
Операція Соаве при хворобі Гіршпрунга
Операція по Соаве-Ленюшкіну при хворобі Гіршпрунга
Операція Ребейна при хворобі Гіршпрунга
Результати лікування хвороби Гіршпрунга
Порівняльна оцінка радикальних операцій при хворобі Гіршпрунга
ідіопатичний мегаколон
Симптоматология, клінічна картина і діагностика идиопатического мегаколона
Тактика і лікування при ідіопатичному мегаколон
ідіопатичний мегаректум
Аноректальні пороки розвитку
Ектопія анального отвору
Вроджені свищі при нормально сформованому задньому проході
Лікування вроджених свищів при нормально сформованому задньому проході
Вроджені звуження заднього проходу
Диференціальний діагноз і лікування вроджених звужень заднього проходу
Атрезії заднього проходу
Атрезії заднього проходу зі свищами
Свищ в сечову систему
Атрезії заднього проходу зі свищами на промежину
Лікування атрезії заднього проходу
Післяопераційне лікування атрезії заднього проходу
Результати лікування атрезії заднього проходу
Казуїстика атрезії заднього проходу
повторні операції

Крім перерахованих вище, слід згадати розроблену Rehbein техніку интраабдоминальной резекції агангліонарной зони. Автор накладає інтраабдомінальний, але екстраперітонеального анастомоз, резеціруя таким чином більшу частину прямої кишки. Він стверджує, що йому вдається глибоко проникати до малий таз при абдомінальному доступі завдяки валика під сідницями хворого і за допомогою підведення дна таза за лігатури, що укріплюються на спеціальному ретрактор (рис. 83).
Судячи за даними, наведеними в літературі, метод Ребейна не має значного числа прихильників.
Введення післяопераційного періоду здійснюють відповідно до принципів, викладених в «Загальній частині». Після операції Свенсона дитини укладають в ліжко як звичайно-після операції Дюамеля і Соаве ноги хворого підвішують на перекладині, під таз підкладають валик. Катетер в сечовому міхурі для відведення сечі залишають па кілька днів тільки після операції Свенсона і Дюамеля, так як спостерігається затримка сечі-після операції Соаве катетер видаляють відразу ж після закінчення операції.
На парентеральномухарчуванні хворий знаходиться від 2 до 3 4 діб. У деяких випадках спостерігається парез шлунка і кишок. У цих випадках обмежують прийом рідини всередину, а при повторній блювоті відсмоктують вміст шлунка, промивають його 2% розчином бікарбонату натрію, складають в шлунку постійний зонд до припинення відходження вмісту зеленуватого кольору. Для боротьби з парезом кишок внутрішньовенно вводять гіпертонічні розчини хлористого натрію. Ефективно «ударне» застосування 0,05% розчину прозерину підшкірно: добову дозу ділять на 3 частини і вводять їх з інтервалом 15-30 хвилин. Профілактиці метеоризму сприяє введення і просвіт кишки газовідвідної трубки па глибину 15-20 см відразу ж після операції.

Для попередження її закупорки каловими масами трубку промивають 2 рази на добу 1% розчином хлористого натрію по 200-300 мл зі шприца Жане. Видаляють трубку на 3-4-е добу.



Для зняття болю і поліпшення сну в перші 2-3 діб призначають анальгетики у віковому дозуванні в поєднанні з одним з антигістамінних препаратів.
Антибіотики і сульфаніламіди застосовують для профілактики пневмонії і перитоніту при інфікуванні черевної порожнини під час операції. Ми вважаємо за краще «ударні» дози протягом 5-6 діб. Вводятьантибіотики парентерально, а також в черевну порожнину і через дренажі на промежини. Останні видаляють на 4-5-у добу після операції.



Ретрактор Ребейна
Мал. 83. Ретрактор Ребейна, застосовуваний при интраабдоминальной екстраперітонеального резекції ректосігмоідальний відділу.

При гладкому перебігу післяопераційного періоду з 4-5-х діб хворий отримує звичайний для його віку стіл. Самостійний стілець з`являється на 3-4-е добу, спочатку рідкий кілька разів на день, а з 10-12-х діб фекальні маси стають оформленими.
Після операції Соаве виведену кишку щодня, аж до відсікання, обробляють розчином фурациліну 1: 5000 або зрошують маззю Вишневського. Напередодні відсікання кукси товсту кишку очищають легкої сифонной клізмою. Після відсікання хворому призначають постільний режим протягом 2-3 днів, перорально дають вазелінове масло по десертній ложці 2-3 рази протягом 5-6 днів. Виписують дитини на 7 -8-е добу після другого етапу. Незалежно від методу операції у хворих протягом досить тривалого часу (1,5-2 місяці) може триматися набряк області анастомозу, який поступово зникає, і пряма кишка приймає властивий їй просвіт. Протягом зазначеного часу можуть мати місце короткочасні затримки стільця і виникає необхідність вдаватися до невеликих (100-150 мл) очисним клізм. Іноді відзначається мимовільне відходження невеликих порцій калу. Про це інформують батьків перед випискою. Ми не схильні встановлювати особливий режим для оперованих хворих при виписці, а рекомендуємо дотримуватися способу життя, властивого дитині даного віку. Це сприяє швидкій адаптації дитини до нових для нього нормальних умов і оберігає його від непотрібної і шкідливої атмосфери «особливого становища». Встановлення нормального акту дефекації відбувається через 2-4 місяці після операції.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!