Показання до апендектомії - ускладнення апендектомії
Показання до апендектомії і особливості перед- і післяопераційного періодів
Чітке дотримання основних технічних прийомів, ретельність оперування, правильний тактичний вибір методу втручання і закінчення операції мають істотне значення для профілактики післяопераційних ускладнень. Ми вважаємо за доцільне в окремому розділі зупинитися на особливостях передопераційної підготовки та перебігу післяопераційного періоду, так як в значній мірі попередження і своєчасне усунення більшості серйозних післяопераційних ускладнень залежать саме від правильно організованого лікарського спостереження за хворим протягом усього часу перебування його в стаціонарі.
Як при гострому, так і при хронічному апендициті операцію слід робити лише в тому випадку, коли точно встановлено діагноз, хоча ми і не можемо повністю відмовитися від так званих пробних або діагностичних лапаротомії в сумнівних випадках.
Діагноз гострого апендициту не рахується простим. Навіть в типових випадках в ранні терміни захворювання симптоматология виражена слабо. Чіткі ознаки вимальовуються лише через 6-8 годин. Хірурги з досвіду знають, що в тих випадках, коли хворі з гострим апендицитом знаходяться під наглядом з перших годин захворювання, то потрібно вичікувати певний термін, поки вималюються явні симптоми.
Ми наголошуємо на необхідності особливої уваги до хворих з неясними симптомами з боку черевної порожнини. При цьому не можна обмежуватися встановлення діагнозів кишкової кольки, гострого гастриту і т. Д. І знімати хворих з під спостереження.
Багатьох хворих цієї категорії ми госпіталізуємо в стаціонар, незважаючи на те, що значного їх числа оперативне допомога не знадобиться і вони будуть виписані через 1-2 дня. Таке зниження оперативної активності хірургічного стаціонару цілком оправдано- краще відмовитися від операції через відсутність симптомів гострого апендициту, ніж проводити її пізніше в невиправдано критичні терміни, коли операцію виконують в умовах виникаючих ускладнень з ризиком для життя хворого.
У зв`язку зі складністю первинного діагнозу гострого апендициту правомірним є деякий продовжене перебування хворих в хірургічному стаціонарі. За статистичними даними, найбільш вдалі операції в перші 6 годин після надходження. У цих випадках на підготовку до операції, включаючи необхідне дослідження, витрачається не більше 1 - 1,5 години. При досить ясних випадках дослідження повинно включати в себе аналіз крові і сечі, термометрію, ректальне та вагінальне дослідження.
Ми назвали оптимальні терміни передопераційного перебування хворого в стаціонарі, але вони в загальному виявляються досить варіабельні. У неясних випадках терміни спостереження можуть бути подовжені при строгому систематичному спостереженні за хворим. Операцію призначають невідкладно в той момент, коли лікар досить обґрунтовано діагностував гострий апендицит і виключив інші захворювання. Ці терміни повинні бути скорочені і в тих випадках, коли діагноз гострого апендициту залишається неясним, але наростає картина внутрішньочеревної катастрофи.
Первинне дослідження хворого перед операцією має передбачати не тільки встановлення діагнозу основного захворювання, а й обов`язкове загальне обстеження для виявлення можливих супутніх, часом надзвичайно серйозних захворювань, на тлі яких оперативне втручання може супроводжуватися низкою важких ускладнень. Ретельному вивченню слід піддавати органи серцево-судинної системи (стан вен: з`ясовується, чи був тромбофлебіт, чи є варикозне розширення вен), перенесені в минулому захворювання серця. У підозрілих випадках обов`язкове електрокардіографія. З`ясовується схильність до кровотеченіям- вивчається функціональний стан системи згортання крові (протромбін, згортання крові і тривалість кровотечі). Ці тести не складні і без праці можуть бути виконані в більшості хірургічних стаціонарів. Обов`язковому і ретельному дослідженню піддаються легкі. При цьому з`ясовують стан хворих в дні, що передують початку основного захворювання, щоб уникнути небезпеки грипозних пневмоній. Отримані відомості повинні істотно вплинути на рішення лікаря щодо призначення оперативного втручання або попередити ускладнення в післяопераційному періоді, якщо оперативне втручання є неминучим. Недооблік даних загального дослідження призводить до вельми пагубних наслідків, що може бути підтверджено наступним спостереженням.
Хворий Т., 17 років. Захворів гостро 2 / II 1970 р коли з`явилася висока температура, головний біль, озноб, слабкість.
6/11 1970 р виникли сильні болі в правій половині живота, нудота, блювота. Болі локалізувалися в правої клубової області. Хворий госпіталізований в хірургічне відділення.
Діагноз: гострий апендицит. Апендектомія. Вилучений катарально змінений червоподібний відросток.
11 / II 1970 р стан хворого погіршився. З`явилися головний біль, різка слабкість, нездужання, температура до 38,6 °. Діагноз: грипозна пневмонія.
Незважаючи на інтенсивну терапію, явища інтоксикації наростали.
13/02 1970 р хворий помер.
