Перитоніт - ускладнення апендектомії

Перитоніт є грізним і одним з найбільш частих ускладнень гострого апендициту і апендектомії. Він становить 79,5% всіх ускладнень з боку органів черевної порожнини (Р. Р. Арутюнянц, 1972). У більшості випадків перитоніт є ускладненням самого захворювання, а не виробленої апендектомії, при цьому частота його, за сучасними даними, коливається в межах 3,9-8,9% (Л. Д. Розенбаум, 1970 Kazarian, 1970).
Морфологічні зміни в очеревині, червоподібний відросток, наявність гною або серозно-гнійного випоту і клінічні дані дозволили діагностувати розвиток перитоніту у 437 хворих. Проведене оперативне втручання, санація черевної порожнини, дренування її і антибактеріальна терапія привели до повного згасання процесу і відсутності будь-яких ознак перитоніту в післяопераційному періоді у 325 хворих. У 112 хворих (2,2%) післяопераційний період протікав при явищах вираженої перитоніту, серед них розлиті перитоніти виявлені у 86 і обмежені - у 26 хворих.
Частота виникнення перитоніту як ускладнення апендектомії важко піддається обліку. Сюди відносяться хворі з кровотечами в черевну порожнину і подальшим нагноєнням, неспроможністю кукси червоподібного відростка, наскрізного проколювання стінки сліпої кишки при накладенні кисетного шва і інші пошкодження кишечника, тактичні помилки при виборі способу дренування черевної порожнини, особливо при відмові від нього.
Серед наших хворих перитоніт як ускладнення апендектомії був відзначений у 12. Ці цифри не можуть вважатися вичерпними, тому що не завжди в післяопераційному періоді виник перитоніт можна вважати наслідком оперативного втручання, а не основного захворювання. Більш чіткі дані дає аналіз летальних випадків. За нашими даними, за 1970 перитоніт з`явився провідною причиною смерті у 272 хворих з 449 померлих в різних лікувальних установах УРСР. При цьому у 32 хворих він розвинувся в післяопераційному періоді як наслідок апендектомії. За даними Р. Р. Арутюнянц (1972), у 49 з 234 хворих, які померли від перитоніту, він розвинувся після операції.
Ці цифри дають певне уявлення про частоту виникнення перитоніту після апендектомії. Однак провести чіткі відмінності між цим ускладненням, викликаним основним захворюванням і власне операцією, дуже важко. У зв`язку з цим ми вважаємо за можливе розглядати післяопераційні перитоніти, не проводячи чіткої градації по етіологічним фактором, тим більше, що патогенез, діагностика і лікування повністю збігаються.