Зміна характеру пульсової хвилі - клінічна кардіологія ч.2
Характер пульсової хвилі залежить від цілого ряду чинників. Зокрема сюди відносяться: а) величина ударного об`єму лівого шлуночка, б) тривалість періоду вигнання шлуночків, в) швидкість зворотного зниження тиску, г) стан судинної стінки і її тонус. Залежність від судинного тонусу проявляється, крім іншого, в тому, що на холодних руках пульс на променевої артерії менше, ніж на теплих. Зміни судинної стінки, зумовлені старінням, так само впливають на форму пульсу.
Скорий або короткий пульс (pulsus celer seu brevis, пульс Коррігена, «water-hammer pulse», «collapsing pulse») характеризується швидким підйомом і раптовим падінням пульсової хвилі, яка завдяки цьому відчувається пальпуються пальцем надзвичайно короткий час. У досліджує лікаря виникає враження сильного, короткого, різкого удару, особливо в тих випадках, коли пульсова хвиля одночасно є високою (pulsus magnus seu altus) З огляду на підстрибує характеру швидкого пульсу його називають також скачуть або підскакує пульсом (pulsus saltans). Характерні особливості швидкого пульсу, т. Е. Швидкий підйом і спад, стають більш виразними на променевої та ліктьової артеріях, якщо лікар при дослідженні, прикладаючи долоню на сторону згиначів, охоплює і стискає всією кистю передпліччя безпосередньо над зап`ястям. Згадані властивості пульсової хвилі стають ще більш помітними при пальпації променевої артерії на кінцівки, піднятою вгору, над головою досліджуваного особи.
Скорий пульс є відображення на периферії пульсової кривої змін аортального тиску, що змінилася за час просування на променеву артерію таким чином, що закруглена вершина перетворилася в гостру. На сфигмограмме чітко вимальовується крутий підйом, загострена вершина і різке падіння. Тривалість пульсової хвилі, отже, буває менше норми (pulsus brevis). Сприятливою умовою для виникнення швидкого пульсу є велика різниця між систолічним і діастолічним тиском, що перевищує 60 мм ртутного стовпа. Велика різниця між систолічним і діастолічним тиском, т. Е. Велика амплітуда тиску, є причиною виникнення високої пульсу (pulsus alt us). Однак високий пульс не завжди буває одночасно і швидким пульсом. Так наприклад, у багатьох гіпертоніків виявляється високий пульс з нормальним зниженням пульсової хвилі.
Скорий пульс виникає при наступних патологічних станах:
а) найбільш вираженим він буває при недостатності клапанів аорти зазвичай разом з підвищенням частоти серцевих скорочень і збільшенням висоти пульсової хвилі (pulsus altus, celer seu brevis, frequens). Крутий підйом і різке падіння пульсової хвилі на променевої артерії і велика амплітуда пульсової хвилі при аортальнийнедостатності зазвичай пояснювалися різким викиданням великої кількості крові під час систоли і зворотним струмом значної кількості крові з аорти в лівий шлуночок під час діастоли. Шляхом вивчення кривих пульсу на променевої артерії було встановлено, що при аортальнийнедостатності зниження пульсової хвилі починається вже в період вигнання під час систоли, а не тільки під час діастоли-
б) в деяких випадках гіпертонічної хвороби-
в) в деяких випадках артеріальної гіпертонії, зумовленої втратою еластичності стінок аорти в результаті атеросклерозу
г) при зниженні опору на периферії при так званих гіперціркуляторних станах, як наприклад, при лихоманці, анемії, гіпертиреозі, бери-бери, при хвороби Педжета-
д) при вигнанні великої кількості крові лівим шлуночком в значно спорожнені артерії, так це спостерігаються при повній атріовентрикулярній блокаде-
е) при відкритому артеріальному протоке-
ж) при артеріовенозних аневризмах.
Повільний пульс (pulsus tardus seu longus) характеризується тривалістю пульсової хвилі, т. Е. Пальпуються палець відчуває її більш тривалий час, ніж в нормі. Повільний пульс є одним з важливих ознак звуження лівого артеріального гирла. Крива артеріального пульсу в даному випадку зазвичай характеризується більш повільним підйомом, ніж в нормі, і часто переривається чітко вираженим анакротической зубцем, (за яким деякі автори зберігають назву «вирізки») (анакротической пульс). Крива досягає вершини з запізненням, утворюючи тривалий, порівняно низька плато (plateau pulse), а потім знову повільно опускається. Анакротической зубець відповідає аналогічні, але ще більш вираженого зубця на кривій аортального тиску. Протягом ізометричної фази систоли тиск в лівому шлуночку досягає значної висоти перш ніж відкриються ригідні півмісяцеві клапани аорти. При раптовому подоланні опору, який протиставляється звуженим лівим артеріальним гирлом, вигнання спершу відбувається стрімко і крива аортального тиску круто піднімається. Різкий підйом аортального тиску підвищує опір, протиставляє кровотоку з лівого шлуночка в аорту і, таким чином, швидкість вигнання знову швидко падає і викидання крові з лівого шлуночка протягом решти часу систоли відбувається повільно. У момент швидкого зниження швидкості вигнання на кривій аортального тиску з`являється анакротической зубець, після чого крива тиску знову повільно підвищується аж до кінця систоли.
Часто повільний пульс буває виражений не в такій мірі, щоб його можна було виявити лише шляхом пальпації, але його можна встановити на кривих тиску в променевій, плечовий і сонної артерії або в аорті, зареєстрованих прямим методом, або ж в сонної артерії - непрямим методом .
Одночасна реєстрація кривої тиску в лівому шлуночку при зондуванні лівого серця з реєстрацією аортального тиску або тиску в плечовій артерії при аортальному стенозі показали, що між тиском з обох боків аортального гирла відзначається значне градієнт систолічного тиску, що становить 30 і більше, а іноді навіть 130 мм ртутного стовпа. Так як фізичні ознаки аортального стенозу часто бувають ненадійними, то графічна запис пульсу і тиску може відігравати важливу роль в розпізнаванні цього пороку і у визначенні його ступеня.
З огляду на повільного підвищення кривої тиску виникає враження зменшеної амплітуди пульсової хвилі, хоча в дійсності амплітуда тиску істотно не зменшена, оскільки не зменшений ударний обсяг лівого шлуночка. Малий і повільний пульс (pulsus parvus et longus) є характерним для аортального стенозу, що обумовлює значне зменшення ударного об`єму лівого шлуночка. Часто одночасно відзначається низька частота серцевих скорочень (pulsus ranis). При досить значному аортальному стенозі іноді пульс на променевої артерії ледь прощупується.
