Еег при артеріовенозних аневризмах головного мозку - клінічна електроенцефалографія
ЕЕГ ПРИ артеріовенозних аневризм головного мозку
У тих випадках, коли обстежуються хворі з артеріо-венозними аневризмами без вказівок в анамнезі на перенесені крововиливи, в їх ЕЕГ, як правило, не відзначається чітко виражених вогнищевих змін. Хворі поступають в неврологічне установа для обстеження найчастіше в зв`язку з головними болями або рідкісними епілептичними припадками. Аневризма визначається у них при ангіографічної дослідженні, яке, встановлюючи діагноз артеріовенозної аневризми, виявляє її локалізацію і розміри. Роль ЕЕГ в цьому випадку полягає в оцінці ступеня локальних і загальномозкових змін біострумів при точно відомої локалізації ураження.
У ЕЕГ таких хворих, як правило, відзначаються лише негрубі загальномозкові зміни - у вигляді нерівномірності альфа-ритму, іноді з більш-менш вираженою епілептоідной активністю. Лише при великих розмірах аневризми спостерігаються іноді загальномозкові зміни біострумів, обумовлені порушенням гемодинаміки. Вони найчастіше виражаються в зниженні всіх видів біоелектричної активності і наявності скороченої тета-ритму.
Осередкові зміни у цієї групи хворих або відсутні, або виражені в незначній мірі - у вигляді редукції альфа-ритму або негрубой епілептоідной активності над зоною розташування аневризми.
Як приклад можна навести випадок дослідження ЕЕГ у хворої з артеріовенозної аневризмою в лівій тім`яно-скроневої області в так званому холодному періоді, без ознак свіжого субарахноїдального крововиливу (рис. 87).
Хвора Б. надійшла в стаціонар зі скаргами на напади судом в правих кінцівках, періодичні порушення мови і головний біль. Перші епілептичні припадки почалися близько 12 років тому. При неврологічному обстеженні встановлювалася лише легка асиметрія сухожильних рефлексів. При ангіографії виявилася велика артеріо-венозна аневризма в області сильвиевой борозни зліва. Внаслідок зв`язку аневризми з основними судинами півкулі і рідкості нападів оперативне втручання не було зроблено. На ЕЕГ в цьому випадку відзначалися лише негрубі загальномозкові зміни біострумів у вигляді деякої нерівномірності альфа-ритму і незначно вираженою пароксизмальної активності дифузного характеру.
Така ж картина, т. Е. Відсутність грубих осередкових змін на ЕЕГ, спостерігалася і в інших хворих з артеріо-венозними аневризмами навіть великих розмірів, якщо вони не були причиною крововиливу.
Причина відсутності вогнищевих змін ЕЕГ полягає, мабуть, в тривалому перебігу захворювання і повільному збільшенні розмірів аневризми так, що в процесі розвитку хвороби тканину мозку встигає пристосуватися до умов, що змінилися обсягу і тиску і не реагує локальним набряком і пов`язаними з ним порушеннями основних обмінних і біоелектричних процесів. Ця картина за механізмом схожа на явища, які спостерігаються при повільно зростаючих пухлинах (меніігіомах або гліома), які при зростанні протягом 5-10 років не викликають чіткого вогнища патологічної електричної активності на ЕЕГ навіть при досягненні ними великих розмірів (див. Розділ 7).
При наявності крововиливу з артеріовенозної аневризми картина ЕЕГ меняется- при цьому спостерігаються зміни в значній мірі залежать від характеру перенесеного крововиливу.
Якщо крововилив має переважно субарахіоідальний характер (при клінічному обстеженні спостерігаються негрубі і швидко зникають церебральні симптоми), вогнищеві зміни на ЕЕГ, як правило, не виражені. Загальмозкові зміни біострумів реєструються лише в ранні терміни після крововиливу (протягом першого тижня) і виражаються в редукції і уповільненні альфа-ритму. Лише в рідкісних випадках можна відзначити появу негрубой дифузійної дельтаактівності. Зміни ці вдається спостерігати лише в перші два тижні після крововиливу. При обстеженні через 1-3 місяці після крововиливу ЕЕГ вже мало чим відрізняється від описаної вище ЕЕГ при артеріовенозних аневризмах без крововиливу.
Мал. 87. ЕЕГ хворий Б. з артеріовенозної аневризм у сфері сильвиевой борозни зліва (без вказівок на субарахноїдальний крововилив). Внизу схема розташування електродів і розташування аневризми.
При внутрішньомозкових крововиливах і крововиливах змішаного характеру (субарахноїдальних і внутрішньомозкових) на ЕЕГ, як правило, виявляються осередкові зміни. Ці зміни мають вигляд повільних коливань різної амплітуди і тривалості (полиморфной дельта-активності) - від повільних хвиль амплітудою I00-150 мкв, частотою 0,5-1 Гц до низькоамплітудних дельта-хвиль амплітудою 20-25 мкв, частотою 3-4 Гц.
Мал. 88. ЕЕГ хворий Т. з артеріовенозної аневризмою в правій лобній ділянці з гематомою, замісної кору і підкіркове речовина в задньо-лобній ділянці справа.
Запис через місяць після крововиливу. Спостерігається чіткий вогнище патологічної активності в задніх лобно-скроневих відведеннях справа (відведення 5, 13. 7).
Відзначається залежність вираженості дельта-активності (т. Е. Величини і тривалості дельта-хвиль) від глибини розташування гематом. Поверхнево розташовані гематоми (виникають при поверхневому розташуванні аневризми і корковою локалізації крововиливу) характеризуються наявністю грубого вогнища повільної: патологічної активності (у вигляді повільних хвиль великої амплітуди і тривалості), щодо чітко обмеженого і на тлі порівняно грубих загальномозкових змін біострумів.
Такий тип вогнищевих змін на ЕЕГ можна бачити досить тривалий термін після крововиливу - протягом 3-5 місяців. При дослідженні в перші дні після крововиливу зміни ЕЕГ носять інший характер: як правило, відзначаються значні загальномозкові зміни біострумів, часто маскують різко виражені вогнищеві прояви. При зупинці кровотечі зміни ЕЕГ стабілізуються протягом 1-2 тижнів.
Приклад ЕЕГ хворого, який переніс крововилив з поверхнево розташованої артеріовенозної аневризми, можна бачити на рис. 88.
Хворий Т. Діагноз: артеріо-венозна аневризма правої лобної ділянки з утворенням гематоми, що займає кору і підкіркове речовина в задньо-лобній ділянці справа. При клінічному обстеженні - грубі порушення психіки і явища лівостороннього гемипареза. На операції - артеріо-венозна аневризма правої лобної ділянки з утворенням гематоми, що займає кору і підкіркове речовина в заднелобних області. На ЕЕГ (через 2 місяці після крововиливу) визначається вогнище грубої патологічної активності в задньо-лобно-скроневих відділах правої півкулі у вигляді дельта-хвиль (50 мкв, 0,5 - I Гц).
При розташуванні аневризми в глибині півкулі і утворення при крововиливі з неї гематоми в глибинних структурах півкулі (в білій речовині, підкіркових вузлах і паравентрикулярного) дельта-активність в цих випадках виражена щодо негрубо- амплітуда дельта-хвиль вимірюється в межах 25-30 мкв, частота - порядку 3-4 Гц. Такий характер зміни зберігають протягом 3-5 місяців після крововиливу.
Приклад ЕЕГ хворого, який переніс крововилив з глибинно розташованої артеріовенозної аневризми, представлений на рис. 89.
Хворий П. переніс три важких внутрішньомозкових крововиливів, останнє - за 4 місяці до вступу до інституту, У нього р&Звіл грубий гемипарез і розлади чутливості зліва, більш виражені в руці, і незначні порушення мови. Ангіографія виявила невелику (0,5X1 см) артеріо-венозну аневризму в лівій лобно-тім`яної області, на глибині 2,5 см від поверхні мозку, яка і слугувала причиною повторних крововиливів. На операцій була виявлена кіста на місці колишньої гематоми, яке сягало стінок бічного шлуночка. Пошкодження кори відзначено не було.
На ЕЕГ - нерізкі вогнищеві зміни в скронево-тім`яній відведенні зліва у вигляді дельта-хвиль невеликої амплітуди і тривалості (25 мкв, 0,25 секунди) на тлі грубих загальномозкових змін біострумів.
Тут слід звернути увагу на те, що в разі, наведеному на рис. 89, вогнищеві зміни були значно менш вираженими і чіткими в порівнянні з вогнищевими змінами в разі, наведеному на рис. 88. Тим часом, судячи з даних ангіографії і операції, а також по клінічній картині, і в тому і в іншому випадку мала місце велика внутрішньомозкова гематома. Дисоціація між локальної клінічної симптоматикою і нечітким проявом вогнищевих змін на ЕЕГ характерна для глибинного розташування вогнища патологічної активності. Ця особливість вогнищевих проявів в ЕЕГ була відзначена для пухлинних поразок великих півкуль і при гематомах іншої етіології (при гіпертонічних і склеротичних інсультах) (Cobb et al., 1966- Е. А. Жирмунская, 1963). 
Мал. 89. ЕЕГ хворого П. з артеріовенозної аневризмою в лівій тім`яній області з утворенням гематоми в глибині тім`яної частки. Дослідження через 4 місяці після крововиливу, негрубі загальномозкові зміни більше в центральних відділах лівої півкулі.
За нашими даними (у хворих з гематомами, зумовленими артеріо-венозними аневризмами), це положення підтверджується на більш точно верифікувати матеріалі, так як зіставлення ангіографічних і клінічних спостережень часто дає можливість судити про глибину розташування вогнища до моменту обстеження хворого. Такі зіставлення у хворих з артеріо-венозними аневризмами дають більш визначену картину ще тому, що загальномозкові зміни біострумів у цій категорії хворих (в ті терміни, в які зазвичай проводилося дослідження, - через 2-3 тижні і більше після перенесеного крововиливу), як правило , бувають різко вираженими. Це залежить від того, що хворих з артеріо-венозними аневризмами обстежують у відносно молодому віці, тому в їх ЕЕГ відсутні вікові зміни, характерні для хворих з інсультами (атеросклеротичними та гіпертонічними). З іншого боку, у даної категорії хворих, як правило, не буває різко виражених гіпертензійного змін, часто маскують вогнищеві прояви у хворих з пухлинами великих півкуль. У зв`язку з цим вогнище патологічної активності у хворих з артеріо-венозними аневризмами проявляється більш чітко, ніж у хворих з пухлиною і гіпертонічним інсультом, і залежність характеру вогнища патологічної активності від глибини його розташування видно більш чітко.
Багато авторів також відзначають наявність локальної дельта-активності в випадках артеріовенозних аневризм (Rohmer, Gastaut, Dell, 1952- Ethelberg, 1951- Thiebaut, Phillippides, Rohmer, 1951- Husby, Norlen, Petersen, 1953- Rosenberg, 1952), також вказуючи на те, що більш грубі зміни ЕЕГ пов`язані з наявністю гематоми з аневризми.
