Ти тут

Еег при артеріальних аневризмах головного мозку - клінічна електроенцефалографія

Відео: ЕЕГ моніторинг Смоляков Данила

Зміст
клінічна електроенцефалографія
електроенцефалографія
Гіпотези про походження електричної активності
Методика реєстрації та дослідження
Електроди і їх комутація
Підсилювачі, самописці
Калібрування каналу електроенцефалограф
Розпізнавання і усунення артефактів в запису
Прийоми застосування функціональних навантажень, реєстрації електричної активності
Електроенцефалограма здорової людини
Зміни ЕЕГ при різних функціональних станах мозку
Реакція ЕЕГ на ритмічні роздратування, умовнорефлекторні зміни
Фізіологічна оцінка змін ЕЕГ при пухлинах головного мозку
Природа вогнища патологічної електричної активності
Локальні зміни ЕЕГ різного типу в зоні пухлини
Вторинні зміни ЕЕГ, виражені на відстані від пухлини
Диференціація екстрамедуллярних і внутрішньомозкових пухлин
Співвідношення локальних і загальних змін ЕЕГ, прояв вогнища
Зміни ЕЕГ залежно від локалізації пухлини мозку
Пухлини лобової локалізації
Пухлини тім`яної і тім`яно-центральної локалізації
Пухлини скроневої і потиличної локалізації
Пухлини підкіркового глибинного розташування
Пухлини в області задньої черепної ямки
Диференціація вогнища патологічної активності суб-і супратенторіальні розташування
Електроенцефалографія при пухлинах базальної локалізації
ЕЕГ при пухлинах III шлуночка
ЕЕГ при краніофарінгіома
ЕЕГ при пухлинах гіпофіза
Виявлення нечітко виражених-вогнищевих змін за допомогою додаткових прийомів
Виявлення осередкових змін на тлі грубих загальномозкових порушень
Виявлення осередкових ознак на тлі грубих загальномозкових змін
Зміни викликаних потенціалів при осередкової патології
Електроенцефалографія при судинних ураженнях головного мозку в нейрохірургічної клініці
ЕЕГ при артеріовенозних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при артеріальних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при спазмах магістральних артерій
ЕЕГ при каротидного-кавернозних сполучення
Електроенцефалограма при черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при легкій черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при травмі середнього ступеня і важкої черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при посттравматичних коматозних станах
ЕЕГ при закритій черепно-мозковій травмі, ускладненої внутрішньочерепної гематомою
Особливості ЕЕГ в віддаленому періоді після черепно-мозкової травми
ЕЕГ при арахноидитах і арахноенцефаліта
ЕЕГ при абсцесах головного мозку
ЕЕГ при паразитарних формах ураження головного мозку
Вікові особливості ЕЕГ здорових дітей
Загальмозкові зміни ЕЕГ у дітей з ураженням головного мозку
Особливості ЕЕГ при ураженні стовбура мозку на рівні задньої черепної ямки
ЕЕГ дітей з краніофарингіома
ЕЕГ дітей при краніостеноз
ЕЕГ дітей при акклюзіонние гідроцефалії
Автоматичний математичний аналіз ЕЕГ
Частотний аналіз ЕЕГ
Кореляційний аналіз ЕЕГ
Спектральний аналіз ЕЕГ
Інші методи аналізу ЕЕГ людини
література

ЕЕГ ПРИ артеріальної аневризми головного мозку *



  * Робота проводилася спільно з нейрохірургом АI. Коноваловим і невропатологом Т. О. Фаллер.

Так само, як і при артеріовенозних аневризмах, характер змін біострумів при артеріальних аневризмах пов`язаний з особливостями клінічного перебігу захворювання, зокрема з характером і локалізацією аневризми або крововиливу та часом, що пройшов після крововиливу.
Як природно було б припустити, наявність артеріальної аневризми (якщо воно не призводить до порушення кровотоку в артерії) не викликає появи помітних вогнищевих змін на ЕЕГ, оскільки аневризма має невеликі розміри. Крім того, артеріальні аневризми розташовуються, як правило, на підставі мозку, що також обумовлює відсутність вогнищевих проявів на ЕЕГ. Тому у хворих з артеріальними аневризмами, що протікають без внутрішньочерепних крововиливів, на ЕЕГ не відзначалося відхилень від норми або виявлялися лише незначні дифузні зміни біоелектричної активності, іноді зі стовбуровими проявами.
У хворих, які перенесли крововилив з аневризми, спостерігаються загальномозкові і локальні зміни в ЕЕГ, що знаходяться в тісній залежності від характеру крововиливу і терміну, що пройшов після нього.
При дослідженні протягом перших 2 тижнів після чисто субарахноїдального крововиливу спостерігаються помітні загальномозкові зміни у вигляді пригнічення і уповільнення альфа-ритму і іноді - негрубой дифузійної дельта-активності. До кінця 1-го місяця після крововиливу ці зміни, як правило, зникають. На тлі таких невеликих загальномозкових змін локальні зміни ЕЕГ при субарахноїдальних крововиливах не відзначається, як це було і в разі артеріовенозних аневризм. Однак на ЕЕГ виявляються ознаки впливу патологічного процесу на стовбурові відділи мозку у вигляді спалахів тета- і дельта-активності (рис. 90).
Вогнища патологічної активності в ЕЕГ виникали у випадках розриву артеріальних аневризм і часто бували обумовлені наявністю внутрішньомозкової г е м а т о м и. Осередкові зміни виявляються відповідно локалізації аневризми: при аневризмах передньої мозкової артерії - в лобових відведеннях, близько до полюса, при аневризмах внутрішньої сонної і середньої мозкової артерій - в скроневій відведенні. Ці осередки виражаються, як правило, у вигляді високоамплітудних поліморфних повільних хвиль і досить чітко виявляються на тлі відносно грубих загальномозкових змін (при дослідженні через 2-3 тижні після крововиливу).

Мал. 90. ЕЕГ хворого Г. з аневризмою передньої сполучної артерії через 10 днів після субарахноїдального крововиливу, негрубі загальномозкові зміни з ознаками впливу патологічного процесу на стовбурові відділи мозку.
На рис. 91 наводиться ЕЕГ хворого з розривом аневризми лівого среднемозговой артерії і утворенням гематоми в глибині скроневої і лобової часток зліва.
Хворий М. поступив в інститут на 2-у добу після субарахноїдального крововиливу в стані спутаного свідомості з глибоким правостороннім геміпарез і афазією. На ангиограммах виявлена велика аневризма середньої мозкової артерії зліва. На операції, крім аневризми, виявлена гематома в глибині лівої скроневої та лобової часток. При електроенцефалографічному дослідженні виявляються різко виражені загальномозкові зміни у вигляді уповільнення альфа-ритму до 7 в секунду і наявності дифузної дельта-активності. У скронево-лобних відведеннях лівої півкулі відзначався вогнище патологічної активності у вигляді поліморфних дельта-хвиль великої амплітуди і тривалості.
Такі осередки патологічної активності у вигляді стійкої поліморфної дельта-активності в області відповідної локалізації аневризми ми на нашому матеріалі спостерігали в більшості випадків при обстеженні хворих з внутрішньомозковим крововиливом з аневризми передньої або середньої мозкової артерії.
Основні особливості вогнища ті ж, що і при внутрішньомозкових гематомах, пов`язаних з артеріо-венозними аневризмами: якщо вони близькі до поверхні кори, виявляється вогнище у вигляді грубої полиморфной повільної активності. Глибинний вогнище визначається менш чітко і дельта- хвилі в цьому випадку мають меншу амплітуду і тривалість.


Мал. 91. ЕЕГ хворого М. з гематомою в лівій лобно-скроневій ділянці близько до кори, що утворилася внаслідок розриву аневризми середньої мозкової артерії зліва. Осередок грубої патологічної активності у вигляді поліморфних дельта-хвиль великої амплітуди і тривалості в лобно-скроневих відведеннях зліва.
У наявних в даний час літературних даних про цінності ЕЕГ при дослідженні та лікуванні артеріальних аневризм немає єдиної думки. Однак останнім часом ряд авторів вказують на можливість локалізації по ЕЕГ боку ураження і навіть області (квадранта) ураження великих півкуль головного мозку (Woodhall, Lowenbach, 1943- Greenstein, Strauss, 1946 Husby, Norlen, Petersen, 1953- Rose, 1964- Dehing, 1966). Деякі автори вказують при цьому на наявність вогнищ дельта-хвиль у випадках інтрацеребральних гематом (Hanhart, 1959- Dabbach, le Beau, 1964).


Відео: Popular Videos - Brain & Drug



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!