Зміни викликаних потенціалів при осередкової патології - клінічна електроенцефалографія

ЗМІНИ викликаних потенціалів при вогнищевих ПАТОЛОГІЇ НА ЕЕГ
Фізичні стимули, що застосовуються в якості аферентних подразнень для впливу на біоелектричну активність головного мозку, крім загального дифузного впливу, позначається на всіх відділах великих півкуль, викликають ще локальні зміни біоелектричної активності у вигляді викликаних потенціалів, що реєструються в тій зоні кори, куди приходить по проекційним шляхах збудження при подразненні даних нервів або рецепторів.
Викликані потенціали складаються з ряду компонентів, частина яких - більш рання - пов`язується зі специфічною системою афферентации, а пізніша - з неспецифічної таламо-кортикальної системою.
Ранні, специфічні, компоненти викликаних потенціалів вимагають для свого виявлення в ЕЕГ людини спеціальних методів сумації і виділення сигналу на тлі шуму (див. Розділ 3). Так частина викликаного потенціалу, яка чітко видна при звичайній реєстрації ЕЕГ на чернільнопішущем апараті, як правило, відноситься до пізніших компонентів.
При вивченні змін викликаних потенціалів при різних ураженнях головного мозку не отримано чітких і однозначних даних. Є свідчення про те, що при осередках епілептоідного характеру спостерігається збільшення відповідних викликаних потенціалів в зоні епілептогенного фокусу у хворих з скроневою епілепсією (Gastant et а 1., 1954). Інша частина авторів вказує на зменшення вираженості і подовження латентного періоду викликаного потенціалу у відповідь на світлове подразнення при очаговом ураженні потиличної частки (при гомонимной гемианопсии).
Описано нечіткі зміни початкових компонентів викликаних потенціалів у відповідь на електрошкірний роздратування у хворих з гемігіпестезіей (Gibblin, 1964- Kelly et al., 1965 Domica et al., 1965).
Найбільш чіткі зміни при вогнищевих ураженнях головного мозку отримані для пізніх компонентів викликаних потенціалів і для неспецифічних відповідей на подразнення типу vertex-комплексу. Якщо у хворих, що мають вогнище патологічної активності, в ЕЕГ, реєструється викликаний потенціал у відповідь на аферентні роздратування, то амплітуда цього потенціалу виявляється більшою на стороні поразки.

Мал. 86. Розподіл викликаних потенціалів в ЕЕГ при подразненнях різної модальності у хворого з вогнищем патологічної активності в заднелобних області слова у хворого П. з пухлиною підкіркових вузлів зліва.
А - електрошкірний роздратування лівого ліктьового нерва Б - звукове роздратування (клацання) - В - спалах світла-Г - графічне вираження асиметрії по амплітуді відповіді на електрошкірний раздраженіе- Д - збільшене зображення відповіді на електрошкірний роздратування в заднелобних сагітальній області справа і зліва Е - накладення 10 відповідей в тих же відведеннях (виявлення стійкості асиметрії).
За даними Л. М. Пучінскій (1967), у хворих з вогнищевим ураженням потиличної частки виявляється переважання викликаних потенціалів на світло на стороні пораженія- реєстрований викликаний потенціал є неспецифічним компонентом відповіді на світло. Нами отримані аналогічні дані для хворих з ураженням зони центральних звивин (рис. 86). Поясненням спостережуваного явища можуть служити уявлення, що розвиваються В. С. Русиновим, про можливість зміщення неспецифічного відповіді при локальній зміні збудливості в будь-якій зоні кори великих півкуль. При цьому, як показують спеціальні дослідження, зона максимального прояви неспецифічного відповіді може зміщуватися не тільки під впливом наявності патологічного процесу, а й спеціальних умов експерименту (Л. М. Пучінскій, С. Н. Раева, К. Кац, А. А. Соколова , В. Є. Майорчик).
Таким чином, спосіб активації ЕЕГ, характер одержуваного відповіді і найбільш ефективний подразник різні в різних випадках невиявлення вогнища патологічної активності в ЕЕГ і залежать від характеру патологічного процесу і стану хворого. Нечіткість вогнищевих проявів в ЕЕГ може бути обумовлена різними причинами і по-різному виражена в залежності від стану хворого і ступеня загальних змін його фонової біоелектричної активності. Відповідно до цими відмінностями і варіюють застосовуються роздратування для виявлення в ЕЕГ так званої прихованої патології.
В умовах нейрохірургічної клініки з опухольним контингентом хворих, як правило, слід віддавати перевагу простим аферентним впливів, цілком безпечним для хворого і викликає разом з тим досить чіткі зміни в ЕЕГ, за якими можна судити про функціональний стан кори великих півкуль. При цьому одним з важливих показників є вираженість реакції активації в ЕЕГ, для судження про яку досить застосувати роздратування у вигляді простого відкривання і закривання очей.
Вибір і застосування інших видів активації ЕЕГ визначаються завданнями дослідження в кожному окремому випадку, станом хворого і темпами обстеження.
Як показала практика клінічної електроенцефалографії, особливо в нейрохірургічної та неврологічної клініках, патологічні зміни біоелектричної активності кори великих півкуль при застосуванні фізичних і фармакологічних впливів є більш раннім і тонким показником порушення діяльності мозку в порівнянні з даними «спонтанної» ЕЕГ, що відображають більш стійкі і порівняно грубі зрушення функціонального стану кори великих півкуль.