Ти тут

Еег при пухлинах iii шлуночка - клінічна електроенцефалографія

Відео: Лекції для фахівців, Навчальний центр ВЦ "Зоовет"

Зміст
клінічна електроенцефалографія
електроенцефалографія
Гіпотези про походження електричної активності
Методика реєстрації та дослідження
Електроди і їх комутація
Підсилювачі, самописці
Калібрування каналу електроенцефалограф
Розпізнавання і усунення артефактів в запису
Прийоми застосування функціональних навантажень, реєстрації електричної активності
Електроенцефалограма здорової людини
Зміни ЕЕГ при різних функціональних станах мозку
Реакція ЕЕГ на ритмічні роздратування, умовнорефлекторні зміни
Фізіологічна оцінка змін ЕЕГ при пухлинах головного мозку
Природа вогнища патологічної електричної активності
Локальні зміни ЕЕГ різного типу в зоні пухлини
Вторинні зміни ЕЕГ, виражені на відстані від пухлини
Диференціація екстрамедуллярних і внутрішньомозкових пухлин
Співвідношення локальних і загальних змін ЕЕГ, прояв вогнища
Зміни ЕЕГ залежно від локалізації пухлини мозку
Пухлини лобової локалізації
Пухлини тім`яної і тім`яно-центральної локалізації
Пухлини скроневої і потиличної локалізації
Пухлини підкіркового глибинного розташування
Пухлини в області задньої черепної ямки
Диференціація вогнища патологічної активності суб-і супратенторіальні розташування
Електроенцефалографія при пухлинах базальної локалізації
ЕЕГ при пухлинах III шлуночка
ЕЕГ при краніофарінгіома
ЕЕГ при пухлинах гіпофіза
Виявлення нечітко виражених-вогнищевих змін за допомогою додаткових прийомів
Виявлення осередкових змін на тлі грубих загальномозкових порушень
Виявлення осередкових ознак на тлі грубих загальномозкових змін
Зміни викликаних потенціалів при осередкової патології
Електроенцефалографія при судинних ураженнях головного мозку в нейрохірургічної клініці
ЕЕГ при артеріовенозних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при артеріальних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при спазмах магістральних артерій
ЕЕГ при каротидного-кавернозних сполучення
Електроенцефалограма при черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при легкій черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при травмі середнього ступеня і важкої черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при посттравматичних коматозних станах
ЕЕГ при закритій черепно-мозковій травмі, ускладненої внутрішньочерепної гематомою
Особливості ЕЕГ в віддаленому періоді після черепно-мозкової травми
ЕЕГ при арахноидитах і арахноенцефаліта
ЕЕГ при абсцесах головного мозку
ЕЕГ при паразитарних формах ураження головного мозку
Вікові особливості ЕЕГ здорових дітей
Загальмозкові зміни ЕЕГ у дітей з ураженням головного мозку
Особливості ЕЕГ при ураженні стовбура мозку на рівні задньої черепної ямки
ЕЕГ дітей з краніофарингіома
ЕЕГ дітей при краніостеноз
ЕЕГ дітей при акклюзіонние гідроцефалії
Автоматичний математичний аналіз ЕЕГ
Частотний аналіз ЕЕГ
Кореляційний аналіз ЕЕГ
Спектральний аналіз ЕЕГ
Інші методи аналізу ЕЕГ людини
література

Локалізація пухлини III шлуночка на підставі даних електроенцефалограми представляє великі труднощі. Глибина розташування пухлини, різна ступінь залучення в патологічний процес підкіркових і стовбурових структур мозку, а також розвивається в процесі росту пухлини окклюзионная гідроцефалія ускладнює встановлення вогнища патологічної електричної активності в цих випадках. ЕЕГ хворих з пухлиною III шлуночка характеризується переважно дифузними змінами, в більшості випадків подібними з порушеннями биопотенциалов при ураженні серединних структур мозку. Важливим моментом є те обставина, що при ураженні III шлуночка в патологічний процес в різному ступені залучається ретикулярна формація, розташована в оральних відділах стовбура і надає тонізуючу дію на кору головного мозку. У зв`язку з цим вивчення особливостей ЕЕГ при пухлинах III шлуночка представляє особливий інтерес для з`ясування ролі стовбурових утворень у формуванні ритмічної активності біопотенціалів мозку. У свою чергу вивчення формації стовбура мозку в експерименті та клініці значно розширює діагностичні можливості електроенцефалографічні досліджень хворих з пухлинами III шлуночка.
Характер біоелектричної активності великих півкуль мозку хворих з ураженням III шлуночка вкрай вариабелен: від відсутності будь-яких зрушень в ЕЕГ до різкого порушення біопотенціалів у вигляді домінування уповільнених ритмів з періодичними спалахами генералізованих повільних хвиль великої амплітуди. Особливості прояви патологічної електричної активності визначаються розміром пухлини і ступенем впливу її на прилеглі освіти мозку, в першу чергу стовбурові структури.
У випадках невеликих внутрішньошлуночкових пухлин в ЕЕГ відзначаються лише зміни характеру прояви основного ритму. Альфа- активність виражена або у вигляді прискорених до 11 -12 Гц і різко загострених коливань, які чергуються з групами синхронізованою бета-активності, або уповільнена до 8-9 Гц і поєднується з періодами тета-ритму. Звертає на себе увагу зміна нормальної картини просторового розподілу альфа-ритму у вигляді його постійної або періодично виникає генералізації по всіх відділах кори.
У випадках, коли пухлина має, судячи але клінічними ознаками, вплив на дно III шлуночка, альфа-ритм редукується і домінуючою в ЕЕГ є тета-періодика. Тета-ритм відзначається дифузно, складаючи основний фон електричної активності мозку, або реєструється переважно а лобно-центральних відділах півкуль, найбільш чітко виявляючись у відведеннях з сагиттально електродом.
На рис. 66 демонструється ЕЕГ хворий A-вої з колоїдної кістою, що займає всю порожнину III шлуночка. Видно, що по всіх відділах кори обох півкуль домінує тета-активність (7 Гц), реєструється без ознак міжпівкульна асиметрії і різких амплітудних відмінностей між передніми і задніми відділами. Звертає на себе увагу відсутність реакції активації у відповідь на пред`явлення звукового роздратування.


Мал. 66. ЕЕГ хворому А-вої з колоїдної кістою, що займає всю порожнину III шлуночка. У всіх відділах півкуль домінує виражений тета-ритм, без різких амплітудних відмінностей між передніми і задніми частинами мозку. У відповідь на звукове подразнення характер ЕЕГ не змінюється.
Характерною особливістю змін ЕЕГ хворих з пухлиною III шлуночка, яка надає різке вплив (зі здавленням) на стовбурові освіти, є наявність білатеральних спалахів синхронних повільних хвиль в ритмі дельта або тета, найбільш чітко виражених при великих міжелектродних відстанях або в відведеннях з сагиттально електродом. Ці хвилі на відміну від полиморфной дельта-активності, реєструються при полушарних пухлинах, характеризуються правильною формою і ритмічністю. Спалахи повільних хвиль синхронізованого характеру можуть відзначатися на тлі малоизмененной власної активності мозку. Тривалість цих спалахів коливається від 0,5 до 8 секунд. При аферентних подразненнях вони різко зменшуються або повністю зникають. Ступінь вираженості цих спалахів в значній мірі визначається внутрішньочерепної гіпертензією і оклюзійними явищами.
У переважній більшості випадків при пухлинах III шлуночка спостерігається переважання патологічних змін (як тета-активності, так і пароксизмальних спалахів повільних хвиль) в лобноцентральних відділах півкуль. Переважну вираженість патологічних змін в передніх областях півкуль при дії пухлини на верхні відділи мозкового стовбура на рівні гіпоталамуса можна пояснити найбільш тісними анатомо-фізіологічними зв`язками діенцефальних відділів мозку саме з лобовими областями. Цю обставину необхідно враховувати при визначенні за даними ЕЕГ рівня розташування патологічного вогнища вздовж шлуночкової системи. На противагу пухлин III шлуночка з переважанням патологічних форм активності в лобно-центральних відділах мозку, при ураженні на рівні IV шлуночка, як показали дослідження В. Є. Майорчик (1960), максимальна вираженість двосторонньої повільної активності відзначається в потилично-тім`яних областях.
Як тета-активність, так і пароксизмальні спалаху повільних хвиль при ураженні III шлуночка можуть відзначатися з ознаками міжпівкульна асиметрії за рахунок більшої амплітуди хвиль і тривалості спалахів на стороні переважного зростання опух
Чи. Міжпівкульна асиметрія основного ритму при цьому виражена рідше і відзначається лише в 10% випадків. Межполушарную асиметрію в прояві патологічних змін в ЕЕГ необхідно враховувати при диференціюванні внутрішньошлуночкових пухлин від Паравіт-трікулярних.
На рис. 67 демонструється ЕЕГ хворого Б-ва з фибриллярной астроцитоми передніх відділів дна III шлуночка, яка проростає в передній ріг лівого бічного шлуночка. ЕЕГ характеризується домінуванням у всіх областях тета-ритму низької частоти (4,5 Гц), на тлі якого відзначаються пароксизмальні спалаху високоамплітудних повільних хвиль, більш грубо виражені в лобно-центральних відділах. У відведеннях з скроневим електродом відзначається міжпівкульна асиметрія за рахунок більшого вольтажа повільних хвиль зліва. Тривалість спалахів повільних хвиль в ЕЕГ цього хворого варіювала від I до 7 секунд і наростала до кінця дослідження.




Мал. 67. ЕЕГ хворого Б-ва з фібрилярних астроцитоми передніх відділів дна III шлуночка, яка проростає в передній ріг лівого бічного шлуночка. Па тлі домінування тета-ритму виявляється пароксизмальна спалах генералізованої, екзальтованої тета-активності. Пред`явлення звукового роздратування гальмує цю активність. В послідуючі реєструються високоамплітудні повільні хвилі в лобно-центральних відділах полушарій- в відведеннях з скроневим електродом виявляється міжпівкульна асиметрія за рахунок більш грубою вираженості повільних хвиль зліва.



При дослідженні хворих з пухлиною 3 шлуночка, в ЕЕГ яких домінують синхронізовані повільні ритми (дельта- і тета-ритми), звертає на себе увагу зниження вираженості реакції активації і інших форм реактивних змін біопотенціалів (засвоєння ритму, викликані відповіді і т.д.) . Часткова або повна блокада реакції активації при афферентной стимуляції в ЕЕГ цих хворих, мабуть, пов`язана з патологією формації стовбура мозку, переважно з блокадою її висхідних активуючих впливів.
Суттєвим є те обставина, що при афферентной стимуляції, як правило, відзначається зменшення ступеня вираженості дифузійної дельта-активності і стовбурових спалахів. Це підкреслює вторинний характер реєстрованих патологічних змін і виключає можливість коркового осередкової поразки. Однак в ряді випадків може відзначатися веретеноподібне наростання групових повільних хвиль, переважно в лобових областях. При цьому частота синхронізується під впливом роздратування ритму коркових потенціалів, як показали дослідження В. Є. Майорчик (I960), залежить від вихідного функціонального стану кори в момент подачі аферентних подразнень. Чим більше виражені загальномозкові симптоми в ЕЕГ, тим повільніша ритміка буде синхронізуватися.
Таким чином, ЕЕГ хворих з пухлиною III шлуночка характеризується наявністю дифузних, двосторонніх змін загальмозкові характеру різного ступеня вираженості. Ці зміни можуть проявлятися з ознаками очаговости в корі великих півкуль. Особливості змін ЕЕГ хворих з пухлиною III шлуночка насамперед визначаються ступенем залучення в патологічний процес стволово-діенцефальних структур мозку. Ці зміни можуть проявлятися у вигляді порушення частотних, амплітудних і просторових характеристик основного коркового ритму у випадках невеликих внутрішньошлуночкових пухлин. Коли пухлина надає грубе вплив на стовбурові освіти мозку, в ЕЕГ виявляються зміни, характерні для ураження серединних структур мозку. При цьому встановити на підставі даних ЕЕГ, яка з підкіркових структур вражена, не представляється можливим.
Діагностичне значення дослідження ЕЕГ хворих з пухлинами III шлуночка полягає в тому, що воно дозволяє охарактеризувати ступінь залучення в патологічний процес стовбурових утворень мозку.


Відео: підкірковому синдроми, Мозок людини, пухлина мозку © subcortical syndromes



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!