Еег при пухлинах iii шлуночка - клінічна електроенцефалографія
Відео: Лекції для фахівців, Навчальний центр ВЦ "Зоовет"
Локалізація пухлини III шлуночка на підставі даних електроенцефалограми представляє великі труднощі. Глибина розташування пухлини, різна ступінь залучення в патологічний процес підкіркових і стовбурових структур мозку, а також розвивається в процесі росту пухлини окклюзионная гідроцефалія ускладнює встановлення вогнища патологічної електричної активності в цих випадках. ЕЕГ хворих з пухлиною III шлуночка характеризується переважно дифузними змінами, в більшості випадків подібними з порушеннями биопотенциалов при ураженні серединних структур мозку. Важливим моментом є те обставина, що при ураженні III шлуночка в патологічний процес в різному ступені залучається ретикулярна формація, розташована в оральних відділах стовбура і надає тонізуючу дію на кору головного мозку. У зв`язку з цим вивчення особливостей ЕЕГ при пухлинах III шлуночка представляє особливий інтерес для з`ясування ролі стовбурових утворень у формуванні ритмічної активності біопотенціалів мозку. У свою чергу вивчення формації стовбура мозку в експерименті та клініці значно розширює діагностичні можливості електроенцефалографічні досліджень хворих з пухлинами III шлуночка.
Характер біоелектричної активності великих півкуль мозку хворих з ураженням III шлуночка вкрай вариабелен: від відсутності будь-яких зрушень в ЕЕГ до різкого порушення біопотенціалів у вигляді домінування уповільнених ритмів з періодичними спалахами генералізованих повільних хвиль великої амплітуди. Особливості прояви патологічної електричної активності визначаються розміром пухлини і ступенем впливу її на прилеглі освіти мозку, в першу чергу стовбурові структури.
У випадках невеликих внутрішньошлуночкових пухлин в ЕЕГ відзначаються лише зміни характеру прояви основного ритму. Альфа- активність виражена або у вигляді прискорених до 11 -12 Гц і різко загострених коливань, які чергуються з групами синхронізованою бета-активності, або уповільнена до 8-9 Гц і поєднується з періодами тета-ритму. Звертає на себе увагу зміна нормальної картини просторового розподілу альфа-ритму у вигляді його постійної або періодично виникає генералізації по всіх відділах кори.
У випадках, коли пухлина має, судячи але клінічними ознаками, вплив на дно III шлуночка, альфа-ритм редукується і домінуючою в ЕЕГ є тета-періодика. Тета-ритм відзначається дифузно, складаючи основний фон електричної активності мозку, або реєструється переважно а лобно-центральних відділах півкуль, найбільш чітко виявляючись у відведеннях з сагиттально електродом.
На рис. 66 демонструється ЕЕГ хворий A-вої з колоїдної кістою, що займає всю порожнину III шлуночка. Видно, що по всіх відділах кори обох півкуль домінує тета-активність (7 Гц), реєструється без ознак міжпівкульна асиметрії і різких амплітудних відмінностей між передніми і задніми відділами. Звертає на себе увагу відсутність реакції активації у відповідь на пред`явлення звукового роздратування.
Мал. 66. ЕЕГ хворому А-вої з колоїдної кістою, що займає всю порожнину III шлуночка. У всіх відділах півкуль домінує виражений тета-ритм, без різких амплітудних відмінностей між передніми і задніми частинами мозку. У відповідь на звукове подразнення характер ЕЕГ не змінюється.
Характерною особливістю змін ЕЕГ хворих з пухлиною III шлуночка, яка надає різке вплив (зі здавленням) на стовбурові освіти, є наявність білатеральних спалахів синхронних повільних хвиль в ритмі дельта або тета, найбільш чітко виражених при великих міжелектродних відстанях або в відведеннях з сагиттально електродом. Ці хвилі на відміну від полиморфной дельта-активності, реєструються при полушарних пухлинах, характеризуються правильною формою і ритмічністю. Спалахи повільних хвиль синхронізованого характеру можуть відзначатися на тлі малоизмененной власної активності мозку. Тривалість цих спалахів коливається від 0,5 до 8 секунд. При аферентних подразненнях вони різко зменшуються або повністю зникають. Ступінь вираженості цих спалахів в значній мірі визначається внутрішньочерепної гіпертензією і оклюзійними явищами.
У переважній більшості випадків при пухлинах III шлуночка спостерігається переважання патологічних змін (як тета-активності, так і пароксизмальних спалахів повільних хвиль) в лобноцентральних відділах півкуль. Переважну вираженість патологічних змін в передніх областях півкуль при дії пухлини на верхні відділи мозкового стовбура на рівні гіпоталамуса можна пояснити найбільш тісними анатомо-фізіологічними зв`язками діенцефальних відділів мозку саме з лобовими областями. Цю обставину необхідно враховувати при визначенні за даними ЕЕГ рівня розташування патологічного вогнища вздовж шлуночкової системи. На противагу пухлин III шлуночка з переважанням патологічних форм активності в лобно-центральних відділах мозку, при ураженні на рівні IV шлуночка, як показали дослідження В. Є. Майорчик (1960), максимальна вираженість двосторонньої повільної активності відзначається в потилично-тім`яних областях.
Як тета-активність, так і пароксизмальні спалаху повільних хвиль при ураженні III шлуночка можуть відзначатися з ознаками міжпівкульна асиметрії за рахунок більшої амплітуди хвиль і тривалості спалахів на стороні переважного зростання опух
Чи. Міжпівкульна асиметрія основного ритму при цьому виражена рідше і відзначається лише в 10% випадків. Межполушарную асиметрію в прояві патологічних змін в ЕЕГ необхідно враховувати при диференціюванні внутрішньошлуночкових пухлин від Паравіт-трікулярних.
На рис. 67 демонструється ЕЕГ хворого Б-ва з фибриллярной астроцитоми передніх відділів дна III шлуночка, яка проростає в передній ріг лівого бічного шлуночка. ЕЕГ характеризується домінуванням у всіх областях тета-ритму низької частоти (4,5 Гц), на тлі якого відзначаються пароксизмальні спалаху високоамплітудних повільних хвиль, більш грубо виражені в лобно-центральних відділах. У відведеннях з скроневим електродом відзначається міжпівкульна асиметрія за рахунок більшого вольтажа повільних хвиль зліва. Тривалість спалахів повільних хвиль в ЕЕГ цього хворого варіювала від I до 7 секунд і наростала до кінця дослідження.
Мал. 67. ЕЕГ хворого Б-ва з фібрилярних астроцитоми передніх відділів дна III шлуночка, яка проростає в передній ріг лівого бічного шлуночка. Па тлі домінування тета-ритму виявляється пароксизмальна спалах генералізованої, екзальтованої тета-активності. Пред`явлення звукового роздратування гальмує цю активність. В послідуючі реєструються високоамплітудні повільні хвилі в лобно-центральних відділах полушарій- в відведеннях з скроневим електродом виявляється міжпівкульна асиметрія за рахунок більш грубою вираженості повільних хвиль зліва.
При дослідженні хворих з пухлиною 3 шлуночка, в ЕЕГ яких домінують синхронізовані повільні ритми (дельта- і тета-ритми), звертає на себе увагу зниження вираженості реакції активації і інших форм реактивних змін біопотенціалів (засвоєння ритму, викликані відповіді і т.д.) . Часткова або повна блокада реакції активації при афферентной стимуляції в ЕЕГ цих хворих, мабуть, пов`язана з патологією формації стовбура мозку, переважно з блокадою її висхідних активуючих впливів.
Суттєвим є те обставина, що при афферентной стимуляції, як правило, відзначається зменшення ступеня вираженості дифузійної дельта-активності і стовбурових спалахів. Це підкреслює вторинний характер реєстрованих патологічних змін і виключає можливість коркового осередкової поразки. Однак в ряді випадків може відзначатися веретеноподібне наростання групових повільних хвиль, переважно в лобових областях. При цьому частота синхронізується під впливом роздратування ритму коркових потенціалів, як показали дослідження В. Є. Майорчик (I960), залежить від вихідного функціонального стану кори в момент подачі аферентних подразнень. Чим більше виражені загальномозкові симптоми в ЕЕГ, тим повільніша ритміка буде синхронізуватися.
Таким чином, ЕЕГ хворих з пухлиною III шлуночка характеризується наявністю дифузних, двосторонніх змін загальмозкові характеру різного ступеня вираженості. Ці зміни можуть проявлятися з ознаками очаговости в корі великих півкуль. Особливості змін ЕЕГ хворих з пухлиною III шлуночка насамперед визначаються ступенем залучення в патологічний процес стволово-діенцефальних структур мозку. Ці зміни можуть проявлятися у вигляді порушення частотних, амплітудних і просторових характеристик основного коркового ритму у випадках невеликих внутрішньошлуночкових пухлин. Коли пухлина надає грубе вплив на стовбурові освіти мозку, в ЕЕГ виявляються зміни, характерні для ураження серединних структур мозку. При цьому встановити на підставі даних ЕЕГ, яка з підкіркових структур вражена, не представляється можливим.
Діагностичне значення дослідження ЕЕГ хворих з пухлинами III шлуночка полягає в тому, що воно дозволяє охарактеризувати ступінь залучення в патологічний процес стовбурових утворень мозку.
