Пухлини скроневої і потиличної локалізації - клінічна електроенцефалографія
ПУХЛИНИ скроневої локалізації
Точна ЕЕГ-локалізація з зазначенням вогнища патологічної активності в скроневій області досить висока, досягає 75-80%, а при аферентних подразненнях може бути підвищена до 85-90%. При розташуванні пухлини в правій скроневій області ЕЕГ нерідко є методом ранньої діагностики, оскільки неврологічні і рентгенологічні симптоми можуть з`являтися значно пізніше електрофізіологічних даних про наявність об`ємного новоутворення. Характерною особливістю при скроневої і особливо височно- лобової локалізації пухлини вважає двосторонньою патологічних змін ЕЕГ, хоча і домінуючих на стороні пухлини.
При задневісочних локалізації осередкового процесу, що супроводжується гемианопсией, досить закономірно проявляється зниження амплітуди альфа-ритму по всіх областях ипсилатерального півкулі. Це в поєднанні з поліморфними дельта-хвилями, найбільш вираженими в скроневої області, є достовірним ЕЕГ-зазначенням на наявність пухлини у відповідній скроневої області (рис. 50). У цих випадках відзначається значна вираженість дельта-активності також і в сусідній потиличної області. Для уточнення скроневої локалізації вогнища слід рекомендувати зіставлення результатів монополярного і біполярного способів відведення, так як при біполярних відведеннях локальні дельта-хвилі по амплітуді незначні і для їх підтвердження мають значення більш певні дельта-хвилі, що реєструються при монополярних відведеннях по всім областям ураженого півкулі, проте з чітким переважанням в скроневої області, де вони найбільш стійкі і внаслідок редукції частих ритмів згладжені за формою.
Мал. 50. ЕЕГ хворого Г-ona. Менінгіома в правій задньо-скроневої області.
А -очаговие повільні патологічні хвилі в правій задневнсочной і потиличної областях: Б - зменшення повільних патологічних хвиль в потиличних областях після дегідратації, більш чіткий прояв вогнища патологічної активності в правій задневісочних області.
При монополярних відведеннях ЕЕГ у хворих з скроневої локалізацією пухлини особливо рельєфно виражена міжпівкульна асиметрія, оскільки на стороні пухлини індиферентний електрод на мочці вуха через близькість вогнища локальних дельта-хвиль фактично перестає бути індиферентним і позначається на сумарною картині биопотенциалов при всіх комбінаціях з його участю (рис. 51).
У хворих з пухлинами медіобазального відділу скроневої частки (чаші це були гліоми, що безпосередньо впливають на гіппокамповой освіти) на всіх стадіях росту пухлини надзвичайно виражені загальномозкові зміни біоелектричної активності. Останні за своїм характером можуть бути іррітатівнимі або ж у вигляді генералізованої по обох півкулях повільної активності з проявом на цьому тлі досить чіткого вогнища в скроневій області. Ірритативні загальномозкові зміни ЕЕГ зазвичай корелюють з характером неврологічного синдрому, з наявністю у хворих загального рухового занепокоєння, підвищеної збудливості, почуття страху, психомоторних пароксизмів. Загальномозкових змін ЕЕГ у вигляді стійкого переважання дифузних повільних ритмів відповідає інший характер клінічного синдрому з наявністю у хворих рухової загальмованості, збідненого і уповільненою психічної діяльності. Ірритативні зміни спостерігаються у хворих з обмеженими пухлинами медіобазальних відділів скроневої долі- у них стан активації кори і вегетативні реакції протікають інтенсивно з тривалою післядією. Неспецифічні відповіді на короткі спалахи світла і звукові сигнали-клацання різко посилені, дифузно виражені по всім областям обох півкуль і довго не гасить при повторних подразненнях.
Загальмозкові уповільнення фонової ритміки спостерігається зазвичай у хворих з масивними глиомами скроневої частки, що заміщають освіти гіппокамповой формаціі- у них зазвичай реакція активації різко ослаблена або навіть повністю відсутній.
ПУХЛИНИ потиличноїлокалізації
Розташування пухлини в межах потиличної долі зустрічається дуже рідко-значно частіше мова йде про тім`яно-потиличної, тім`яно-скроневої локалізаціях вогнища. Рано електроенцефалографічні симптомом при локалізації пухлини в потиличної долі і в суміжних з нею областях є зменшення амплітуди і уповільнення альфа-ритму на стороні вогнища (Д. Г. Джмелів, 1959- М. Я. Модна, 1957- Hess, 1958 Kugler, 1966 ).
Мал. 51. ЕЕГ хворого С. Пухлина правої скроневої області.
А - чітка міжпівкульна асиметрія ЕЕГ при монополярних відведеннях, найбільш виражені вогнищеві дельта-хвилі в правій скронево-лобної області-Б - менш виражені міжпівкульні відмінності ЕЕГ і не настільки чіткі осередкові зміні при біполярних відведеннях.
Редукція альфа-ритму, так само як і відсутність його змін на відкривання і закривання очей, відзначається не тільки в потиличній, але і в заднетеменном і задневісочних областях. Відсутність реакції альфа-ритму на світло може супроводжувати гемианопсии, а може бути і без неї (Puech et al., 1950).
При екстрамедуллярних доброякісних пухлинах з тривалим перебігом і повільним розвитком неврологічних симптомів ЕЕГ тривалий час залишається нормальною з збереженням нормального домінуючого альфа-ритму. Повторні записи виявляють поступове падіння амплітуди і уповільнення альфа-ритму раніше на стороні розташування пухлини, а потім і в іншій півкулі. Реакція активації на світло ослаблена, над пухлиною вона відсутня.
При доброякісних внутрішньомозкових пухлинах потиличної частки ступінь вираженості альфа-ритму залежить від стадії процесу. У 2 і 3 стадії розвитку пухлини (див. Табл. 3) ЕЕГ-локалізація є найбільш достовірною, оскільки локальна редукція альфа-ритму підкріплюється появою в зоні пухлини вогнищевих поліморфних дельта-хвиль, наростаючих при різних функціональних навантаженнях (рис. 52).
При внутрішньомозкових пухлинах недоброякісного характеру на тих же стадіях розвитку пухлини виявляються більш значні загальномозкові зміни електричної активності у вигляді дифузних повільних хвиль, більш повільних по періоду на стороні поразки. У цих хворих на ЕЕГ, як правило, виявляється більш широка зона вогнищевих патологічних змін в порівнянні з дійсними розмірами пухлинного вузла. Наростаючі набряк і набухання мозкової тканини, а також дислокаційні впливу зростаючої пухлини можуть затушувати локалізацію первинного вогнища і навіть повести до помилкової трактуванні ЕЕГ: вторинні електроенцефалографічні симптоми можуть бути прийняті за первинні. У подібних випадках у клініцистів виникають ще більші труднощі внаслідок нашарування симптомів з сусідніх тім`яної та скроневої часток, а також задньої черепної ямки, що ускладнюють топічної діагностики первинного вогнища. Електроенцефалографічні дані. виявляючи наявність вогнища стійких поліморфних дельта-хвиль в потиличній області (особливо чітко після дегідратації і використання зорових стимуляцій), мають важливе значення при встановленні диференціального діагнозу супра- і субтенторіальної локалізації осередкового процесу (рис. 53). 
Мал. 52. Реєстрація ЕЕГ, КГР, ЕКГ, дихання, ністагму (Ny) у хворого Г. Менінгіоми в лівій потиличній області. Чіткий вогнище локальних повільних хвиль в поєднанні з редукцією альфа-ритму в лівій потиличній і потилично-тім`яної областях. Збереження альфа-ритму в передніх відділах півкуль.
Pіc. 53. ЕЕГ хворий П. Пухлина в області задньої черепної ямки. Періодична поява повільних «псевдоочагових» хвиль в правій потиличній області і зникнення їх при функціональних навантаженнях.
А- вихідний фон, Б - при звуковому подразненні.
Звуження зони вогнищевих змін при повторних записах ЕЕГ після дегідратації і часткове відновлення альфа-ритму і більш частих коливань в сусідніх ділянках дозволяють підтвердити розташування пухлини в потиличної області, а не в тім`яній і скроневій. Поряд з загальномозковими змінами електричної активності кори на певній стадії росту пухлини потиличної частки з`являються вторинні дистантних ЕЕГ-симптоми у вигляді веретеноподібно наростаючих двосторонніх високоамплітудних повільних коливань (4-6, 5-7 в секунду), що переважають зазвичай в скроневих і скронево-лобних областях.
