Еег дітей з краніофарингіома - клінічна електроенцефалографія
Дослідження ЕЕГ дітей з краніофарингіома і зіставлення даних ЕЕГ з клінічною картиною захворювання показало, що характер зміни біопотенціалів, так само як це було зазначено у дорослих з краніофарингіома (гл. 6), в значній мірі залежить від розміру пухлини, кістообразованіе і напрямку росту пухлини з порожнини турецького сідла (О. М. Гріндель, Т. О. Фаллер, 1959- І. В. Введенська, 1968, і ін.).
При краніофарінгіома ендосупраселлярной локалізації, найбільш часто зустрічаються у підлітків 13-17 років, реєструються нерізкі загальномозкові зміни біопотенціалів. Ці порушення проявляються в основному в зниженні амплітуди корковою ритміки, нерегулярності альфа-ритму і ознаках ирритации кори. На цьому тлі можна відзначити наявність негрубой дифузійної дельта-активності, більш вираженою в передніх відділах. У лобових областях виявляються тета-коливання, в деяких спостереженнях синхронізовані в тета-ритм. Грубо вираженою патологічної активності при зазначеної локалізації пухлини не відзначається.
На рис. 125, А представлена ЕЕГ 13-річної дівчинки, у якої на операції була видалена краніофарингіома ендоселлярной локалізації.
Можна відзначити, що альфа-ритм відсутній. У всіх областях реєструються негрубі дельта-хвилі і тета-коливання з збереженими на їх фоні частими бета- коливаннями. Більш стійко тета-активність і дельта-хвилі виражені в лобових областях без чіткої різниці сторін.
Було відзначено, що в тих випадках, коли пухлина досягає великих розмірів і розвивається з кістообразованіе, характер загальномозкових змін стає більш грубим. Збільшується амплітуда дельта- і тета-хвиль і спостерігаються осередкові прояви в області, що відповідає ділянці кори великих півкуль, в якому кіста локалізована. Осередкові зміни виражаються в формі високоамплітудних повільних хвиль різного періоду (рис. 125, Б).
Мал. 125. ЕЕГ дітей з краніофарингіома ендосупраселлярной локалізації.
А - хворий Л-виття, 13 років-зниження амплітуди біопотенціалів, відсутність регулярного альфа-ритму і наявність негрубой дельта- і тета-активності переважно в передніх відділах півкуль: Б - хворий В-ної, 14 років- вогнище поліморфних повільних волі в правій лобової області, зоні проекції кісти пухлини.
Наявність вогнищевих проявів в ЕЕГ має місце у 14-річної дівчинки, у якої краніофарингіома розвивалася з кістообразованіе в праву лобову частку (див. Рис. 125, Б). Зміни ЕЕГ у неї виражені в значній мірі. Альфа-ритм відсутній. Амплітуда біопотенціалів знижена. У всіх областях спостерігаються негрубі дельта-хвилі, більш стійко і різко виражені в правій лобовій частці. У віддалених від вогнища областях кори на стороні поразки спостерігаються часті бета-коливання, що свідчать про ирритации кори в цих відділах півкуль.
При краніофарінгіома, вростають в порожнину III шлуночка, розвиваються оклюзійні явища за рахунок закриття пухлиною отвори Монро або порожнини III шлуночка. Провідним клінічним симптомом у дітей в цих випадках є гидроцефально-гіпертензійного синдром. Гідроцефальний форма краніофарінгіоми властива молодшому віку (6-10 років) і характеризується грубістю загальномозкових змін ЕЕГ. У всіх відділах півкуль домінують повільні хвилі (2-3 Гц) різної амплітуди, періодично білатерально синхронізовані. Альфа-ритм в значній мірі редукований. Ці дані узгоджуються з результатами, отриманими в роботах ряду авторів (Crains, 1952- О. М. Гріндель, Т. О. Фаллер, 1959- Daly et ai., 1953, і ін.).
Прикладом може служити ЕЕГ хлопчика 6 років (рис. 126, А).
У цього хлопчика пухлина розташовувалася на рівні поперечної цистерни, грубо стискаючи задні відділи 3 шлуночка. Електрична активність характеризувалася
наявністю високовольтних, поліморфних повільних хвиль різного періоду, різко переважаючих в правій півкулі. Основний ритм ЕЕГ - альфа-ритм був відсутній. Загальмозкові зміни біопотенціалів були виражені грубо.
При ретроселлярном поширенні краніофарінгіоми, що здавлює каудальні відділи стовбура, ЕЕГ дітей характеризується переважанням патологічних змін в задніх відділах півкуль, також як це спостерігалося у дорослих (див. Розділ 6). У цих випадках в потиличних областях кори стійко виражені дельта-хвилі і епілептоідние комплекси поряд з наявністю стійкого тета-ритму в передніх відділах півкуль. Періодично у всіх областях з`являються групи білатеральних гіперсинхронних дельта-хвиль, амплітуда яких вище в потилично-тім`яних відділах.
На рис. 126, Б представлена ЕЕГ 10-річної дівчинки, у якої на розтині була знайдена краніофарингіома, грубо отдавлівать вкінці довгастий мозок і варолиев міст.
Як видно на ЕЕГ, дельта-хвилі виражені дифузно зі стійким переважанням в потиличних областях. Високоамплітудні поліморфні повільні хвилі виявляються в задніх відділах з асиметрією за рахунок збільшення амплітуди їх в правій півкулі. У всіх областях кори реєструються тета-коливання, стійкіше виражені в лівій півкулі. Дифузно відзначаються часті хвилі, періодично синхронізовані в ритм.
Д. Я. Варшавська, вивчаючи вікові особливості зміни ЕЕГ у дітей з краніофарингіома, показала, що у дітей до 10 років при оклюзійної формі краніофарінгіоми загальномозкові зміни проявляються в домінуванні у всіх областях дельта-хвиль, порушення альфа-ритму і наявності ритмічної тета-активності . У хворих юнацького віку з вираженими ендокринними порушеннями ЕЕГ також характеризується уповільненням корковою ритміки і порушенням альфа-рітма- домінуючою формою активності у них є тета ритм.
Мал. 126. Особливості порушення ЕЕГ у дітей з краніофарингіома, які впливають на стовбурові структури мозку.
А - хворого Л-на- домінування у всіх областях кори повільних форм активності- Б - хворий Ж-но дифузна дельта-активність, стійко переважає в правій потиличній області.
Застосування в пашів роботі частотного аналізу ЕЕГ дозволило встановити переважання інтегральної дельта- і тета-активності в лобових областях кори у всіх дітей з краніофарингіома, за винятком тих, у яких зазначалося ретроселлярное поширення пухлини.
Поряд з переважанням в передніх відділах півкуль повільної активності у дітей з краніофарингіома спостерігалися спалахи синхронізованою активності. Так само як і у дорослих з цими пухлинами, такі спалахи були виражені в лобових областях кори і проявлялися у вигляді тета-і бета-ритму і рідше - у вигляді дельта-хвиль. Спалахи генералізованої по всім областям пароксизмальної активності реєструвалися у дітей переважно у випадках проростання пухлини в порожнину III шлуночка.
Таким чином, дослідження ЕЕГ дітей з краніофарингіома в наших спостереженнях виявило залежність зміни корковою ритміки переважно від кістообразованіе і напрямку росту пухлини.
При клініко-енцефалографіческіх зіставленні було відзначено, що найбільш грубі загальномозкові зміни корковою ритміки виявлялися при краніофарінгіома, вростають в порожнину III шлуночка. Це узгоджується з даними, отриманими в роботах Н. Д. Горбача, І. М. Гільман (1960), І. Д. Вірозуб (1962) і ін., Які вважають, що порушення ЕЕГ в цих випадках можуть бути обумовлені як безпосереднім впливом пухлини на діенцефальні відділи мозку, так і вторинним впливом розширеного III шлуночка на діенцефальні освіти.
На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що застосування електроенцефалографічного дослідження у дітей з краніофарингіома ендоселлярной локалізації і вростає в порожнину III шлуночка дозволяє визначити ступінь впливу патологічного процесу на діенцефальні відділи мозку і виявити вогнище патологічної активності при наявності кісти краніофарінгіоми, яка проростає в півкуля. При краніофарінгіома, що характеризуються ретроселлярним зростанням, діагностична цінність цього методу не велика, так як зміни ЕЕГ при зазначеному зростанні пухлини аналогічні порушень корковою ритміки, реєструється у дітей з пухлиною задньої черепної ямки.
