Ти тут

Еег дітей з краніофарингіома - клінічна електроенцефалографія

Зміст
клінічна електроенцефалографія
електроенцефалографія
Гіпотези про походження електричної активності
Методика реєстрації та дослідження
Електроди і їх комутація
Підсилювачі, самописці
Калібрування каналу електроенцефалограф
Розпізнавання і усунення артефактів в запису
Прийоми застосування функціональних навантажень, реєстрації електричної активності
Електроенцефалограма здорової людини
Зміни ЕЕГ при різних функціональних станах мозку
Реакція ЕЕГ на ритмічні роздратування, умовнорефлекторні зміни
Фізіологічна оцінка змін ЕЕГ при пухлинах головного мозку
Природа вогнища патологічної електричної активності
Локальні зміни ЕЕГ різного типу в зоні пухлини
Вторинні зміни ЕЕГ, виражені на відстані від пухлини
Диференціація екстрамедуллярних і внутрішньомозкових пухлин
Співвідношення локальних і загальних змін ЕЕГ, прояв вогнища
Зміни ЕЕГ залежно від локалізації пухлини мозку
Пухлини лобової локалізації
Пухлини тім`яної і тім`яно-центральної локалізації
Пухлини скроневої і потиличної локалізації
Пухлини підкіркового глибинного розташування
Пухлини в області задньої черепної ямки
Диференціація вогнища патологічної активності суб-і супратенторіальні розташування
Електроенцефалографія при пухлинах базальної локалізації
ЕЕГ при пухлинах III шлуночка
ЕЕГ при краніофарінгіома
ЕЕГ при пухлинах гіпофіза
Виявлення нечітко виражених-вогнищевих змін за допомогою додаткових прийомів
Виявлення осередкових змін на тлі грубих загальномозкових порушень
Виявлення осередкових ознак на тлі грубих загальномозкових змін
Зміни викликаних потенціалів при осередкової патології
Електроенцефалографія при судинних ураженнях головного мозку в нейрохірургічної клініці
ЕЕГ при артеріовенозних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при артеріальних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при спазмах магістральних артерій
ЕЕГ при каротидного-кавернозних сполучення
Електроенцефалограма при черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при легкій черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при травмі середнього ступеня і важкої черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при посттравматичних коматозних станах
ЕЕГ при закритій черепно-мозковій травмі, ускладненої внутрішньочерепної гематомою
Особливості ЕЕГ в віддаленому періоді після черепно-мозкової травми
ЕЕГ при арахноидитах і арахноенцефаліта
ЕЕГ при абсцесах головного мозку
ЕЕГ при паразитарних формах ураження головного мозку
Вікові особливості ЕЕГ здорових дітей
Загальмозкові зміни ЕЕГ у дітей з ураженням головного мозку
Особливості ЕЕГ при ураженні стовбура мозку на рівні задньої черепної ямки
ЕЕГ дітей з краніофарингіома
ЕЕГ дітей при краніостеноз
ЕЕГ дітей при акклюзіонние гідроцефалії
Автоматичний математичний аналіз ЕЕГ
Частотний аналіз ЕЕГ
Кореляційний аналіз ЕЕГ
Спектральний аналіз ЕЕГ
Інші методи аналізу ЕЕГ людини
література

Дослідження ЕЕГ дітей з краніофарингіома і зіставлення даних ЕЕГ з клінічною картиною захворювання показало, що характер зміни біопотенціалів, так само як це було зазначено у дорослих з краніофарингіома (гл. 6), в значній мірі залежить від розміру пухлини, кістообразованіе і напрямку росту пухлини з порожнини турецького сідла (О. М. Гріндель, Т. О. Фаллер, 1959- І. В. Введенська, 1968, і ін.).
При краніофарінгіома ендосупраселлярной локалізації, найбільш часто зустрічаються у підлітків 13-17 років, реєструються нерізкі загальномозкові зміни біопотенціалів. Ці порушення проявляються в основному в зниженні амплітуди корковою ритміки, нерегулярності альфа-ритму і ознаках ирритации кори. На цьому тлі можна відзначити наявність негрубой дифузійної дельта-активності, більш вираженою в передніх відділах. У лобових областях виявляються тета-коливання, в деяких спостереженнях синхронізовані в тета-ритм. Грубо вираженою патологічної активності при зазначеної локалізації пухлини не відзначається.
На рис. 125, А представлена ЕЕГ 13-річної дівчинки, у якої на операції була видалена краніофарингіома ендоселлярной локалізації.
Можна відзначити, що альфа-ритм відсутній. У всіх областях реєструються негрубі дельта-хвилі і тета-коливання з збереженими на їх фоні частими бета- коливаннями. Більш стійко тета-активність і дельта-хвилі виражені в лобових областях без чіткої різниці сторін.
Було відзначено, що в тих випадках, коли пухлина досягає великих розмірів і розвивається з кістообразованіе, характер загальномозкових змін стає більш грубим. Збільшується амплітуда дельта- і тета-хвиль і спостерігаються осередкові прояви в області, що відповідає ділянці кори великих півкуль, в якому кіста локалізована. Осередкові зміни виражаються в формі високоамплітудних повільних хвиль різного періоду (рис. 125, Б).




Мал. 125. ЕЕГ дітей з краніофарингіома ендосупраселлярной локалізації.
А - хворий Л-виття, 13 років-зниження амплітуди біопотенціалів, відсутність регулярного альфа-ритму і наявність негрубой дельта- і тета-активності переважно в передніх відділах півкуль: Б - хворий В-ної, 14 років- вогнище поліморфних повільних волі в правій лобової області, зоні проекції кісти пухлини.
Наявність вогнищевих проявів в ЕЕГ має місце у 14-річної дівчинки, у якої краніофарингіома розвивалася з кістообразованіе в праву лобову частку (див. Рис. 125, Б). Зміни ЕЕГ у неї виражені в значній мірі. Альфа-ритм відсутній. Амплітуда біопотенціалів знижена. У всіх областях спостерігаються негрубі дельта-хвилі, більш стійко і різко виражені в правій лобовій частці. У віддалених від вогнища областях кори на стороні поразки спостерігаються часті бета-коливання, що свідчать про ирритации кори в цих відділах півкуль.
При краніофарінгіома, вростають в порожнину III шлуночка, розвиваються оклюзійні явища за рахунок закриття пухлиною отвори Монро або порожнини III шлуночка. Провідним клінічним симптомом у дітей в цих випадках є гидроцефально-гіпертензійного синдром. Гідроцефальний форма краніофарінгіоми властива молодшому віку (6-10 років) і характеризується грубістю загальномозкових змін ЕЕГ. У всіх відділах півкуль домінують повільні хвилі (2-3 Гц) різної амплітуди, періодично білатерально синхронізовані. Альфа-ритм в значній мірі редукований. Ці дані узгоджуються з результатами, отриманими в роботах ряду авторів (Crains, 1952- О. М. Гріндель, Т. О. Фаллер, 1959- Daly et ai., 1953, і ін.).
Прикладом може служити ЕЕГ хлопчика 6 років (рис. 126, А).
У цього хлопчика пухлина розташовувалася на рівні поперечної цистерни, грубо стискаючи задні відділи 3 шлуночка. Електрична активність характеризувалася
наявністю високовольтних, поліморфних повільних хвиль різного періоду, різко переважаючих в правій півкулі. Основний ритм ЕЕГ - альфа-ритм був відсутній. Загальмозкові зміни біопотенціалів були виражені грубо.
При ретроселлярном поширенні краніофарінгіоми, що здавлює каудальні відділи стовбура, ЕЕГ дітей характеризується переважанням патологічних змін в задніх відділах півкуль, також як це спостерігалося у дорослих (див. Розділ 6). У цих випадках в потиличних областях кори стійко виражені дельта-хвилі і епілептоідние комплекси поряд з наявністю стійкого тета-ритму в передніх відділах півкуль. Періодично у всіх областях з`являються групи білатеральних гіперсинхронних дельта-хвиль, амплітуда яких вище в потилично-тім`яних відділах.
На рис. 126, Б представлена ЕЕГ 10-річної дівчинки, у якої на розтині була знайдена краніофарингіома, грубо отдавлівать вкінці довгастий мозок і варолиев міст.
Як видно на ЕЕГ, дельта-хвилі виражені дифузно зі стійким переважанням в потиличних областях. Високоамплітудні поліморфні повільні хвилі виявляються в задніх відділах з асиметрією за рахунок збільшення амплітуди їх в правій півкулі. У всіх областях кори реєструються тета-коливання, стійкіше виражені в лівій півкулі. Дифузно відзначаються часті хвилі, періодично синхронізовані в ритм.
Д. Я. Варшавська, вивчаючи вікові особливості зміни ЕЕГ у дітей з краніофарингіома, показала, що у дітей до 10 років при оклюзійної формі краніофарінгіоми загальномозкові зміни проявляються в домінуванні у всіх областях дельта-хвиль, порушення альфа-ритму і наявності ритмічної тета-активності . У хворих юнацького віку з вираженими ендокринними порушеннями ЕЕГ також характеризується уповільненням корковою ритміки і порушенням альфа-рітма- домінуючою формою активності у них є тета ритм.

Мал. 126. Особливості порушення ЕЕГ у дітей з краніофарингіома, які впливають на стовбурові структури мозку.
А - хворого Л-на- домінування у всіх областях кори повільних форм активності- Б - хворий Ж-но дифузна дельта-активність, стійко переважає в правій потиличній області.



Застосування в пашів роботі частотного аналізу ЕЕГ дозволило встановити переважання інтегральної дельта- і тета-активності в лобових областях кори у всіх дітей з краніофарингіома, за винятком тих, у яких зазначалося ретроселлярное поширення пухлини.
Поряд з переважанням в передніх відділах півкуль повільної активності у дітей з краніофарингіома спостерігалися спалахи синхронізованою активності. Так само як і у дорослих з цими пухлинами, такі спалахи були виражені в лобових областях кори і проявлялися у вигляді тета-і бета-ритму і рідше - у вигляді дельта-хвиль. Спалахи генералізованої по всім областям пароксизмальної активності реєструвалися у дітей переважно у випадках проростання пухлини в порожнину III шлуночка.
Таким чином, дослідження ЕЕГ дітей з краніофарингіома в наших спостереженнях виявило залежність зміни корковою ритміки переважно від кістообразованіе і напрямку росту пухлини.
При клініко-енцефалографіческіх зіставленні було відзначено, що найбільш грубі загальномозкові зміни корковою ритміки виявлялися при краніофарінгіома, вростають в порожнину III шлуночка. Це узгоджується з даними, отриманими в роботах Н. Д. Горбача, І. М. Гільман (1960), І. Д. Вірозуб (1962) і ін., Які вважають, що порушення ЕЕГ в цих випадках можуть бути обумовлені як безпосереднім впливом пухлини на діенцефальні відділи мозку, так і вторинним впливом розширеного III шлуночка на діенцефальні освіти.
На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що застосування електроенцефалографічного дослідження у дітей з краніофарингіома ендоселлярной локалізації і вростає в порожнину III шлуночка дозволяє визначити ступінь впливу патологічного процесу на діенцефальні відділи мозку і виявити вогнище патологічної активності при наявності кісти краніофарінгіоми, яка проростає в півкуля. При краніофарінгіома, що характеризуються ретроселлярним зростанням, діагностична цінність цього методу не велика, так як зміни ЕЕГ при зазначеному зростанні пухлини аналогічні порушень корковою ритміки, реєструється у дітей з пухлиною задньої черепної ямки.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!