Ти тут

Виявлення нечітко виражених-вогнищевих змін за допомогою додаткових прийомів - клінічна електроенцефалографія

Зміст
клінічна електроенцефалографія
електроенцефалографія
Гіпотези про походження електричної активності
Методика реєстрації та дослідження
Електроди і їх комутація
Підсилювачі, самописці
Калібрування каналу електроенцефалограф
Розпізнавання і усунення артефактів в запису
Прийоми застосування функціональних навантажень, реєстрації електричної активності
Електроенцефалограма здорової людини
Зміни ЕЕГ при різних функціональних станах мозку
Реакція ЕЕГ на ритмічні роздратування, умовнорефлекторні зміни
Фізіологічна оцінка змін ЕЕГ при пухлинах головного мозку
Природа вогнища патологічної електричної активності
Локальні зміни ЕЕГ різного типу в зоні пухлини
Вторинні зміни ЕЕГ, виражені на відстані від пухлини
Диференціація екстрамедуллярних і внутрішньомозкових пухлин
Співвідношення локальних і загальних змін ЕЕГ, прояв вогнища
Зміни ЕЕГ залежно від локалізації пухлини мозку
Пухлини лобової локалізації
Пухлини тім`яної і тім`яно-центральної локалізації
Пухлини скроневої і потиличної локалізації
Пухлини підкіркового глибинного розташування
Пухлини в області задньої черепної ямки
Диференціація вогнища патологічної активності суб-і супратенторіальні розташування
Електроенцефалографія при пухлинах базальної локалізації
ЕЕГ при пухлинах III шлуночка
ЕЕГ при краніофарінгіома
ЕЕГ при пухлинах гіпофіза
Виявлення нечітко виражених-вогнищевих змін за допомогою додаткових прийомів
Виявлення осередкових змін на тлі грубих загальномозкових порушень
Виявлення осередкових ознак на тлі грубих загальномозкових змін
Зміни викликаних потенціалів при осередкової патології
Електроенцефалографія при судинних ураженнях головного мозку в нейрохірургічної клініці
ЕЕГ при артеріовенозних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при артеріальних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при спазмах магістральних артерій
ЕЕГ при каротидного-кавернозних сполучення
Електроенцефалограма при черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при легкій черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при травмі середнього ступеня і важкої черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при посттравматичних коматозних станах
ЕЕГ при закритій черепно-мозковій травмі, ускладненої внутрішньочерепної гематомою
Особливості ЕЕГ в віддаленому періоді після черепно-мозкової травми
ЕЕГ при арахноидитах і арахноенцефаліта
ЕЕГ при абсцесах головного мозку
ЕЕГ при паразитарних формах ураження головного мозку
Вікові особливості ЕЕГ здорових дітей
Загальмозкові зміни ЕЕГ у дітей з ураженням головного мозку
Особливості ЕЕГ при ураженні стовбура мозку на рівні задньої черепної ямки
ЕЕГ дітей з краніофарингіома
ЕЕГ дітей при краніостеноз
ЕЕГ дітей при акклюзіонние гідроцефалії
Автоматичний математичний аналіз ЕЕГ
Частотний аналіз ЕЕГ
Кореляційний аналіз ЕЕГ
Спектральний аналіз ЕЕГ
Інші методи аналізу ЕЕГ людини
література

7
ВИЯВЛЕННЯ нечітко вираженою ВОГНИЩЕВИХ ЗМІН ДО ЕЕГ ЗА ДОПОМОГОЮ ДОДАТКОВИХ МЕТОДИЧНИХ ПРИЙОМІВ
Вважається загальновизнаним, що при органічних ураженнях мозку показники ЕЕГ відображають не деструктивні зміни мозкової тканини, а патологічні зміни нейродинамики тих нервових структур, які не піддалися руйнуванню і продовжують функціонувати на зниженому рівні. Одним з проявів цієї закономірності є змінений характер коркових реакцій в зоні патологічного вогнища в порівнянні з реакціями на той же роздратування нормально функціонуючих областей півкуль. У зв`язку з цим для уточнення локалізації і характеру вогнища патологічної активності все більшого значення набуває вивчення змін біострумів кори головного мозку при дії різних аферентних подразнень. Різні фізичні та фармакологічні впливу змінюють ЕЕГ і часто роблять приховані або незначні зміни її більш ясними. Найбільш вживаними при клінічному дослідженні є екстероцептивні (або аферентні) роздратування, адресовані до різних аналізаторів: світлові і звукові (одиночні і ритмічні) і пропріорецептивні. Із загальних функціональних проб найбільш ефективними в плані уточнення даних ЕЕГ є гіпервентиляція, сон і вестибулярні навантаження. Інші способи активації застосовуються в клініках значно рідше.
Виявлення патологічної активності за допомогою аферентних подразнень засноване на тому, що, згідно з теорією Введенського - Ухтомського, один і той же подразник може викликати різні реакції в нервовій системі в залежності від функціонального стану субстрату, на який він падає. У ЕЕГ ця закономірність виявляється чітко: так, якщо світловий подразник дати випробуваному в бадьорому стані, він викличе депресію альфа-рітма- якщо ж випробовувані перебувають у стані дрімоти, то зовнішнє роздратування викликає не депресію, а екзальтацію альфа-ритму (рис. 77) . Те ж явище спостерігається і при вогнищевих ураженнях мозку, коли в зоні ураження відсутня депресія альфа-ритму у відповідь на світлове роздратування або відзначається його екзальтація, в той час як в інших (щодо здорових) ділянках мозку виявляється нормальна депресія альфа-ритму на світло ( рис. 78).
Таким чином, в патологічно зміненому ділянці кори головного мозку електрична активність змінюється інакше, ніж в ділянках здорової тканини під впливом одних і тих же аферентних впливів.




Мал. 77. Динаміка змін ЕЕГ при різних вихідних станах у здорових випробовуваних.
А-десинхронізація альфа-ритму при світловому раздраженіі- 1Б - виникнення альфа-подібного ритму (частотою 11 в секунду) під впливом звукового і світлового подразнення на тлі уповільнення основного ритму (неглибокий фізіологічний сон).




Мал. 78. Збочення відповіді в ЕЕГ в зоні локального ураження мозку при світловому роздратуванні.
А - ЕЕГ хворого Ч. з астроцитоми лівої задньо-лобній ділянці: локальна екзальтація домінуючого ритму при його депресії в інших отведеніях- Б - ЕЕГ хворий Ж. з мультиформної спонгіобластома в лівій скронево-тім`яної області-35-й день після операції (часткове видалення пухлини) - збільшення амплітуди дельта-хвиль в зоні вогнища при депресії альфа-ритму в потиличних відділах мозку.
У практиці клінічної ЕЕГ нерідко спостерігаються випадки, коли при наявності безсумнівного локального органічного ураження великих півкуль головного мозку (наприклад, пухлина, абсцес) в ЕЕГ не спостерігається чітко вираженого вогнища патологічної активності. За даними різних авторів, число таких випадків для пухлин великих півкуль знаходиться в межах 10-20% спостережень (Cobb, 1944 Yeger, Loose, 1945- Buchtal, Bush, 1947- Baudouin, Fischgold, 1949 Лbbs, 1938- Walter, Cobb , 1936- Л. О. Корстена, 1955- А. Я. Підгірна, 1957- А. Соколова, 1962- Т. О. Фаллер, 1965). Причиною відсутності чітких вогнищевих змін в ЕЕГ може бути повільний розвиток і тривале існування локального ураження мозку з розвитком компенсаторних процесів (Jasper, 1949) або фазовий розвиток пухлинного процесу з відсутністю на певній фазі локальних змін на тлі загального роздратування кори головного мозку (Т. О. Фаллер, 1958- B.Е. Майорчик і М. Ю. Рапопорт, 1958 А. А. Соколова, 1958).
У випадках, коли в фонового запису вогнищеві зміни в ЕЕГ виражені недостатньо чітко, дослідження реакцій на аферентні роздратування допомагає виявити осередок патологічної активності.
Докладніший аналіз ЕЕГ з відсутністю вогнищевих змін при наявності верифіковані пухлини великих півкуль, проведений на матеріалі Інституту нейрохірургії імені М. М. Бурденка (А. А. Соколова, Т. О. Фаллер, 1962), дозволив розділити їх на дві групи: 1 ) відсутність вогнища патологічної активності на тлі незначних загальномозкових змін біотоков- 2) відсутність вогнища патологічної активності на тлі грубих загальномозкових змін біострумів.
Залежно від стану хворого і характеру його фонової ЕЕГ змінюється і характер відповіді на аферентні роздратування, а в зв`язку з цим змінюється і ефективність використання тієї чи іншої функціонального навантаження для виявлення локальних змін ЕЕГ.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!