Виявлення нечітко виражених-вогнищевих змін за допомогою додаткових прийомів - клінічна електроенцефалографія
7
ВИЯВЛЕННЯ нечітко вираженою ВОГНИЩЕВИХ ЗМІН ДО ЕЕГ ЗА ДОПОМОГОЮ ДОДАТКОВИХ МЕТОДИЧНИХ ПРИЙОМІВ
Вважається загальновизнаним, що при органічних ураженнях мозку показники ЕЕГ відображають не деструктивні зміни мозкової тканини, а патологічні зміни нейродинамики тих нервових структур, які не піддалися руйнуванню і продовжують функціонувати на зниженому рівні. Одним з проявів цієї закономірності є змінений характер коркових реакцій в зоні патологічного вогнища в порівнянні з реакціями на той же роздратування нормально функціонуючих областей півкуль. У зв`язку з цим для уточнення локалізації і характеру вогнища патологічної активності все більшого значення набуває вивчення змін біострумів кори головного мозку при дії різних аферентних подразнень. Різні фізичні та фармакологічні впливу змінюють ЕЕГ і часто роблять приховані або незначні зміни її більш ясними. Найбільш вживаними при клінічному дослідженні є екстероцептивні (або аферентні) роздратування, адресовані до різних аналізаторів: світлові і звукові (одиночні і ритмічні) і пропріорецептивні. Із загальних функціональних проб найбільш ефективними в плані уточнення даних ЕЕГ є гіпервентиляція, сон і вестибулярні навантаження. Інші способи активації застосовуються в клініках значно рідше.
Виявлення патологічної активності за допомогою аферентних подразнень засноване на тому, що, згідно з теорією Введенського - Ухтомського, один і той же подразник може викликати різні реакції в нервовій системі в залежності від функціонального стану субстрату, на який він падає. У ЕЕГ ця закономірність виявляється чітко: так, якщо світловий подразник дати випробуваному в бадьорому стані, він викличе депресію альфа-рітма- якщо ж випробовувані перебувають у стані дрімоти, то зовнішнє роздратування викликає не депресію, а екзальтацію альфа-ритму (рис. 77) . Те ж явище спостерігається і при вогнищевих ураженнях мозку, коли в зоні ураження відсутня депресія альфа-ритму у відповідь на світлове роздратування або відзначається його екзальтація, в той час як в інших (щодо здорових) ділянках мозку виявляється нормальна депресія альфа-ритму на світло ( рис. 78).
Таким чином, в патологічно зміненому ділянці кори головного мозку електрична активність змінюється інакше, ніж в ділянках здорової тканини під впливом одних і тих же аферентних впливів.
Мал. 77. Динаміка змін ЕЕГ при різних вихідних станах у здорових випробовуваних.
А-десинхронізація альфа-ритму при світловому раздраженіі- 1Б - виникнення альфа-подібного ритму (частотою 11 в секунду) під впливом звукового і світлового подразнення на тлі уповільнення основного ритму (неглибокий фізіологічний сон).
Мал. 78. Збочення відповіді в ЕЕГ в зоні локального ураження мозку при світловому роздратуванні.
А - ЕЕГ хворого Ч. з астроцитоми лівої задньо-лобній ділянці: локальна екзальтація домінуючого ритму при його депресії в інших отведеніях- Б - ЕЕГ хворий Ж. з мультиформної спонгіобластома в лівій скронево-тім`яної області-35-й день після операції (часткове видалення пухлини) - збільшення амплітуди дельта-хвиль в зоні вогнища при депресії альфа-ритму в потиличних відділах мозку.
У практиці клінічної ЕЕГ нерідко спостерігаються випадки, коли при наявності безсумнівного локального органічного ураження великих півкуль головного мозку (наприклад, пухлина, абсцес) в ЕЕГ не спостерігається чітко вираженого вогнища патологічної активності. За даними різних авторів, число таких випадків для пухлин великих півкуль знаходиться в межах 10-20% спостережень (Cobb, 1944 Yeger, Loose, 1945- Buchtal, Bush, 1947- Baudouin, Fischgold, 1949 Лbbs, 1938- Walter, Cobb , 1936- Л. О. Корстена, 1955- А. Я. Підгірна, 1957- А. Соколова, 1962- Т. О. Фаллер, 1965). Причиною відсутності чітких вогнищевих змін в ЕЕГ може бути повільний розвиток і тривале існування локального ураження мозку з розвитком компенсаторних процесів (Jasper, 1949) або фазовий розвиток пухлинного процесу з відсутністю на певній фазі локальних змін на тлі загального роздратування кори головного мозку (Т. О. Фаллер, 1958- B.Е. Майорчик і М. Ю. Рапопорт, 1958 А. А. Соколова, 1958).
У випадках, коли в фонового запису вогнищеві зміни в ЕЕГ виражені недостатньо чітко, дослідження реакцій на аферентні роздратування допомагає виявити осередок патологічної активності.
Докладніший аналіз ЕЕГ з відсутністю вогнищевих змін при наявності верифіковані пухлини великих півкуль, проведений на матеріалі Інституту нейрохірургії імені М. М. Бурденка (А. А. Соколова, Т. О. Фаллер, 1962), дозволив розділити їх на дві групи: 1 ) відсутність вогнища патологічної активності на тлі незначних загальномозкових змін біотоков- 2) відсутність вогнища патологічної активності на тлі грубих загальномозкових змін біострумів.
Залежно від стану хворого і характеру його фонової ЕЕГ змінюється і характер відповіді на аферентні роздратування, а в зв`язку з цим змінюється і ефективність використання тієї чи іншої функціонального навантаження для виявлення локальних змін ЕЕГ.
