Еег при каротидного-кавернозних сполучення - клінічна електроенцефалографія
Електроенцефалограма при каротидного-кавернозних сполучення, як правило, не дає чітких вогнищевих проявів. Це пояснюється, по-видимому, відносно невеликим збільшенням обсягу мозку при зазначеному захворюванні в порівнянні, наприклад, з пухлиною мозку і базальних розташуванням соустя. Всі порушення, що турбують хворих (екзофтальм, шум у голові, головний біль), пов`язані в основному з порушенням кровообігу, а не з наявністю об`ємного утворення всередині черепної коробки. Найчастіше ЕЕГ цих хворих є варіант норми з вираженим альфа-ритмом в задніх відділах півкуль, іноді в їх ЕЕГ відмічається розлита ирритация, можливо, навіть обумовлена будь-якими іншими причинами, не пов`язаними з наявністю каротидного-кавернозного соустя.
Основне значення електроенцефалографічного дослідження при каротидного-кавернозному сполучення полягає в можливості застосування даних ЕЕГ при судженні про стан колатерального кровообігу.
Мал. 96. ЕЕГ хворого Д. з каротидного-кавернозних соустя під час проби з пережатием внутрішньої сонної артерії на шиї на стороні соустя.
А-до стискання. Початок стискання (Б) позначено стрілкою. Через 28 секунд (В) виявляються повільні високоамплітудні хвилі. Докладне пояснення в тексті.
Найбільш ефективним методом лікування каротидно-кавернозних соустий є одночасне вимикання сонної артерії в порожнині черепа і на шиї. Більшість соустий має роз`єднане полушарного кровообіг. У цих випадках операція може проводитися без будь-якої спеціальної підготовки колатерального кровообігу головного мозку. У тих же випадках, коли зашунтірованний соустя сонна артерія бере участь в полушарного кровообігу, перед операцією необхідно проводити дослідження на адекватність колатеральногокровообігу в системі виллизиева кола. Це робиться зазвичай за допомогою ангіографії, вимірювання залишкового внутрікаротідного артеріального тиску і спроби Матаса. При виявленні недостатності проводяться заходи для розвитку окольного кровообігу. Для цього контингенту хворих електроенцефалографія може бути використана в якості додаткового об`єктивного тесту, що дозволяє визначити адекватні і субадекватние види колатеральногокровообігу у хворих з каротидного-кавернозних соустя. З цією метою проводиться запис ЕЕГ під час стискання зовнішньої сонної артерії на шиї. При добре розвиненому коллатеральном кровообігу під час стискання не виявляється помітних змін біострумів на стороні стискання (такі хворі, як правило, добре переносять операцію). У деяких випадках при перетискання спостерігаються нерізкі зміни в ЕЕГ у вигляді редукції альфа-ритму на стороні стискання або у вигляді появи на цій же стороні негрубой дифузійної дельта-активності (після операції у деяких з таких хворих спостерігаються осередкові зміни в скроневій частці на стороні операції) . Тут можна думати про деяку прихованої недостатності колатерального кровообігу, не виявляється при клінічному обстеженні. При виявляється недостатність колатерального кровообігу під час стискання сонної артерії на шиї в ЕЕГ на стороні передавлення виявляються помітні зміни біоелектричної активності. Ці зміни найчастіше виражаються в появі високоамплітудних повільних хвиль частотою 2,5-1,5 Гц, що з`являються у вигляді груп в усіх відведеннях на стороні стискання. Картина ЕЕГ в цьому випадку дещо нагадує картину, що спостерігається при ішемії при спазмах мозкових артерій. Такі ж зміни описуються і при пробах з пережатием сонної артерії при дослідженні недостатності кровообігу у випадках стенозів сонних артерій.
На рис. 96 наводиться приклад ЕЕГ хворого з каротидного-кавернозних соустя при звичайному дослідженні ЕЕГ і при пробі з пережатием сонної артерії на шиї на стороні каротидного-кавернозного соустя.
Хворий Д. вступив до інституту зі скаргами на випинання правого очного яблука і дме шум в голові. При обстеженні виявлено каротидного-кавернозне сполучення справа.
При пробі з пережатием сонної артерії на шиї виявляється порушення свідомості і запаморочення. До стискання у хворого спостерігалося. чітко виражений альфа-ритм в задніх відділах півкулі при нормальному його распределеніі- патологічних змін немає (рис. 96. А). Під час стискання загальної сонної артерії на шиї справа перші 28 секунд в ЕЕГ змін майже немає (рис. 96. Б), потім одночасно з появою елементів порушення свідомості в правій півкулі у всіх відведеннях виникла група повільних коливань великої амплітуди частотою 2.5 Гц (рис. 96, В), зникла після припинення здавлення.
ЕЕГ при каротидного-кавернозних сполучення може дати загальну оцінку стану великих півкуль хворого до операції і служити одним з тестів визначення недостатності колатерального кровообігу при пробі Матаса при з`ясуванні питання про показання до оперативного втручання.
Таким чином, серед судинних захворювань головного мозку найбільше місце в нейрохірургічної клініці займають аневризми магістральних судин - артеріальні, і артеріо-венозні - і каротидного-кавернозні соустя. В їх діагностиці основну роль грає ангіографія. Однак, як показав досвід, аналіз ЕЕГ у цієї групи хворих в значній мірі допомагає встановити уточнений неврологічний діагноз і оцінити характер крововиливи і деякі особливості його локалізації.
Резюмуючи викладені спостереження, можна сказати, що при наявності у хворого картини субарахноїдального крововиливу (раптовий різкий головний біль, іноді втрата свідомості, менінгеальні симптоми, кров в лікворі при люмбальної пункції) за даними ЕЕГ можна судити про характер крововиливу: чи є воно чисто субарахноїдальним або і внутрішньомозковим. ЕЕГ може дати свідчення про те, чи відбувся розрив судини у конвекситальной поверхні півкулі або на підставі мозку (і відповідно з цим можна припускати артеріо-венозну або артеріальну аневризму).
При чисто субарахноїдальний крововилив більш точно судити про локалізацію аневризми за даними ЕЕГ не вдається, тому що такі крововиливи не супроводжуються чіткими локальними змінами ЕЕГ. При наявності на тлі субарахноїдального крововиливу вогнища патологічної активності в ЕЕГ (у вигляді поліморфної дельта-активності) можна припустити наявність і внутрішньомозкової) крововиливи і тоді по локалізації вогнища патологічної активності судити про локалізацію аневризми. За характером дельта-хвиль у вогнищі в поєднанні з даними про вираженість локальної неврологічної симптоматики можна до певної міри судити про глибину розташування гематоми.
При наявності в ЕЕГ періодично з`являються високоамплітудних повільних хвиль осередкового характеру можна думати про виникнення артеріального спазму в зоні, відповідної їх максимальної виразності. За ступенем вираженості загальномозкових змін біострумів можна судити також про змінам, пов`язаних з впливом патологічного процесу на стовбурові відділи мозку, що має значення для прогнозу.
Дані ЕЕГ виявляються корисними і при спостереженні за хворим в післяопераційному періоді, допомагаючи судити про хід відновлення діяльності головного мозку і про виникнення післяопераційних ускладнень. При каротидного-кавернозних сполучення або інших видах судинної патології, коли йдеться про необхідність перев`язки загальної сонної артерії, дані ЕЕГ на фоні стискання сонної артерії на шиї можуть служити показником достатності (або недостатності) колатеральногокровообігу.
Таким чином, дані ЕЕГ в нейрохірургічної клініці при судинної патології головного мозку можуть служити цінним додатковим методом дослідження хворого при встановленні уточненого неврологічного діагнозу. Роль ЕЕГ при дослідженні цих видів патології головного мозку з нашої точки зору не менш важлива, ніж при пухлинних захворюваннях (при яких цінність даних ЕЕГ в даний час вже безсумнівна).
