Вікові особливості еег здорових дітей - клінічна електроенцефалографія
Відео: магнітоенцефалографії (Мег) - Строгонова Тетяна
11
Електроенцефалограми ДІТЕЙ У НОРМІ І ПАТОЛОГІЇ
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЕЕГ ЗДОРОВИХ ДІТЕЙ
ЕЕГ дитини в значній мірі відрізняється від ЕЕГ дорослої людини. У процесі індивідуального розвитку електрична активність різних областей кори зазнає ряд істотних змін, обумовлених гетерохронностью дозрівання кори і підкіркових утворень і різним ступенем участі цих структур мозку в формуванні ЕЕГ.
Серед численних досліджень в цьому напрямку найбільш фундаментальними є роботи Lindsley (1936), F. Gibbs і Е. Gibbs (1950), G. Walter (1959), Lesny (1962), Л. А. Новікової
, Н. Н. Зісліной (1968), Д. А. Фарбер (1969), В. В. Алфьорової (1967) та ін.
Відмінною рисою ЕЕГ дітей молодшого віку є наявність у всіх відділах півкуль повільних форм активності і слабка вираженість регулярних ритмічних коливань, які займають основне місце на ЕЕГ дорослої людини.
ЕЕГ неспання новонароджених дітей характеризується присутністю в усіх областях кори низькоамплітудних коливань різної частоти.
На рис. 121, А представлена ЕЕГ дитини, записана на 6-й день після народження. У всіх відділах півкуль домінуючий ритм відсутній. Реєструються низькоамплітудні асинхронні дельта-хвилі і поодинокі тета-коливання з збереженими на їх фоні низьковольтними бета-коливаннями. В період новонародженості при переході до сну спостерігається збільшення амплітуди біопотенціалів і поява груп ритмічних синхронізованих хвиль частотою 4-6 Гц.
З віком ритмічна активність займає все більше місце на ЕЕГ і більш стійко виявляється в потиличних областях кори. До 1 року середня частота ритмічних коливань в цих відділах півкуль становить від 3 до 6 Гц, а амплітуда досягає 50 мкв. У віці від 1 року до 3 років на ЕЕГ дитини відзначається подальше збільшення частоти ритмічних коливань. У потиличних областях переважають коливання частотою 5-7 Гц, тоді як число коливань частотою 3-4 Гц зменшується. Повільна активність (2-3 Гц) стійко проявляється в передніх відділах півкуль. У цьому віці на ЕЕГ спостерігається наявність частих коливань (16-24 Гц) і синусоїдальних ритмічних коливань частотою 8 Гц.
Мал. 121. ЕЕГ дітей молодшого віку (по Dumermulh et а)., 1965).
А - ЕЕГ дитини у віці 6 днів-у всіх областях кори реєструються низькоамплітудні асинхронні дельта-хвилі і поодинокі тета-колебанія- Б - ЕЕГ дитини 3 років в задніх відділах півкуль реєструється ритмічна активність частотою 7 Гц-поліморфні дельта-хвилі виражені дифузно в передніх відділах виявляються часті бета-коливання.
На рис. 121, Б приведена ЕЕГ дитини 3 років. Як видно на малюнку, в задніх відділах півкуль реєструється стійка ритмічна активність з частотою 7 Гц. Поліморфні дельта-хвилі різного періоду виражені дифузно. В лобно-центральних областях постійно реєструються низьковольтні бета-коливання, синхронізовані в бета-ритм.
В 4 роки в потиличних областях кори більш постійний характер набувають коливання частотою 8 Гц. Однак в центральних областях домінують тета-хвилі (5-7 коливань в секунду). У передніх відділах стійко проявляються дельта-хвилі.
Вперше чітко виражений альфа-ритм частотою в 8-10 Гц з`являється на ЕЕГ дітей у віці від 4 до 6 років. У 50% дітей цього віку альфа-ритм стійко реєструється в потиличних областях кори. ЕЕГ передніх відділів носить поліморфний характер. У лобових областях відзначається велике число високоамплітудних повільних хвиль. На ЕЕГ цієї вікової групи найбільш часто зустрічаються коливання частотою 4-7 Гц.
Мал. 122. ЕЕГ дитини 12 років. Альфа-ритм реєструється регулярно (по Dumermuth et al., 1965).
У ряді випадків електрична активність дітей 4-6 років носить поліморфний характер. Цікаво відзначити, що на ЕЕГ дітей цього віку можуть реєструватися групи тета-коливань, іноді генералізовані але всім відділам півкуль.
До 7-9 років відбувається зменшення числа тета-хвиль і збільшення кількості альфа-коливань. У 80% дітей цього віку альфа-ритм стійко домінує в задніх відділах півкуль. У центральній області альфа-ритм становить 60% всіх коливань. У передніх областях реєструється низьковольтна поліритмічна активність. На ЕЕГ деяких дітей в цих областях переважно виражені високоамплітудні білатеральні розряди тета-хвиль, періодично синхронізовані але всім відділам півкулі. Переважання тета-хвиль в тім`яно-центральних областях поряд з наявністю пароксизмальних білатеральних спалахів тета-активності у дітей у віці від 5 до 9 років розцінюється поруч авторів (Д. А. Фарбер, 1969- В. В. Алфьорова, 1967- Н. Н . Зісліна, 1968 С. С. Мнухнн і А. І. Степанов, 1969, і ін.) як показник підвищеної активності діенцефальних структур мозку на цьому етапі онтогенезу.
Вивчення електричної активності мозку дітей 10-12 років показало, що альфа-ритм в цьому віці стає домінуючою формою активності не тільки в каудальних, але і в ростральних відділах мозку. Частота його збільшується до 9-12 Гц. Одночасно з цим спостерігається значне зменшення тета-коливань, по вони все ще реєструються в передніх відділах півкуль, частіше у вигляді поодиноких тета-хвиль.
На рис. 122 представлена ЕЕГ дитини А. 12 років. Можна відзначити, що альфа-ритм реєструється регулярно і проявляється з градієнтом від потиличних областей до лобових. В ряду альфа-ритму спостерігаються окремі загострені альфа-коливання. В лобно-центральних відведеннях реєструються поодинокі тета-хвилі. Дельта-активність виражена дифузно і негрубой.
У 13-18 років на ЕЕГ у всіх відділах півкуль проявляється єдиний домінуючий альфа-ритм. Повільна активність майже отсутствует- характерною особливістю ЕЕГ є збільшення числа швидких коливань в центральних областях кори.
Зіставлення вираженості різних ритмів ЕЕГ у дітей і підлітків різних вікових груп показало, що найбільш загальною тенденцією розвитку електричної активності мозку з віком є зменшення, аж до повного зникнення, неритмічні повільних коливань, домінуючих на ЕЕГ дітей молодших вікових груп, і заміна цієї форми активності регулярно вираженим альфа-ритмом, що є в 70% випадків основною формою активності ЕЕГ дорослої здорової людини.
