Ти тут

Вікові особливості еег здорових дітей - клінічна електроенцефалографія

Зміст
клінічна електроенцефалографія
електроенцефалографія
Гіпотези про походження електричної активності
Методика реєстрації та дослідження
Електроди і їх комутація
Підсилювачі, самописці
Калібрування каналу електроенцефалограф
Розпізнавання і усунення артефактів в запису
Прийоми застосування функціональних навантажень, реєстрації електричної активності
Електроенцефалограма здорової людини
Зміни ЕЕГ при різних функціональних станах мозку
Реакція ЕЕГ на ритмічні роздратування, умовнорефлекторні зміни
Фізіологічна оцінка змін ЕЕГ при пухлинах головного мозку
Природа вогнища патологічної електричної активності
Локальні зміни ЕЕГ різного типу в зоні пухлини
Вторинні зміни ЕЕГ, виражені на відстані від пухлини
Диференціація екстрамедуллярних і внутрішньомозкових пухлин
Співвідношення локальних і загальних змін ЕЕГ, прояв вогнища
Зміни ЕЕГ залежно від локалізації пухлини мозку
Пухлини лобової локалізації
Пухлини тім`яної і тім`яно-центральної локалізації
Пухлини скроневої і потиличної локалізації
Пухлини підкіркового глибинного розташування
Пухлини в області задньої черепної ямки
Диференціація вогнища патологічної активності суб-і супратенторіальні розташування
Електроенцефалографія при пухлинах базальної локалізації
ЕЕГ при пухлинах III шлуночка
ЕЕГ при краніофарінгіома
ЕЕГ при пухлинах гіпофіза
Виявлення нечітко виражених-вогнищевих змін за допомогою додаткових прийомів
Виявлення осередкових змін на тлі грубих загальномозкових порушень
Виявлення осередкових ознак на тлі грубих загальномозкових змін
Зміни викликаних потенціалів при осередкової патології
Електроенцефалографія при судинних ураженнях головного мозку в нейрохірургічної клініці
ЕЕГ при артеріовенозних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при артеріальних аневризмах головного мозку
ЕЕГ при спазмах магістральних артерій
ЕЕГ при каротидного-кавернозних сполучення
Електроенцефалограма при черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при легкій черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при травмі середнього ступеня і важкої черепно-мозковій травмі
ЕЕГ при посттравматичних коматозних станах
ЕЕГ при закритій черепно-мозковій травмі, ускладненої внутрішньочерепної гематомою
Особливості ЕЕГ в віддаленому періоді після черепно-мозкової травми
ЕЕГ при арахноидитах і арахноенцефаліта
ЕЕГ при абсцесах головного мозку
ЕЕГ при паразитарних формах ураження головного мозку
Вікові особливості ЕЕГ здорових дітей
Загальмозкові зміни ЕЕГ у дітей з ураженням головного мозку
Особливості ЕЕГ при ураженні стовбура мозку на рівні задньої черепної ямки
ЕЕГ дітей з краніофарингіома
ЕЕГ дітей при краніостеноз
ЕЕГ дітей при акклюзіонние гідроцефалії
Автоматичний математичний аналіз ЕЕГ
Частотний аналіз ЕЕГ
Кореляційний аналіз ЕЕГ
Спектральний аналіз ЕЕГ
Інші методи аналізу ЕЕГ людини
література

Відео: магнітоенцефалографії (Мег) - Строгонова Тетяна

11
Електроенцефалограми ДІТЕЙ У НОРМІ І ПАТОЛОГІЇ
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЕЕГ ЗДОРОВИХ ДІТЕЙ
ЕЕГ дитини в значній мірі відрізняється від ЕЕГ дорослої людини. У процесі індивідуального розвитку електрична активність різних областей кори зазнає ряд істотних змін, обумовлених гетерохронностью дозрівання кори і підкіркових утворень і різним ступенем участі цих структур мозку в формуванні ЕЕГ.
Серед численних досліджень в цьому напрямку найбільш фундаментальними є роботи Lindsley (1936), F. Gibbs і Е. Gibbs (1950), G. Walter (1959), Lesny (1962), Л. А. Новікової
, Н. Н. Зісліной (1968), Д. А. Фарбер (1969), В. В. Алфьорової (1967) та ін.
Відмінною рисою ЕЕГ дітей молодшого віку є наявність у всіх відділах півкуль повільних форм активності і слабка вираженість регулярних ритмічних коливань, які займають основне місце на ЕЕГ дорослої людини.
ЕЕГ неспання новонароджених дітей характеризується присутністю в усіх областях кори низькоамплітудних коливань різної частоти.
На рис. 121, А представлена ЕЕГ дитини, записана на 6-й день після народження. У всіх відділах півкуль домінуючий ритм відсутній. Реєструються низькоамплітудні асинхронні дельта-хвилі і поодинокі тета-коливання з збереженими на їх фоні низьковольтними бета-коливаннями. В період новонародженості при переході до сну спостерігається збільшення амплітуди біопотенціалів і поява груп ритмічних синхронізованих хвиль частотою 4-6 Гц.
З віком ритмічна активність займає все більше місце на ЕЕГ і більш стійко виявляється в потиличних областях кори. До 1 року середня частота ритмічних коливань в цих відділах півкуль становить від 3 до 6 Гц, а амплітуда досягає 50 мкв. У віці від 1 року до 3 років на ЕЕГ дитини відзначається подальше збільшення частоти ритмічних коливань. У потиличних областях переважають коливання частотою 5-7 Гц, тоді як число коливань частотою 3-4 Гц зменшується. Повільна активність (2-3 Гц) стійко проявляється в передніх відділах півкуль. У цьому віці на ЕЕГ спостерігається наявність частих коливань (16-24 Гц) і синусоїдальних ритмічних коливань частотою 8 Гц.

Мал. 121. ЕЕГ дітей молодшого віку (по Dumermulh et а)., 1965).
А - ЕЕГ дитини у віці 6 днів-у всіх областях кори реєструються низькоамплітудні асинхронні дельта-хвилі і поодинокі тета-колебанія- Б - ЕЕГ дитини 3 років в задніх відділах півкуль реєструється ритмічна активність частотою 7 Гц-поліморфні дельта-хвилі виражені дифузно в передніх відділах виявляються часті бета-коливання.
На рис. 121, Б приведена ЕЕГ дитини 3 років. Як видно на малюнку, в задніх відділах півкуль реєструється стійка ритмічна активність з частотою 7 Гц. Поліморфні дельта-хвилі різного періоду виражені дифузно. В лобно-центральних областях постійно реєструються низьковольтні бета-коливання, синхронізовані в бета-ритм.
В 4 роки в потиличних областях кори більш постійний характер набувають коливання частотою 8 Гц. Однак в центральних областях домінують тета-хвилі (5-7 коливань в секунду). У передніх відділах стійко проявляються дельта-хвилі.
Вперше чітко виражений альфа-ритм частотою в 8-10 Гц з`являється на ЕЕГ дітей у віці від 4 до 6 років. У 50% дітей цього віку альфа-ритм стійко реєструється в потиличних областях кори. ЕЕГ передніх відділів носить поліморфний характер. У лобових областях відзначається велике число високоамплітудних повільних хвиль. На ЕЕГ цієї вікової групи найбільш часто зустрічаються коливання частотою 4-7 Гц.






Мал. 122. ЕЕГ дитини 12 років. Альфа-ритм реєструється регулярно (по Dumermuth et al., 1965).
У ряді випадків електрична активність дітей 4-6 років носить поліморфний характер. Цікаво відзначити, що на ЕЕГ дітей цього віку можуть реєструватися групи тета-коливань, іноді генералізовані але всім відділам півкуль.
До 7-9 років відбувається зменшення числа тета-хвиль і збільшення кількості альфа-коливань. У 80% дітей цього віку альфа-ритм стійко домінує в задніх відділах півкуль. У центральній області альфа-ритм становить 60% всіх коливань. У передніх областях реєструється низьковольтна поліритмічна активність. На ЕЕГ деяких дітей в цих областях переважно виражені високоамплітудні білатеральні розряди тета-хвиль, періодично синхронізовані але всім відділам півкулі. Переважання тета-хвиль в тім`яно-центральних областях поряд з наявністю пароксизмальних білатеральних спалахів тета-активності у дітей у віці від 5 до 9 років розцінюється поруч авторів (Д. А. Фарбер, 1969- В. В. Алфьорова, 1967- Н. Н . Зісліна, 1968 С. С. Мнухнн і А. І. Степанов, 1969, і ін.) як показник підвищеної активності діенцефальних структур мозку на цьому етапі онтогенезу.
Вивчення електричної активності мозку дітей 10-12 років показало, що альфа-ритм в цьому віці стає домінуючою формою активності не тільки в каудальних, але і в ростральних відділах мозку. Частота його збільшується до 9-12 Гц. Одночасно з цим спостерігається значне зменшення тета-коливань, по вони все ще реєструються в передніх відділах півкуль, частіше у вигляді поодиноких тета-хвиль.
На рис. 122 представлена ЕЕГ дитини А. 12 років. Можна відзначити, що альфа-ритм реєструється регулярно і проявляється з градієнтом від потиличних областей до лобових. В ряду альфа-ритму спостерігаються окремі загострені альфа-коливання. В лобно-центральних відведеннях реєструються поодинокі тета-хвилі. Дельта-активність виражена дифузно і негрубой.
У 13-18 років на ЕЕГ у всіх відділах півкуль проявляється єдиний домінуючий альфа-ритм. Повільна активність майже отсутствует- характерною особливістю ЕЕГ є збільшення числа швидких коливань в центральних областях кори.
Зіставлення вираженості різних ритмів ЕЕГ у дітей і підлітків різних вікових груп показало, що найбільш загальною тенденцією розвитку електричної активності мозку з віком є зменшення, аж до повного зникнення, неритмічні повільних коливань, домінуючих на ЕЕГ дітей молодших вікових груп, і заміна цієї форми активності регулярно вираженим альфа-ритмом, що є в 70% випадків основною формою активності ЕЕГ дорослої здорової людини.


Відео: Всеукраїнська асоціація по неврології і рефлексотерапії


Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!