Пам`ять і її порушення - дитяча неврологія
Відео: афазія. ЛІКУВАННЯ афазія (порушення мови)
Відео: Пам`яті Анни Політковської
Пам`ять - один з найважливіших компонентів вищої нервової та психічної діяльності. При розладах пам`яті порушуються гнозис, праксис, мислення, мова. Без пам`яті неможливо навчання.
Механізми пам`яті ще не розкриті повністю. Висловлюються припущення про утворення кільцевих нейронно-гліальних структур, в яких можуть довго циркулювати імпульси, забезпечуючи тим самим зберігання інформації. Останнім часом отримані дані про важливу роль рибонуклеїнової кислоти (РНК) в здійсненні функції запам`ятовування. В системі кожного аналізатора беруть участь механізми пам`яті, тому можна говорити про пам`ять зорової, слуховий, тактильної і т. Д. Роботами Пенфідца та інших дослідників показано, що роздратування потилично-тім`яно-скроневої області під час нейрохірургічних втручань викликає відчуття, що характеризуються згадуванням будь або подій, осіб, предметів, звуків. У той же час пам`ять як психічний процес пов`язана з роботою цілісного мозку, тому говорити про центрах пам`яті можна лише умовно.
У психологічному плані важливо розрізняти запам`ятовування (фіксацію матеріалу) і згадування або пригадування (здатність відтворювати те, що зафіксовано в пам`яті). Можливі ізольовані порушення цих компонентів, наприклад різко знижена здатність до запам`ятовування при досить впевненому володінні раніше накопиченими відомостями, або, навпаки, зниження оперативності, т. Е. Нездатність швидко згадувати при досить хорошому запам`ятовуванні: Розрізняють також механічну пам`ять як більш елементарну і смислове як більш складну, яка формується протягом життя. Зрозуміло, розчленовування пам`яті на ряд компонентів або на ряд типів схематично, але воно допомагає більш цілеспрямованому дослідженню цієї функції.
На функції пам`яті впливають ряд додаткових психологічних «параметрів», рівень уваги, зацікавленість, цілеспрямованість, емоційний тонус.
У дітей переважає механічна наочно-образна пам`ять, причому краще запам`ятовуються емоційно яскраві враження. У процесі оволодіння мовою значно зростає здатність до складних смисловим асоціаціям, до засвоєння абстракцій. Дисоціація між механічною і смисловий пам`яттю особливо наочно виступає у дітей, які страждають на олігофренію (недоумство): на тлі гарної механічної пам`яті помітно знижена смислова.
Розлади пам`яті дуже різноманітні і не обов`язково пов`язані з органічним ураженням головного мозку, - вони можуть спостерігатися при перевтомі, невротичних станах, загальної астенізація в результаті перенесених інфекцій і т. Д.
Повна втрата пам`яті називається амнезією. При черепно-мозкових травмах може спостерігатися ретроградна амнезія - втрата пам`яті на події, пов`язані з цією травмою. Наприклад, хворий, який потрапив під машину, не пам`ятає, як це сталося, хоча може добре розповісти про події, що передували нещасного випадку і наступних за ним. Значно частіше зустрічається зниження пам`яті - Гипомнезия. Особливо помітно це проявляється в шкільному віці: батьки дитини та й самі діти нерідко скаржаться на погану пам`ять і пов`язану з нею низьку успішність. Всі подібні випадки вимагають детального аналізу, так як погана успішність може бути наслідком і інших причин, наприклад, надмірної отвлекаемости, стомлюваності, відставання в психічному розвитку і т. Д. На особливу увагу заслуговують випадки, коли пам`ять починає прогресивно погіршуватися. Звичайно, і тут слід враховувати зростаючу складність шкільної програми, збільшення обсягу навчального матеріалу. У деяких людей зустрічається своєрідна нерівномірність в процесах запам`ятовування. Значно краще засвоюються, наприклад, зорові враження і погано - слухові, або навпаки.
В окремих випадках спостерігається гипермнезия - надзвичайно гарна пам`ять. Гипермнезия частіше відноситься до механічної пам`яті, причому її іноді можна виявити у хворих, які страждають гідроцефалією, недоумством. Це свідчить про те, що механічна пам`ять і інтелект не пов`язані однозначно.
Відомий радянський дослідник мозку А. Р. Лурія в роботі «Маленька книжка про великий пам`яті» описав багаторічні спостереження над людиною з феноменальною пам`яттю. Ця людина з легкістю міг відтворювати пред`явлений йому довгий ряд слів, цифр або безглуздих поєднань літер в будь-якому порядку: з початку, з кінця, з середини. Він міг відтворювати таблиці з 30 і більше цифрами в будь-якому порядку, (по горизонталі, по вертикалі, по діагоналі). У цієї людини були напрочуд своєрідними асоціації. Окремі слова, літери, знаки викликали у нього зорові образи. Наприклад, «синій» - хтось із вікна махає синім прапорцем, цифра сім - людина з вусами. Ці своєрідні синестезії заважали читання художньої літератури, так як нерідко вислизав зміст оповідання. Дивний був і спосіб, за допомогою якого ця людина запам`ятовував ряди слів, знаків і т. Д. Він подумки «розставляв» їх уздовж будь-якої знайомої вулиці і при «згадуванні» подумки міг «прогулюватися» по цій вулиці в будь-якому напрямку і знаходити потрібні слова. Запам`ятовувалося все настільки міцно, що потрібно було докладати спеціальні зусилля, щоб забути. Але ця незвичайна пам`ять в основі своїй була механічною. В одному з дослідів цій людині в присутності великої аудиторії був пред`явлений довгий ряд слів, а всім присутнім дано було завдання вказати, яке слово в цьому ряду означало назву хвороби. Майже вся аудиторія, що не запам`ятавши і малої частки всіх слів, тут же виявила шуканий термін, а ця людина змушений був кілька разів перебирати в пам`яті всі слова, поки не знайшов потрібного.
До своєрідних порушень пам`яті відносяться відчуття «вже баченого», коли людині раптом починає здаватися, що вся ця обстановка, дії, слова і особи колись в точності їм переживались, що точно в такій же ситуації, в усіх її деталях він вже бував. Зустрічається і зворотне явище «ніколи не баченого», коли який-небудь знайомий процес відчувається ніби вперше в житті. Обидва цих феномена можуть спостерігатися і у здорових людей, їх пов`язують з виникненням подразнення в скроневій частці.
Для дослідження пам`яті застосовують ряд психологічних методик. Одна з них полягає в запам`ятовуванні 10 слів. Обстежуваному повільно зачитують 10 слів і просять їх повторіть- порядок ролі не грає. Потім ці ж слова пред`являють ще раз і так до 5 повторень. Після кожного повторення відзначають, скільки слів з 10 обстежуваний відтворив. Нарешті, через 50 - 60 хв (в цей час проводять інші дослідження) просять знову назвати ці слова, але вже без їх пред`явлення. За отриманими даними можна скласти криву запам`ятовування. Зазвичай після третього повторення запам`ятовується 6 або 10 слів з 10, і ця цифра утримується в 4-й і 5-й пробах. Через годину залишається в пам`яті 8 - 9 - 10 слів. При поганому запам`ятовуванні кількість відтворених слів мало. Цей метод призначений насамперед для дослідження механічної пам`яті.
Для дослідження логічного, асоціативного запам`ятовування застосовують іншу методику. Суть її полягає в тому, що пропонується ряд слів і до кожного слова для кращого запам`ятовування можна підібрати картинку, наприклад, до слова «обід» - картинку з зображенням хліба, до слова «світло» - зображення лампи і т. Д. Після того як обстежуваний відбере картинки у відповідь на звані слова, їх відкладають убік і через 40 - 60 хв просять по картинках згадати, якими словами вони відповідають. У даній методиці важливо не тільки, скільки слів обстежуваний запам`ятав, але і особливості його асоціацій - примітивні, складні, химерні.
Застосовують також метод піктограм: обстежуваного просять зробити малюнки, які полегшують запам`ятовування пропонованих слів. Поряд з конкретними поняттями ( «веселе свято», «темна ніч») дають і більш абстрактні ( «розвиток», «дружба»). Як і в попередній методиці, велике значення має характер малюнків - їх надмірна деталізація або, навпаки, символічність, ступінь відповідності званим словами.
