Ти тут

Інгібітори протеолізу при гострому гематогенному остеомієліті - лікування остеомієліту у дітей

Зміст
Лікування остеомієліту у дітей
Характеристика гематогенногоостеомієліту
Патологічна анатомія
Патоморфологія підгострого і хронічного остеомієліту
Класифікація та ознаки
рентгенологічна картина
Клінічні форми захворювання
епіфізарний остеомієліт
Остеомієліт плоских і губчастих кісток
Методи лікування гематогенногоостеомієліту
Обгрунтування ранньої щадить декомпресії інтрамедуллярного вогнища
Підготовка хворих до операції
компенсація дегідратації
Боротьба з гіпертермією
Профілактика порушень дихання
Передопераційна підготовка хворих при хронічному остеомієліті
Знеболювання при остеомієліті
Препарати в премедикації
наркоз
оперативні доступи
Оперативні доступи до плечової кістки
Оперативні доступи до ліктьової кістки
Оперативні доступи до тазових кісток
Оперативні доступи до шеечно-стегнового кутку
Оперативні доступи до кісток гомілки і стопи
післяопераційний період
Боротьба з крововтратою в післяопераційному періоді
післяопераційний шок
Боротьба з гіпертермією, пневмонією та іншими в післяопераційний період
Лікування хворих на гострий гематогенний остеомієліт
Лікування хворих на гострий гематогенний остеомієліт - антибіотикотерапія
Інгібітори протеолізу при гострому гематогенному остеомієліті
Консервативне і хірургічне лікування гострого гематогенного остеомієліту
Іммобілізація кінцівки при гострому гематогенному остеомієліті
Лікування хворих епіфізарних остеомієліт
Антибіотикотерапія епіфізарного остеомієліту
Місцеве лікування епіфізарного остеомієліту
Хірургічне лікування епіфізарного остеомієліту
Консервативне лікування хворих на хронічний остеомієліт
Фізіотерапія в лікуванні хронічного остеомієліту
Курортно-санаторне лікування, гімнастика, масаж при хронічному остеомієліті
Оперативне лікування хворих на хронічний остеомієліт
Радикальна некректомія при оперативному лікуванні хронічного остеомієліту
Передопераційна підготовка при оперативному лікуванні хронічного остеомієліту
Поздовжня резекція, ампутація при хронічному остеомієліті
Наслідки епіфізарного остеомієліту
Відкрите вправлення патологічного вивиху стегна
Деформації колінного суглоба
Деформації гомілковостопного суглоба
Наслідки остеомієліту у дітей дошкільного та шкільного віку
віддалені результати
література

Успіхи, досягнуті в останні роки у вивченні патогенезу запалення, дають підставу вважати, що в цьому складному біохімічному і ферментативном процесі істотну роль грає активація системи згортання, фібринолітичної і кінінової систем. Це відбувається під дією бактеріальних токсинів і ферментів, які звільняються з мікроорганізмів, уражених тканин, лейкоцитів, тобто запальний процес, будучи важливою захисною реакцією організму, може розвиватися дуже інтенсивно, в зв`язку з чим організм страждає від власних захисних заходів (М. Wolt, К. Ronsberger, 1976). У цих випадках доцільно в комплекс лікування підключити специфічні речовини - інгібітори протеолізу, які нейтралізують протеолітичні системи і зменшують гостроту запалення.
Відомі природні і синтетичні інгібітори протеолізу. Найбільш часто в клінічній практиці застосовують природні препарати (трасилол, контрикал, тсалол і ін.), Отримані з різних органів тварин. Тканинні інгібітори - високомолекулярні поліпептиди, з`єднуючись з протеазами, вони утворюють неактивні комплекси і таким чином пригнічують дію трипсину, хемотрипсин, калікреїну, плазміну, тобто мають антипротеазним дією.
Серед синтетичних препаратів, що мають антіфібрінолітіческіе дію, найбільш поширені 2-амінокапронова кислота (АКК), амінометілціклогексілкарбоновая кислота (АМЦГК), параамінобензойна кислота (РАМВА), амбен і ін. Механізм дії синтетичних інгібіторів до теперішнього часу остаточно не з`ясований. Як природні, так і синтетичні інгібітори малотоксични, мають виражену антимікробну дію, здатні пригнічувати ферментативну активність мікрофлори і підвищувати її чутливість до антибіотиків (Т. А. Куценко, І. В. Зальцман, 1973). Завдяки цим якостям інгібітори протеолізу використовують в клініці при лікуванні важких гнійно-септичних захворювань, зокрема гострого гематогенного остеомієліту.
Показанням до застосування протеолізних інгібіторів, за даними Н. Б. Ситковского з співавторами (1973), є важкі септикопіємічна форми гострого гематогенного остеомієліту, що супроводжуються септичним шоком, метастатической пневмонією, множинними ураженнями кісток і не піддаються комплексної інтенсивної терапії. Природні інгібітори вводять внутрішньовенно, крапельно, дробовими дозами з інтервалом 4-6 годин протягом 5-6 днів. У дуже важких випадках призначають два курси з інтервалом в 4 дні. Синтетичні інгібітори (амбен, етиловий ефір амбена, солянокислий сіль етилового ефіру амбена) вводять внутрішньовенно, дрібно внутрішньом`язово, перорально і внутрикостно. У найбільш важких випадках природні і синтетичні інгібітори комбінують. Курс лікування доводять до 15-18 днів-після 10 діб роблять 3-4-денну перерву (табл. 11).
При одночасному застосуванні інгібіторів протеолізу з амбеном і його похідними дозування останніх у дітей молодшої вікової групи знижують до 5 мг / кг / сут.
Таблиця 11
Інгібітори протеолізу (по Н. Б. Сітковська з співавт., 1973)


вік,
роки

препарат

дози

Природні інгібітори, протеолізу

до 3

трасилол

5000 КІО / кг / су т

контрикал

1000 АТрО / кг / сут

З 3 до 12

трасилол



2500 КИЕ 2 рази на добу

контрикал

10000 АТрО 2 рази на добу

старше 12

трасилол



50 000 КІО 2 рази на добу

контрикал

20 000 АТрО 2 рази на добу

Синтетичні інгібітори протеаз

до 3

Амбена 1% розчин

7 мг / кг

до 1

Етиловий ефір амбена

5 мг / кг (але не більше 50 мг на добу)

1-3

Для всіх препаратів амбена

100 мг на добу 2-3 рази

Від 3 до 12

»

100 мг на добу 2-3 рази 200-250 мг 2 рази на добу



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!