Додаткові джерела кровопостачання серця - клінічна анатомія серця

До додаткових джерел кровопостачання відносяться: внутрішні грудні, верхні діафрагмальні, міжреберні артерії, бронхіальні, стравоходу і медіастинальні гілки грудної частини аорти. З гілок внутрішніх грудних артерій найбільш істотне значення в додатковому кровопостачанні серця мають перикардіальна-діафрагмальні артерії. За даними Б. В. Токарева (1963), між гілками перикардіальна-діафрагмальних артерій і передсердними гілками вінцевих артерій є численні анастомози, розташовані в перехідній складці перикарда в епікард у початку аорти і легеневого стовбура, навколо усть легеневих і порожнистих вен, по лінії переходу перикарда в епікард передсердь. Кількість таких анастомозів коливається від 1 до 30, діаметр від 0,01 до 1 мм, сумарна площа поперечного перерізу від 0,0002 до 1,1 м2. Найбільше число анастомозів спостерігається у віці 40-49 років.
Другим провідним джерелом додаткової васкуляризації серця є бронхіальні артерії, від яких відходять перикардіальні гілки, гілки до стінки легеневого стовбура і легеневих вен [Кузьміна-Пріградова А. В., 1953- Бісенков Н. П., 1954]. Гілки додаткових джерел кровопостачання підходять до серця через перехідну складку перикарда, по періадвентіціальной клітковині великих судин основи серця: висхідної аорти, легеневого стовбура, порожнистих і легеневих вен. Найбільш постійні і великі (діаметром 0,3-1,5 мм) гілки до серця підходять в венозної частини перехідної складки перикарда.
Середня сумарна площа поперечного перерізу всіх екстракардіальних анастомозів у віці до 10 років становить 0,33 мм 2, збільшується до 1,321 мм 2 у віці 36-55 років і після 56 років дещо знижується до 1,176 мм 2. Її питома вага по відношенню до сумарної площі поперечного перерізу вінцевих артерій становить 4,7%, або 1/21 її частина [Стебельський С. Є., 1968].
Функціональне значення додаткових екстракардіальних шляхів кровопостачання в умовах норми полягає в додатковому участю в кровопостачанні стінок судин основи серця і передсердь. При хронічній недостатності вінцевого кровообігу ці судини можуть перетворюватися в додатковий шлях колатеральногокровообігу серця.