Ставлення серця до оточуючих його органам - клінічна анатомія серця
Серце з усіх боків безпосередньо прилягає до перикарду і тільки через останній має відношення до оточуючих його органам.
Мал. 108. топографоанатомічному взаємини задньої поверхні серця. Низхідна частина аорти і стравохід частково вилучені. Вигляд ззаду (по А. Н. Максименкової, 1955).
1 - трахея- 2 - непарна Відень 3 - правий блукаючий нерв- 4 - правий головний бронх- 5 - права медиастинальная плевра- 6 - біфуркаційні лімфатичні узли- 7 - права нижня легенева Відень 8 - стравохід 9 - задня стінка перікарда- 10 - ліва нижня легенева Відень
11 - лівий блукаючий нерв- 12 - лівий головний бронх- 13 - ліва легенева артерія- 14 - аорта.
Передня поверхня серця прилягає частково до грудини і хрящів лівих III-V ребер. Здебільшого передня поверхня серця (з перикардом) стикається з медиастинальной плеврою і передніми реберно-медіастинальної плевральними синусами (рис. 106). При цьому безпосередньо до передньої грудної стінки прилягають праве сердечне вушко (за грудиною на рівні третього міжреберних проміжків) і правий шлуночок (ліва половина грудини і хряща IV, V, VI лівих ребер). Праве передсердя і передня стінка лівого шлуночка стикаються з реберно-медіастинальної синусами плеври і легкими.
Правий і лівий краю серця, а також частина його задньої поверхні стикаються з плеврою середостіння і легкими (рис. 107).
Таким чином, серце на значному протязі знаходиться в тісних взаєминах з легкими, будучи відокремлено від них лише листками плеври і перикарда. Зміна обсягу легких під час акту дихання і супутнє зміна тиску в плевральнихпорожнинах грають відому роль в кровообігу, обумовлюючи так зване присмоктуються дію грудної порожнини.
На фіксованих легких розрізняють серцеві вдавлення, які є місцями дотику серця з легкими.
Мал. 109. топографоанатомічному взаємини задньої стінки серця після видалення верхньої порожнистої вени, висхідної частини аорти (але А. Н. Максименкової, 1955).
1 - висхідна частина аорти- 2 - дуга аорти- 3 - лівий блукаючий нерв- 4 - перікард- 5 - ліва легенева артерія- 6 - ліва верхня легенева артерія- 7 - ділянку лівого предсердія- 8 - ліва нижня легенева Відень 9 - косою синус перікарда- 10 - діафрагмальна частина перікарда- 11 - гирло нижньої порожнистої Вени-12 - ділянку синуса порожнистих вен- 13 - права нижня легенева Відень 14 - права верхня легенева Відень 15 - права легенева артерія.
Найбільш складні топографоанатомічному співвідношення має задня поверхня серця. Задня стінка лівого передсердя вище місця впадання верхньої лівої легеневої вени стикається з лівим головних бронхів і відділяється від нього лише листком перикарда. Між гирлами легеневих вен ліве передсердя прилягає до стравоходу, аорті і блукаючим нервах (рис. 108). Частина задньої стінки правого передсердя знаходиться наперед і донизу від правого головного бронха. Верхні відділи лівого і правого передсердь розташовуються позаду початкових відділів висхідної аорти і легеневого стовбура. До лівого передсердя безпосередньо прилягають кінцеві відділи легеневих вен (рис. 109).
Нижня поверхня серця лежить на діафрагмі (див. Рис. 106, 107) і через неї вступає в тісні топографоанатомічному відносини з лівої часток печінки, шлунком і не постійно (в залежності від ступеня наповнення шлунка) з селезінковими вигином ободової кишки.
